57. Радіожурналістика. Її головні ознаки.

Атрибутивні особливості радіожурналістики:

1. носій інформації лише звук, що передається на будь-які відстані і сприймається негайно, практично в момент передачі сигналу

2. Радіомовлення для свого сприйняття потребує мінімального технічного оснащення

3. Сучасні технологічні вирішення дозволяють зробити прослуховування радіопрограми надзвичайно зручним (навушники і т. д.)

4. радіожурналістика володіє найбільшою аудиторією. Поникливість.

5. Радіо на повну потужність сприймається на силу мовленнєвого слова ( тембр,тональність)

6. Відсутність відеоряду не відволікає уваги реципієнта і дає можливість цілком зосередитись на змісті, активізує увагу, що дозволяє підключати уяву

Негативні сторони:

1. Радіожур. характеризується неможливістю відкласти прослуховування на більш зручний час, зробити його швидшим чи повільнішим, позбавляє слухача вибірковості

2. Радіожур. потребує попередньої інформації про свої передачі

3. Не можна слухати кілька передач одночасно, тоді як газети, які прийшли одночасно, можна читати в зручний час.

Атрибутивні особливості радіожурналістики такі: 1. Носій інформації в радіомовленні лише звук, що передається на будь-які відстані і сприймається негайно, практично в момент передачі сигналу з передавального пристрою. Через цю якість радіо постає як найбільш оперативний тип журналістики. 2. Радіомовлення для свого сприйняття потребує мінімального технічного обладнання: радіоприймачів, які в сучасних технічних умовах мають кишенькові портативні розміри і невелику ціну, вмонтовуються в мобільні телефони. Безповоротно пішла в минуле епоха розвішаних на вулицях міст гучномовців, які збиралися послухати юрби громадян. Сучасне радіо зорієнтоване не на колективне сприйняття, а на індивідуальну людину. 3. Сучасні технологічні вирішення дозволяють зробити прослуховування радіопрограми максимально зручним: за допомогою навушників передачу можна сприймати, не заважаючи навколишнім, у громадському місці: у транспорті, в установі, просто на вулиці. 4. Унаслідок дії вище перерахованих атрибутивних ознак радіо висунулося на роль найбільш проникного засобу масової інформації. "Серед інших каналів масової

комунікації, -відзначив дослідник Д. І. Любосвєтов, - радіомовлення володіє найвищою проникаючою здатністю, за масштабом охоплення населення і значимості в житті людей з ним важко конкурувати не тільки газетам, але й спорідненому телебаченню" . Його слухають кухарки на кухнях, водії в автомобілях, пасажири у вагонах електричок тощо. Воно допускає слухання у вигляді суміщеної діяльності, наділене всюдиприсутністю; радіосигнали сприймаються скрізь, у будь-яких умовах, розносячи по всьому світові негайну інформацію. Радіожурналістика володіє найбільшою аудиторією. 5. Радіо на повну потужність спирається на силу мовленого слова. Як відомо, при спілкуванні власне у семантиці слів міститься 20 % з передаваної інформації. Решта 80 % припадає на інтонацію, тембр голосу, емоційну переконливість, міміку, жест, які супроводжують наше усне мовлення. Якраз властивості усного мовлення (інтонацію, тембр голосу, темп і мелодику висловлювання) й використовує радіо, домагаючись особливої виразності й переконливості своїх повідомлень, використовуючи прийоми риторики, усного слова як емоційний аргумент у своїх доказах. 6. Відсутність відеоряду не відволікає уваги реципієнта й дає можливість а) цілком зосередитись на змісті звукової інформації і б) активізує уяву слухача, який самостійно створює у своїй свідомості зорові образи, що супроводжують звукове повідомлення. Завдяки можливості шумового супроводу радіомовлення свого часу зробило перший крок на шляху створення ефекту присутності слухача на місці події. 7. Радіомовлення уперше надало можливість подавати інформацію про подію в момент самої події (наприклад, вести репортажі зі спортивних змагань, пленарних засідань Верховної Ради, демонстрацій чи мітингів), довівши оперативність повідомлень до одночасності з самим фактом. 8. Розмір радіоаудиторії коливається протягом доби. Не так давно науковці відкрили "правило верха циферблата", смисл якого полягає в наступному: число слухачів радіостанції значно зростає в останню чверть кожної попередньої і в першу чверть кожної наступної години. Саме в цей час багато осіб воліють вмикати приймачі, і аудиторія досягає можливого на даний час максимуму.