- •Оглавление
- •Предмет, завдання та структура курсу «Основи журналістики».
- •2. Система знань журналіста
- •3. Теорія журналістики як наука
- •4.Об’єкт і предмет теорії журналістики
- •5.Історія журналістики як наука
- •6.Особливості освіти журналіста. Привабливі аспекти спеціальності та її труднощі
- •7. Визначення і структура поняття «журналістика»
- •8.Змі, змк, мас-медіа: особливості вживання і потрактування.
- •9.Журналістика як соціальний інститут
- •10.Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності.
- •11.Журналістика як бізнес
- •12.Журналістика як комунікація
- •13.Журналістика як творчість
- •14.Пропаганда та журналістика.
- •15.Епістемологічна сутність журналістики.
- •16.Журналістська деонтологія.
- •17.Журналістика як історія сучасності.
- •18.Поняття про інформацію. Головні етапи розвитку інформації.
- •19.Типологія соціальної інформації. Головні ознаки суспільно-значущої інформації (сзі)
- •20. Масова інформація, її головні ознаки
- •21.Зовнішній і внутрішній типи інформації
- •22. Парадигми вагомості новин
- •23. Джерела змі
- •24. Статистика як джерело сзі
- •25. Середовище як джерело сзі
- •26. Соціальний експеримент як джерело сзі
- •27. Методи збирання сзі
- •28. Спілкування як основний метод збору сзі
- •29. Вивчення документів і джерел як метод збирання інформації та його види
- •30. Спостереження як метод збирання інформації та його види
- •31. Підготовка до інтерв’ю як методу збирання інформації. Типи інтерв’ю. Правила інтерв’ю.
- •32. Листи читачів як джерело сзі ті робота з ними
- •33. Функції журналістики. Інформаційна, організаційна, ідеологічна, культурна і рекламно-довідкова функції.
- •34. Розважальна функція журналістики
- •35. Функція «сторожового собаки» в журналістиці
- •36. Функція формування громадської думки. Управління суспільством за допомогою формування громадської думки
- •37. Журналіст як суб’єкт масово-інформаційної діяльності
- •38.Соціальна позиція журналіста
- •39. Гуманізм як синтез вимог до журналістської діяльності.
- •40. Демократизм як засада журналістики та його аспекти
- •41. Патріотизм і його реалізація в журналістиці
- •42. Оперативність і правдивість як засада журналістики
- •43. Інтернаціоналізм і його аспекти в журналістиці
- •44.Ефективність журналістської діяльності
- •45. Художній, науковий і практичний типи мислення
- •46. Чинники впливовості журналістських матеріалів
- •47. Свобода слова, преси, творчості. Діалектика свободи та необхідності
- •48. Поняття про цензуру
- •49. Забезпечення свободи слова в законодавствах розвинутих країн та міжнародних документах
- •50. Конституція України як гарант свободи преси й журналістської діяльності в нашій країні
- •51.Змі як ре презенти держави, законодавчої та виконавчої влади, соціальних груп, партій.
- •52. Економічні фактори незалежності видання.
- •53. Чотири теорії преси.
- •54. Типи газет за в. Хагеманном.
- •55. Конститутивні ознаки газет за Отто Гротом.
- •56. Аудіовізуальні змі: радіо, телебачення, Інтернет.
- •57. Радіожурналістика. Її головні ознаки.
- •58. Специфіка радіомовлення.
- •59. Тележурналістика, її переваги і недоліки.
- •60. Аудіовізуальні змі: Інтернет. Осн. Риси комп’ютерних газет.
- •61. Поняття про текст. Аспекти журналістського текстотворення.
- •63. Діахронія і синхронія тексту.
- •64. Інтертекстуальний процес.
- •65. Структура інтертексту
- •66. Головні засоби організації газетного тексту.
- •67. Різниця між сюжетом художнього та журналістського текстів.
- •68. Типологія композиції газетного тексту.
- •69. Формальні елементи створення газетного тексту.
- •70. Жанр як аспект журналістського текстотворення.
- •72. Типологія предмета зображення в журналістиці.
- •73. Взаємозв’язок змісту і форми журналістського твору
- •74. Інформаційні жанри: загальна характеристика.
- •75. Аналітичні жанри: загальна характеристика.
- •76. Художня публіцистика: загальна характеристика.
- •77. Жанрова типологія газетної журналістики.
- •78. Прийоми наочно-образного узагальнення.
- •79. Головні елементи структури публіцистичного твору.
- •80. Особисті якості журналіста як аспект журналістського текстотворення.
- •81. Аналітико-інтрегуюча праця журналіста.
- •82. Вимоги до роботи з фактами.
- •83. Чинники змістово-формальної єдності.
- •84. Редакторська діяльність як творчість.
- •85. Типи журналістської освіти.
- •86. Журналістська освіта в Харкові та в Україні.
- •87. Змі як система. Підсистеми журналістики.
- •88. Історична типологія журналістики
- •89. Система змі за регіоном розповсюдження.
- •90. Система зМі за характером аудиторії.
- •91. Державна підтримка як проблема журналіства.
- •92. Журналістика в провінціях і столицях.
- •93. Модель соціальної відповідальності жур-ки.
- •94. Інф. Агентства й специфіка їх діяльності. Найбільші світові інф. Агентства.
- •95. Прес-центри і прес-бюро.
- •96. Творчі організації та спілки журналістів.
- •97. Інформаційне суспільство й його головні ознаки.
- •100. Сучасна масово-інформаційна ситуація у світі й в Україні
- •101.Перші у світі навчальні заклади, що розпочали підготовку журналістів.
- •102. Блокнот і диктофон у роботі журналіста.
- •103. М. Маклюен про змк як рушійну силу в історії людства.
- •104. М. Маклюен про телебачення як про повернення до епохи усної комунікації і його вплив на людство.
- •105. Вопрос №53
- •106. Сучасна масово-інформаційна ситуація з точки зору провідних вітчизняних медіакритиків.
- •107. Журналістика як соціальний інститут демократичного і тоталітарного суспільства.
- •108. Стилістика сучасної журналістики
- •109. Якісна, масова і "жовта" преса.
- •110. Історія виникнення терміну жовта преса.
- •111. Репортаж. Етапи роботи над репортажем.
- •112. Замітка. Головні відмінності між заміткою і репортажем.
- •113. Інтерв’ю як інформаційний журналістський жанр.
- •114. Стаття. Обов’язкові елементи статті.
- •115. Коментар: загальна характеристика.
- •116. Рецензія. Структурно-необхідні компоненти рецензії. Види рецензії.
- •118. Памфлет. Головні відмінності між памфлетом та фейлетоном.
- •119. Есе. Художні та публіцистичні прийоми самовираження в есе.
- •120. Поняття лід. Правила складання ліду.
- •121. Поняття про дайджест.
- •122. Поняття про брифінг.
- •124. Поняття «газетна качка».
- •125. Поняття «записник журналіста».
- •126. Поняття про заголовок.
- •127. Поняття «критика».
- •128. Поняття «авторський аркуш».
- •129. Поняття прес-реліз.
- •130. Поняття «стеб».
95. Прес-центри і прес-бюро.
Крім загальнодержавного інформаційного органу і незалежних приватних інформаційних компаній, у міністерствах, відомствах, регіональних органах влади, громадських організаціях створюються прес-центри. Завдання прес-центрів:
1. інформувати органи масової інформації про події в своїй установі, використовуючи різноманітні канали (прес-конференції,пре-релізи)
2. збирати зовнішню інформацію про свою установу, інформувати керівництво про висвітлення в ЗМІ роботи установи
3. готувати для керівництва офіційні виступи з приводу порушених у ЗМІ питань щодо роботи установи.
В особливо великих установах прес-центри входять до відділів паблік рілейшнз. Під час роботи сесій, конференцій, нарад, з’їздів чи інших тимчасових масових акцій в їхній мережі створюються прес-бюро – редакційний апарат чи група для обслуговування преси.
Прес-бюро називається також постійний чи тимчасовий відділ інформаційного агентства чи редакції великої газети на значному будівництві, великому підприємстві, який подає інформацію, ілюстративні матеріали, статті для свого чи інших видань.
96. Творчі організації та спілки журналістів.
Так само, як журналістська освіта, творчі спілки та об'єднання журналістів виникли в ХХ столітті. Первісно вони відгравали роль профспілок, тобто призначалися для захисту професійних інтересів працівників мас-медіа, узгодженню їх взаємин із засновниками газет. У 1926 р. в Парижі була заснована Міжнародна Федерація Журналістів (МФЖ) як об'єднання національних журналістських профспілок і організацій. У 1952 р. ця організація перезаснована, що пов'язано з перервою в її діяльності під час Другої світової війни, і здобула нову, що діє й дотепер, структуру. МФЖ - найбільша організація такого профілю, об'єднує журналістів більш ніж 90 країн світу. МФЖ бореться за соціальні права журналістів, що працюють у різних типах масової інформації. Федерація визнана ООН та Міжнародним профспілковим рухом як представницький орган журналістів усього світу. МФЖ має штаб-квартиру в Брюсселі (Бельгія) та регіональні офіційні представництва в Азії, Європі, Латинській Америці. У 1946 році засновано як альтернативу МФЖ Міжнародну організацію журналістів (МОЖ) з штаб-квартирою в Празі. На відміну від МФЖ, що об'єднувала журналістів західного, демократичного світу, МОЖ була створена як журналістська організація соціалістичних країн. Організація об'єднувала національні спілки й групи журналістів. Налічувала 150 тис. членів з 120 країн світу. З 1953 року видавала англійською, іспанською, французькою, російською та угорською мовами щомісячний журнал "Демократичний журналіст". З 1958 р. щорічно 8 вересня відзначала Міжнародний день солідарності журналістів. З розпадом соціалістичного табору МОЖ припинила існування. В Україні перше творче об'єднання, до якого входили й журналісти, виникло в 1925 році у Львові. Називалося воно "Товариство письменників і журналістів ім. Івана Франка", або скорочено - ТОПІЖ. Воно об'єднувало близько 60 членів і кандидатів. Від 1933 р. влаштовувало конкурси і присуджувало нагороди за найкращі літературні твори року. У різний час Товариство очолювали А. Чайковський, В. Стефаник, В. Щурат, Б. Лепкий, Р. Купчинський, що був головою Товариства з 1934 р. Ця професійна організація існувала до 1939 р. й була розпущена радянською владою. У 1959 р. заснована Спілка журналістів України (тоді в складі Спілки журналістів СРСР, тепер - самостійна організація). Шостий позачерговий з'їзд Спілки журналістів УРСР (1990) проголосив себе Першим Установчим з'їздом спілки як самостійного об'єднання
співробітників українських мас-медіа. На пропозицію групи журналістів, від імені яких виступив тодішній декан факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка професор В. Й. Здоровега, з'їздом була ухвалена резолюція про реорганізацію спілки в незалежну, позапартійну організацію . З'їзд прийняв Статут, у якому проголосив Спілку журналістів України вільною, незалежною, добровільною організацією творчих працівників газет, журналів, видавництв, інформаційних агентств, телебачення, радіомовлення, інших засобів масової інформації, що діє на засадах повного самоврядування, самофінансування і самоокупності. Керівництво Спілкою журналістів України здійснюють лише її виборні органи, що обираються демократичним шляхом. Над Спілкою не існує вищестоячих органів. Будь-які форми нагляду і контролю з боку держави, окрім покликаних стежити за дотриманням конституційної законності, рішуче відкидаються. У 1993 р. Спілка журналістів України була прийнята в Міжнародну Федерацію Журналістів. З цієї нагоди згідно з Указом Президента України від 1993 р. щороку (починаючи з 1994 р.) 6 червня журналісти України відзначають своє професійне свято - День журналіста. У квітні 1997 р. Спілка провела свій Третій з'їзд. На ньому головою Спілки обраний відомий журналіст Ігор Лубченко, який відтоді обирався головою Спілки й на наступних з'їздах. Нині діючий статут Спілки передбачає можливість стати її членом для викладачів журналістики з вищих закладів освіти, а також для студентів зі спеціальності "Журналістика", які поєднують навчання з успішною роботою в медіа. За видатні заслуги в справі інформаційного забезпечення життя держави Спілці присвоєне звання національної. ЇЇ сучасна назва звучить так: Національна спілка журналістів України.
