67. Різниця між сюжетом художнього та журналістського текстів.

Сюжет в журналістиці не однотипний. Маючи документальну основу, він вельми різноманітний в своїх проявах. Відмінність в сюжеті визначається тим, що організовує матеріал в єдине ціле – подія, характер або проблема. Звичайно, і через характер розкривається проблема, і в події виявляється характер, і проблема виявляється в події. Проте акцент на ту або іншу сторону предмету веде до різних змістовних і формальних рішень, у тому числі і в сюжетній організації матеріалу. Один з найбільш поширених – подієвий сюжет. Зазвичай він представлений в зарисовках, репортажах, нарисах, що відображають «завершені» ситуації. Події, так би мовити, сюжетни в своєму життєвому прояві, і основна трудність для автора полягає в тому, щоб знайти органічний для журналістики предмет, точно сфокусувати на нім увагу читача, відсікти малозначні деталі, підкреслити сутнісні риси явища, найбільш важливі як з політичної точки зору, так і з погляду аудиторії. Подієвий сюжет при зовнішній своїй простоті зовсім не ілюстративний. Він служить якнайповнішому виразу ідеї, допомагає відібрати з суми фактів найбільш істотні, збудувати їх в необхідній послідовності і взаємодії – так, щоб читач зміг побачити головне, зрозуміти ідейний, етичний сенс того, що відбувається. Сюжет розгортає матеріал репортажу в цілісну, динамічну картину подій, виділяючи в них не технічні деталі, а поведінку людей, допомагаючи виявити ідейний зміст цього матеріалу. Окрім подієвого слід назвати також сюжет, що виражає історію характеру. Причому на відміну від художнього сюжету, відтворюючого долю людини у всій її індивідуальній неповторності, у всьому різноманітті психологічних станів і відтінків, сюжет в журналістиці відображає головним чином актуальний з політичною окуляри зору аспект людської долі. Журналіста перш за все цікавлять проблеми сьогоднішнього дня. Сюжет допомагає висвітити в людському характері насущну соціальну проблему, яка відкривається у вчинках, думках, відчуттях героя. Розвинених побічних ліній в сюжеті немає, вони намічаються рівно настільки, щоб зробити достовірним і живим художньопубліцистичний образ, але не відвести читача убік від актуальної економічної ідеї. Інший різновид сюжету – це проблемний сюжет, що допомагає провести публіцистичне дослідження дійсності. Він найчастіше зустрічається в статті, огляді, рецензії,

публіцистичному коментарі і т.д., тобто там, де читачеві пропонується включитися в «інтелектуальну інтригу», зв'язану з пошуком відповіді на поставлене автором питання. Тут головний засіб дії полягає в логіці авторських міркувань, в умілому використанні фактичних даних, в переконливості аргументів і виводів. Проблемний сюжет має аналог в системі наукових доказів: його зав'язка нагадує постановку питання, розвиток дії – аналіз фактів, зіставлення ідей - виклад аргументів, а кульмінація – рішення питання. Проте схожість з науковим дослідженням не веде до заперечення сюжету як способу організації журналістського твору. Сюжет, оформляючи зміст, тим самим «керує» читацьким сприйняттям. Проблемний сюжет проектується на предмет, що представляє складне, часто суперечливе соціальне явище, розкриває взаємозв'язки між явищами. Разом з тим проблемний сюжет допомагає створити ефект духовного спілкування з читачем, включити його в процес пошуку істини, рішення тієї або іншої соціально-практичної задачі. Знання засобів організації матеріалу дозволяє розвивати журналістську майстерність, знаходити оригінальне рішення.