12.1. Класифікація видів навчання

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

– денна (стаціонарна);

– вечірня;

– заочна (дистанційна);

– екстернат.

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації (з відривом від вироб­ництва). Цей вид навчання є традиційним, найбільш розповсюд­женим і представляє собою навчання знанням, вмінням та навичкам за схемою: "вивчення нового-закріплення-контроль-оцінка". Орга­нізація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчан­ня здійснюється ВНЗ згідно з державним стандартом освіти і Поло­женням про організацію начального процесу у вищих навчальних закладах, затвердж-ним наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 p., № 161.

Вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від вироб­ництва. Організація навчального процесу на вечірній і заочній (дис­танційній) формі навчання здійснюється ВНЗ згідно з державним стандартом освіти і Положенням про організацію навчального про­цесу у ВНЗ з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

Дистанційне навчання (ДН) – це отримання освітніх послуг без відвідування ВНЗ; за допомогою сучасних інформаційно-тех­нічних технологій та систем комунікацій, таких як електронна пошта та internet. ДН відкриває великі можливості для студентів-інвалідів: отримавши навчальні матеріали у електронному або друкованому вигляді з використанням телекомунікативних мереж, студент може оволодіти знаннями вдома. Комп'ютерні системи можуть проекза­менувати студента, виявити помилки, дати рекомендацію тощо.

Екстернат є особливою формою навчання осіб, які мають від­повідний освітній (кваліфікаційний) рівень, для здобуття ними пев­ного рівня освіти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у ВНЗ заліків, екзаменів та інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Перелік напрямків підготовки (спеціальностей) і ВНЗ, де орга­нізовується екстернат, визначається Міністерством освіти і науки. Органі­зація навчального процесу у екстернаті здійснюється ВНЗ згідно з державним стандартом освіти і Положенням про організацію нав­чального процесу у ВНЗ у терміни, передбачені графіком нав­чального процесу для денної, вечірньої і заочної форм навчання.

12.2. Зміст підготовки фахівців-екологів

На факультеті екології та землевпорядкування з спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" розроблені освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійна програма, робочий навчальний план, затверджений згідно вимог в методичній комісії та інституті змісту і форм навчання Міносвіти України.

На даний час в навчальний процес впроваджений навчальний план підготовки бакалавра, спеціаліста та магістра. Навчальні плани розроблені згідно ОПП Міносвіти України за напрямком "Екологія".

Бакалавр екології одержує підготовку з фундаментальних природничих, та гуманітарних наук. Орієнтація підготовки – оцінка стан навколишнього природного середовища, моніторингу навколишнього природного середовища. Тривалість повного циклу навчання бакалавра екології складає 4 роки. Підготовка бакалавра передбачає теоретичний і практичний курси в обсязі 7501 навчальних годин і 18 тижнів практичної підготовки. Обсяг аудиторних занять становить 4702 години. Гуманітарна підготовка бакалавра складає 1426 годин, фундаментальних дисциплін - 1998 годин, вибіркових – 2430 годин.

Обсяг дисциплін самостійного вибору навчального закладу складає 810 годин, вільного вибору студента – 756 годин, професійно-орієнтованих дисциплін за переліком ОПП – 864 години.

Серед вибіркових дисциплін самостійного вибору вузу та вільного вибору студента основні спеціальні курси – машинна графіка, основи механіки рідини і газу, основи радіаційної фізики і дозиметрії та інші.

За час навчання студенти виконують 4 курсових проекти і 7 курсових робіт. Під час практик студенти ознайомлюються з кваліфікаційною характеристикою еколога. Студенти проходять гідробіологічну, ботанічну, топографічну, польову практики, практику з організації моніторингу та роботі на ПЕОМ.

Особливе місце приділяється технологічній та виробничій практикам. Конкретні завдання кожного виду практики визначаються робочими програмами розробленими на відповідних кафедрах.

Навчальний план забезпечує виконання основних умов підготовки бакалавра: гуманітаризація навчання, безперервність підготовки, в тому числі в області освоєння і використання обчислювальної техніки, отримання спеціальних знань та охорона навколишнього природного середовища, тісний зв'язок з виробництвом.

Освітянсько-кваліфікаційний рівень бакалавра з екології присвоюється Державною іспитовою комісією за результатами державного іспиту і підтверджується врученням атестату встановленого державного зразка.

Навчальний план підготовки спеціаліста з екології передбачає вивчення циклу гуманітарних та фундаментальних дисциплін та комплексу спеціальних наук, які об'єднані ідеєю завершеності, неперервності та послідовності навчального процесу. Навчальний план базується на системі знань, вмінь і навичок, які відповідають освітньому рівню бакалавра з екології.

Термін навчання спеціаліста з екології 1 рік. Підготовка передбачає теоретичний та практичний курси. Тривалість повного циклу навчання фахівця спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" становить 1066 навчальних годин і 4 тижні практичної підготовки. Обсяг аудиторних занять становить 696 годин. Мета практики:

– закріплення та поглиблення теоретичних знань, одержаних в процесі навчання, набуття практики охорони довкілля:

– оволодіння методами природоохоронної діяльності, ведення моніторингу.

Для отримання кваліфікації спеціаліста зі спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" студенту необхідно виконати та успішно захистити дипломний проект. З цією метою передбачена переддипломна практика (4 тижні) і виконання дипломного проекту (15 тижнів), який вони захищають в ДІК. За умови успішного захисту присвоюється кваліфікація інженер еколог зі спеціальності " Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування" і видається диплом встановленого державного зразка.

Ступінь магістра випускники зможуть одержати в результаті спеціальної професійної вищої освіти у вибраній галузі знань поглибленою теоретичною підготовкою при наявності нахилів до наукової праці. Мета впровадження навчальної програми магістра підняти рівень теоретичної підготовки і розвинути навички самостійної творчої роботи інженера-еколога.

На кафедрі розроблені навчальні плани підготовки магістра із залученням спеціалістів НМК та експертів провідних вузів України. Зміст і логіка побудови магістерських програм випливають з вимог до майбутньої професійної діяльності фахівця з врахуванням:

– типу та виду магістерської програми;

– освітнього профілю студента.

Спеціальні обов'язкові курси з кожної магістерської програми призначені для глибокого вивчення конкретних аспектів у тій чи іншій галузі, прищеплюють навички аналізу типових практичних проблем, її мета – чітка професійна спеціалізація. В цих курсах блоку дисциплін фахової підготовки полягає специфіка магістерської програми. Вивчення обов'язкове для всіх студентів.

Магістерськими програмами також передбачається:

– виконання індивідуальної кваліфікаційної роботи;

– підготовка (16 тижнів) і захист магістерської роботи (що є обов'язковими).

З кожної роботи призначається опонент з числа провідних фахівців профілю роботи.

Вимоги до кваліфікаційної роботи розробляються науково-методичною радою університету та затверджуються ректором.

Захист кваліфікаційних робіт магістрів проводиться на засіданні Державних кваліфікаційних комісій, до складу яких включаються провідні вчені, викладачі, представники галузевих та інших наукових установ. Головами комісій можуть бути найбільш кваліфіковані фахівці з науковими ступенями чи званнями. Склад голів комісій затверджується Міністерством освіти України.

При успішному захисті кваліфікаційної роботи її автору присвоюється кваліфікація магістра та видається диплом встановленого зразка.

Особи, відраховані з магістратури, можуть бути поновлені на термін навчання, що залишився, крім тих, що відраховані з причини професійної чи моральної непридатності.

Заняття проводяться у формах: лекцій, семінарів, самостійної м індивідуальної роботи над виконанням НДР. Звітність за виконану робо і проводиться у формах: іспитів, заліків, розрахункових робіт, рефератів-доповідей на конференціях різних рангів, статей в наукових журналах, також звітів про виконання НДР і участь у підготовці розділів в монографіях. Учбове навантаження складає у претендента в магістри 32 години на тиждень у першому семестрі та захист магістерської роботи у другому.

Навчальний план передбачає 1066 годин загального навчального часу, при чому на аудиторні заняття відводиться 678 годин.

Магістр повинен знати:

– фундаментальні екологічні дисципліни;

– методи математичного прогнозування;

– електронно-обчислювальні машини і програмування;

– спеціальні екологічні курси;

– одну або декілька іноземних мов (англійську, французьку, німецьку);

– філософські та методологічні основи наук.

При організації магістерської підготовки термін навчання 1 рік – 43 тижні.

Теоретичне навчання 20 тижнів (2 семестри: 1-й – 20 тижнів. 2-й – 4 тижні практики і 15 тижнів дипломного проектування). Після 1 семестру передбачається іспитова сесія 2 тижні. Та два тижні канікул. Студенти складають 4 іспити, 9 заліків та виконують дві курсові роботи і один курсовий проект. В другому семестрі студенти складають 3 заліки і кваліфікаційний іспит "Відновлення порушених екосистем. По всіх дисциплінах розроблені і затверджені робочі програми, які узгоджені з ОПП та дотримання мінімального часу (кредитів) в циклах та між циклами підготовки.

Зміст підготовки інженерів-екологів відповідає державним вимогам потреб ринку праці та особистості.

Для підвищення конкурентноздатності випускників на факультеті розпочинаючи з 1996р формуються групи (з 2 курсу) поглибленого вивчення ділової англійської мови (15 осіб). Вперше випуск спец груп і захист дипломних проектів англійською мовою був здійснений 2000 році.