85. Типи журналістської освіти.

1. Школа інструктажного навчання. Поширена в країнах з тоталітарними режимами. Підготовка журналіста здійснюється на засадах партійності правлячої партії. ЗМІ партійні узалежнені. Вільна журналістика відсутня. Освіта журналіста у цих умовах полягає у вихованні в ньому готовності виконувати інструкції низового партійного комітету чи центрального органу партії. Головний предмет вивчення – партійні постанови та виступи партійних лідерів, у текстах відшукуються відповіді на усі питання, що хвилюють суспільство

2. Школа виховання інформатора. Поширена на півночі Європи: Англія, країни Скандинавії, США. Гасло: журналіст працює з фактами, а не коментарями. Його головний обов’язок – всебічно висвітлити перед реципієнтом факт, а його тлумачення – це вже справа компетентних осіб. Недолік: гонитва за смаженими фактами, сенсаціями. Освіта передбачає уміння знаходити джерела інформації, працювати на їх розкручування, перевіряти правильність інформації, створювати сенсації з пересічних повідомлень, зосереджувати великий хміст у мінімальній кількості рядків.

3. Школа виховання аналітика. Країни центральної та південної Європи: Німеччина , Франція, Іспанія. Глибокий аналіз та узагальнення мають надзвичайно важливу цінність. Поруч із збиранням інформації журналіста вивчають відбирати факти, розуміти повідомлення і вміти їх пояснити, встановити причино-наслідкові зв’язки, показати історію виникнення та перспективи розвитку

86. Журналістська освіта в Харкові та в Україні.

Вперше журналістська освіта була запроваджена в Комуністичному університету ім.. Артема (Харків) 1922р. Створений для підготовки керівних партійних і профспілкових працівників. Спочатку мав два факультети – основний і лекторський, згодом – журналістики і підготовчий. Термін навчання 3 роки. У 1926 р. на базі факультету журналістики Комуністичного університеті ім. Артема було створено спеціальний вищий навчальний заклад для підготовки працівників преси – Український комуністичний інститут журналістики з терміном навчання 3 роки. В ньому навчалися: Федір Мицик, Микола Зарудний, Микола Шаповал, Микола Нагнибіда. У 1941 його було евакуйовано до Алма-Ати в Казахстанський університет, звідки він і не повернувся.

В 1930-х роках – Харківський технікум журналістики ім.. Островського, який готував фахівців для низової ланки рад. Преси. У ньому навчався Олесь Гончар.У1947 році спроба відновити журналістику у Харкові. Відкриття відділення журналістики на філологічному факультеті Харківського державного університету. Це відділення здійснило два випуски : в 1952 і 53. Потім партійним керівництвом його було переведено до Київсьго університету ім. Шевченка. У 1953 році засновано спочатку відділення журналістики, а в 1954 факультет у Львівському державному університеті ім.. Франка. У 80 і 90-ті роки ці університети здійснювали підготовку фахівців для нашої країни. У 1994 підготовку фахівців для мас-медіа розпочав Дніпропетровський держ. університет, а у 1995 – Харківський і Східно-Український (Луганський) університети. На 200 рік в Україні нараховано 19 осередків, що розпочали діяльність з підготовки фахівців-журналістів. На добраніч