Запитання для самоперевірки

1. Які основні урядові органи державного управляння входять до складу Мінекоресурсів?

2. Охарактеризуйте функції та особливості діяльності:

а) державної екологічної інспекції;

б) державної служби заповідної справи;

г) державної служби геології та надр.

3. Опишість структуру центрального апарату Мінекоресурсів.

4 Наведіть структуру Департаменту екології та природних ресурсів у вашій області.

5. Хто здійснює комплексне управління природоохоронною діяльністю у районах області?

6 Наведіть структуру обласної Державної екологічної інспекції.

7. Які головні завдання Мінекоресурсів ви знаєте?

8. Коротко охарактеризуйте основні функції Мінекоресурсів.

Розділ 14 елементи основ студентських наукових досліджень

14.1. Організація наукових досліджень

14.2.Стратегія і тактика в реформуванні наукових досліджень студентів

14.3.Індивідуальне навчально-дослідне завдання

14.4. Роль науки у становленні майбутніх професіоналів-екологів

Розвиток науки і техніки є визначальним чинником прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їхнього духовного та інтелектуального зростання. Цим зумовлена необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку науки як джерела економічного зростання і невід’ємної складової національної культури та освіти.

14.1. Організація наукових досліджень

Будь-яка наука являє собою струнку систему понять, пов’язаних одне з одним, що є ланками одного неперервного ланцюга. Поняття "наука" має кілька визначень. Найбільш широко поширені наступні:

Наука – це сукупність людських знань про Всесвіт.

Наука – це система знань, що безперервно розвивається, об'єктивних законів природи, суспільства і мислення, які отримуються і перетворюються в безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей.

“Наука – сила!” – вигукнув три з половиною століття тому осново-положник матеріалістичних тенденцій науки Френсіс Бекон, і це перекон-ливо доведено всім ходом сучасного науково-технічного прогресу. Наука є особливою формою відображення в свідомості людей явищ природи та суспільства, яка відтворює специфіку пізнавального процесу і є знаряддям перетворення дійсності. Вона стає безпосередньою продуктивною силою суспільства. Наука є однією з форм суспільної свідомості. Її головне завдання – здобувати нові знання й розробляти рекомендації щодо їх практичного застосування. Крім того, наука має на меті:

– збирати й узагальнювати факти;

– пояснювати зовнішні і внутрішні взаємозв’язки спостережуваних явищ;

– розкривати суть явищ та їх суперечності;

– прогнозувати окремі явища і процеси;

– розробляти рекомендації, виявляти можливі форми й напрямки втілення в практичну діяльність людей нових знань;

– дослідження причин процесів і явищ, що відбуваються у навколишньому світі.

Необхідно пам'ятати, що слово "наука" в українській та інших мовах має декілька значень: 1) це сукупність знань про природу і суспільство; 2) сфера людської діяльності; 3) конкретна наукова дисципліна, що вивчає іноді лише один об'єкт.

Основною ознакою і головною функцією науки є пізнання об'єктивного світу. Наука створена для безпосереднього виявлення суттєвих сторін всіх явищ природи, суспільства і мислення.

Предмет науки – закони природи, суспільства і мислення.

Мета науки – пізнання законів розвитку природи і суспільства. Поки закон не відкрито, здійснюється опис явища, збір матеріа­лів, спеціалізація фактів. Але пояснити їх або зпрогнозувати неможливо.

Підсумком пізнання предмета, явища є поняття – це цілісна сукупність суджень, тобто думок, в яких стверджується дещо про відмітні ознаки досліджуваного об'єкта, ядром якої є судження пр найбільш загальні і в той же час суттєвих ознаках цього об'єкта.

Визначити поняття означає встановити його границі, які до зволяють відрізнити його від інших пов'язаних з ним понять.

Поняття – це форма думки, в якій обов'язково що-небудь стверджується відносно предметів і явищ, їх властивостей, зв'язків, відносин, і яка має властивості виражати або істину, або неправду, це результат узагальнення маси одиничних конкретних предметів і явищ.

Найбільш високою формою узагальнення і систематизації теорія – це струнка, несуперечлива (на сучасному рівні) систем знань, що пояснюють зовнішній світ або окремі його елементи, підтверджена, зазвичай, експериментами або розрахунками. За Б.Небелом теорія – це узагальнення, яке логічно пояснює певний набір фактів.

Гіпотеза – припущення, яке несуперечливо пояснює те інше явище, основане на об'єктивних факторах і очевидних посту латах, але не підтверджене експериментально. Гіпотеза після ї експериментальної перевірки може стати теорією.

Методологія – сукупність найбільш суттєвих елементів теорії, конструктивних для розвитку самої науки; методологія навідміну від теорії не приносить нових знань, але вона розвиває в нау такі елементи, без яких неможливий розвиток самої науки.

Будь-яка наука включає в себе методи досліджень.

Метод – спосіб теоретичного дослідження або практичн реалізації будь-якого явища або процесу. Це інструмент для розв'язання головної задачі науки – відкриття законів дійсності.

Методика – сукупність технічних прийомів і організаційних форм для проведення наукового дослідження, яке є формою здійснення методів розвитку науки – це вивчення за допомогою наукових методів, явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також взаємодії між явищами з метою отримання переконливо довених і корисних для науки і практики рішень з максимальним ефектом.

Однією з найважливіших вимог, що виставляються до наукових досліджень, є наукове узагальнення, емпіричне узагальнення, яке дозволить встановити залежність і зв'язок між явищами і процесами, що вивчаються. Головна вимога до емпіричного узагальнення – щоб воно було "точно виведене з фактів", в цьому воно не потребує перевірки.

В ході аналізу експериментальних результатів можуть виявлятися і певні тенденції чи взаємозв'язки між ними. Якщо дані повторюються у всіх без винятку випадках, якщо відкрито певний принцип поведінки, його називають законом природи.

Принцип – це першооснова, основне положення, висхідний пункт будь-якої теорії, концепції.

Властивість – те, що властиве предметам і відрізняє їх від інших предметів або робить їх несхожими на інші предмети (наприклад, твердість, жорсткість, шорсткість і т.ін.). Властивість незмінна в часі.

Явище – це відношення властивостей, перехід однієї властивості в іншу (динаміка властивостей, процес).

Закономірність – на відміну від явища характеризується повторюваністю, вона встановлює відношення (зв'язки) між явищами іивостями. Строгі і точні закономірності отримують статус закону або принципу.

Замість величезної кількості фактів (у вигляді таблиць або графіків) можна мати справу з правилами.

Правила підвищують ефективність процесу пізнання, можуть сприяти новим відкриттям (наприклад, правило обов'язкового затія екологічних ніш).

Найбільш чітким атрибутом конкретної науки є об'єкт досліджень – це те, що є предметом пізнання, практичного діяння, те, що вивчається, об'єктивне матеріальне явище або категорія духовного порядку, незалежні від досліджень і підлягають вивченню.

Мета досліджень – гаданий результат наукового процесу і його відношення до суспільної практики або до розвитку самої науки.

Предмет досліджень – це те, на що спрямована наша думка. Головним і обов'язковим ключовим елемен­том у визначенні предмета досліджень повинно бути пізнання за­конів і закономірностей. Той же автор вважає, що предмет дослі­джень – це сукупність об'єкта, аспекти методу і мети. Предмет до­слідження тотожний поняттю об'єкта. Один і той же об'єкт може стати предметом декількох різних досліджень.