PRAKTIKUM_Ch_1_NOVIJ_2014

691

А. Уітенагемот. Б. Фірд.

В. Глафордат. Г. Фолькмоте.

22.Король Уессекса, що об’єднав англо-саксонські королівства 829 р.

А. Альфред Великий. Б. Егберт.

В. Едгар. Г. Артур.

23.Селянський наділ в ранньосередньовічній Німеччині називався:

А. Манс.

Б. Гайда. В. Гуфа.

Г. Прекарій.

24. Як називалася державно-релігійна система управління за Оттона І:

А. Імперська церква. Б. Імунітет.

В. Інвеститура. Г. Васалітет.

25. «Drang nah Osten» – політика спрямована проти:

А. Арабів.

Б. Західних слов’ян. В. Мадярів.

Г. Візантії.

26. Імператор Генріх ІV боровся з папою Григорієм VІІ за:

А. Північноіталійські землі.

Б. Право надавати земельні пожалування своїм васалам. В. Право надавати феодалам імунітетні грамоти.

Г. Право призначати єпископів (інвеститура).

692

27. «Внутрішня колонізація» у Франції ІХ – ХІ ст. означала:

А. Завоювання нових земель феодалами.

Б. Господарське освоєння нових земель (пустищ, осушених боліт, берегів тощо) селянами.

В. Закріпачення селян.

Г. Зростання монастирського землеволодіння.

28. Повинності шеваж, формарьяж, менморт і талью виконували селяни:

А. Віллани. Б. Трибутарії. В. Літи.

Г. Серви.

29. Найбільшого піднесення Італія досягла за правління короля лангобардів:

А. Ротарі.

Б. Дезидерія. В. Теодоріха. Г. Ліутпранда.

30. Кровноспоріднена община лангобардів після завоювання ними Італії називалася:

А. Мітрокомія. Б. Марка.

В. Фара. Г. Задруга.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 Середньовіччя Сходу

1. Китайський імператор, за якого було збудовано канал між Хуанхе і Янцзи:

А. Цінь Шіхуанді. Б. Ян Гуан.

Б. Цао Цао. Г. Хуан Чао.

693

2. Китайський імператор, за якого вперше у 280 р. була запроваджена державна надільна система:

А. Сима Янь. Б. Цао Пей. В. Тай-дзун. Г. У Цзетянь.

3. «Тріада повинностей» в Китаї після запровадження державної надільної системи означала:

А. Натуральна, грошова рента і панщина.

Б. Служба у війську, служба на кордонах, служба при дворі імператора .

В. Гужова повинність, ремонт доріг, будівництво фортець.

Г. Сплата податку в казну частиною врожаю, шовком або полотном, відробітки на державу упродовж 20 – 30 днів.

4.Принц-регент Сьотоку ухвалив:

А. «Закон 17 статей». Б. «Кодекс Тайхорьо». В. Земельний Закон.

Г. Реформу територіально-адміністративного устрою.

5.Переворот Тайка це:

А. Повстання селян. Б. Бунт самураїв .

В. Система соціально-економічних реформ.

Г. Запровадження конфуціанського віровчення.

6. Група людей в індійському суспільстві, які об’єднані усвідомленням спільної карми, відмінності від інших груп, спільним видом діяльності:

А. Варна. Б. Секта. В. Клас.

Г. Джаті.

7. «Раджпутська революція» це:

694

А. Поширення в Індії ісламу.

Б. Завоювання раджпутами Декану.

В. Ліквідація буддизму і поширення індуїзму. Г. Ліквідація варново-кастової системи.

8. Останній правитель ранньосередньовічної Індії, за якого офіційною релігією був буддизм:

А. Самудрагупта. Б. Харші.

В. Шашанка.

Г. Кумарагупта.

9. Головною святинею мусульман є:

А. Кааба.

Б. Гробниця Алі.

В. Гробниця Хусейна. Г. Мечеть Омара.

10. «П’ять стовпів ісламу»:

А. Шахада, джихад, намаз, саум, джизья . Б. Шахада, намаз, закят, саум, хадж.

В. Намаз, мульк, саум, рамадан, джихад. Г. Джихад, хадж, хіджра, саум, намаз.

11. Послідовники халіфа Алі:

А. Шиїти. Б. Сунніти. В. Ісмаїліти.

Г. Хариджити.

12. Найбільшою країною, яку підкорили монголи, була країна:

А. Китай.

Б. Київська Русь. В. Хорезм.

Г. Булгарія.

13. Монгольська держава виникла у ХІІ ст. у:

695

А. Середній Азії. Б. Передній Азії. В. Малій Азії.

Г. Центральній Азії.

14. Який монгольський хан заснував Золоту Орду:

А. Чінгісхан. Б. Берке.

В. Батий. Г. Мунке.

15. Ярлик це знак, що:

А. Означав право на правління князівським уділом. Б. Означав право на торгівлю з Ордою.

В. Означав власність на табун коней. Г. Означав свободу релігії.

16.Засновником династії Юань у Китаї був:

А. Мунке. Б. Берке. В. Хубілай. Г. Хулагу.

17.Структура китайського суспільства за династії Юань:

А. Монголи, чжурчжені, кидані, китайці.

Б. Монголи, семужень, ханьжень, наньжень. В. Монголи, китайці, ханьці, тангути.

Г. Монголи, ханьці, семужень, кидані.

18.Вища верства китайських чиновників за династії Юань складалася з:

А. Чиновників-китайців. Б. Чиновників-монголів.

В. Чиновників – вихідців з Середньої Азії. Г. Чиновників-киданів.

19.Піднесення китайської економіки в перші роки правління Юанів відбулось завдяки:

696

А. Залучення Китаю до міжнародної торгівлі «шовковим шляхом».

Б. Розвиткові морських комунікацій.

В. Запровадженню кочового скотарства. Г. Реконструкції системи іригації.

20.Занепад імперії Юань відбувся через:

А. Зростання податків. Б. Зменшення населення.

В. Невдалу зовнішню політику в Середній Азії. Г. Екологічну катастрофу від занедбання іригації.

21.Хто вперше в Японії став військово-самурайським диктатором:

А. Тайра Кійоморі.

Б. Мінамото Йорітомо. В. Тайра Мунеморі.

Г. Куро Йоцусіне.

22. Головна причина падіння клану Тайра:

А. Господарська розруха. Б. Повстання самураїв.

В. Прагнення поріднитися з імператорською родиною. Г. Жорстокі методи правління.

23. Титул Сьогуна – Верховного Воєначальника вперше отримав:

А. Ода Нобунага. Б. Куро Йоцусіне.

В. Мінамото Йорітомо. Г. Асікага Йосінорі.

24. «Реставрація Кемму» (1333 – 1393) це:

А. Відновлення влади інсея. Б. Відновлення влади сьогуна. В. Відновлення влади сіккена.

Г. Відновлення влади імператора.

698

Г. Акбар.

ВІДПОВІДІ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 Раннє Середньовіччя

1Г; 2Г; 3А; 4Б; 5А; 6Б; 7Г; 8Б; 9В; 10Г; 11А; 12А; 13Г; 14Б; 15Г; 16В; 17А; 18Г; 19А; 20Б; 21А; 22В; 23В; 24А; 25Б; 26Г; 27Б; 28Г; 29Г; 30В.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 Середньовічний Схід

1Б; 2А; 3Г; 4А; 5В; 6Г; 7В; 8Б; 9А; 10Б; 11А; 12А; 13Г; 14В; 15А; 16В; 17Б; 18Б; 19А; 20Г; 21А; 22В; 23В; 24Г; 25Б; 26Б; 27Г; 28В; 29А; 30В.

ГЛОСАРІЙ

КИТАЙ

699

Бін бу – військове відомство, управляло армією й прикордонними гарнізонами.

Буцюй – воїни, що служили в загонах місцевих лідерів. В епоху Тан – приватні залежні, що не мали наділу і працювали на землі власника.

Ван – вищий аристократичний титул, що давав право володіти територіями в масштабі цілих областей, відливати власну монету, укладати зовнішні союзи.

Ге – збірники указів, що доповнюють кодекси й статути. Гунтянь – державна суспільна земля.

Гун – ремісники.

Гуантянь – фонд державних (казенних) земель.

Гунбу – відомство громадських робіт. Вело облік трудової повинності, керувало будівництвом іригаційних споруд, дамб, доріг.

Дуду – командуючий військами округу.

І – державні відробітки: які повинні були виконувати селяни– утримувачі державних наділів додатково до різних видів податків, виплачуваних ними.

Ке – категорія залежного населення, працівники.

Кетянь – наділ землі, весь урожай з якого надходив державі. Ляншуй – «подвійні податі», система податків, відповідно до якої податі стягувалися два рази в рік. Уведена канцлером Ян Янем у часи царювання Де цзуна (780 – 804).

Люй – кримінальні кодекси. Лін – адміністративні статути.

Чібу – відомство чинів або відомство цивільних служб, відповідало за офіційну ієрархію й здійснювало контроль за адміністративною машиною.

Лу – провінції в епоху Сун.

Любу – відомство ритуалів, відповідальне за громадські церемонії й дотримання державних культів.

Минитянь – частки землі в імперії Юань і Мін.

Нуби – раби.

Нун – хлібороби.

Пагода – (кит. баота – вежа скарбів) – буддійська культова меморіальна споруда й сховище реліквій. Має форму павільйону

700

або ярусної вежі (з непарним числом ярусів), квадратний або багатокутний план.

Сантянь – земля, призначена для посадки тутових та інших дерев.

Ситянь – великі земельні володіння окремих осіб (частки землі). Сінбу – відомство покарань, здійснювало контроль за судами й винесенням покарань, тому що цивільні справи звичайно зважувалися на основі звичаїв і арбітражу й не були частиною офіційної карної системи. Суд, таким чином, виконував лише виконавчі функції.

Тунтянь – державні поселення, у яких трудилися як солдати, такі цивільні особи.

Фубин – система військових округів, створена в імперіях Сун і Тан.

Фу – області навколо великих міст, що входили до складу провінцій.

Фенлю – стиль життя «вітру й потоку» (відчуженості).

Фэйцянь – «летучі гроші», векселі або кредитні чеки, що дозволяли здавати гроші в певні контори й одержувати їх в інших містах. З’явилися в VІІІ – ІХ ст.

Хан – торгово-ремісничі організації, що з’явилися в епоху Тан. Хубу – відомство фінансів або «відомство дворів», у веденні якого перебували фінанси й доходи. Здійснювало збір податків, перепис населення й контроль за сільським господарством. Найважливішим обов’язком відомства була доставка зерна в столицю, тому що від цього залежав уряд, що виплачував платню армії й чиновникам зерном.

Цзюнь – області імперії.

Цзайсян – канцлер.

Циши – наділені особливими повноваженнями чиновники. Цзюньтянь – «рівні поля». Назва аграрної системи общинного землеволодіння в V – VІІІ ст.

Цзедуши – військовий намісник, місцевий військовий губернатор. Командував військами, іноді розпоряджався податками, що надходили. Посада встановлена на початку VІІІ ст.

Чжоу – великі округи імперії.