Запитання для самоконтролю

1. Чи є потреба в екологічній освіті і вихованні в Україні?

2. Суть концепції екологічної освіти.

3. Охарактеризуйте модель екологічної освіти.

4. Назвіть та охарактеризуйте складові системи екологічної освіти та виховання.

5. У чому полягають особливості екологічної освіти в світі?

6. Які особливості простежуються в розподілі навчального навантаження у ВНЗ світу?

7. У чому проявляються сильні сторони підготовки фахівців екологів в Україні?

8. Охарактеризуйте шляхи покращення підготовки фахівців екологів.

Розділ 11 Система організації екологічної освіти в Україні

11.1. Мета і завдання екологічної освіти

11.2. Система неперервної екологічної освіти

11.3.Основні принципи системи неперервної екологічної освіти

11.4. Організація непевної екологічної освіти

11.5. Державне управління екологічною освітою

На міжнародному рівні освіта у галузі охорони навколишнього середовища розглядається як неперервний процес, що охоплює усі вікові, соціальні та професійні групи. Однією з основних вимог су­часності до системи екологічної освіти і екологічного виховання є формування у населення екологічної свідомості і екологічного скла­ду мислення як важливої складової загальнолюдської моралі, осно­вою чого є знання, переконання і навички у сфері взаємодії людини з природою, які вона повинна засвоювати на усіх етапах навчання і виховання. Досягти цього можливо лише за умови створення єдиної системи неперервної екологічної освіти та виховання.

11.1. Мета і завдання екологічної освіти

Основною метою екологічної освіти є формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. Екологічна освіта, з одного боку, є самостійним елементом загальної системи освіти, а з іншого боку, виконує інтегративну роль у всій системі освіти. Ця мета досягається поетапно шляхом вирішення освітніх і виховних завдань та вдосконалення практичної діяльності.

Найголовнішими завданнями екологічної освіти є:

1. Формування екологічної культури усіх верств населення передбачає:

– виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх важливості, актуальності й універсальності (зв'язку локальних з регіональними і глобальними);

– відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи;

– засвоєння і використання у взаємозв'язках людини з природою народних традицій і кращих досягнень світової практики;

– засвоєння кращих досягнень загальнолюдської і національної культур, розуміння багатогранної цінності природи (не лише утилітарної, а й естетичної, санітарно-гігієнічної, науково-пізнавальної, рекреаційної, морально-естетичної);

– оволодіння науковими знаннями про взаємозв'язок у системі "людина - суспільство - природа";

– формування знань і умінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток творчої і ділової активності при вирішенні екологічних проблем і життєвих ситуацій;

– формування усвідомлення безперспективності технократичної ідеї розвитку й необхідності заміни її на екологічну, яка базується на розумінні єдності усього живого й неживого у складно-організованій глобальній системі гармонійного співіснування й роз­витку;

– формування розуміння необхідності узгодження стратегії при­роди і стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв'язків, подолання споживацького ставлення до природи;

– розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому, регіональному, національному і глобальному рівнях, вміння прог­нозувати особисту діяльність і діяльність інших людей та колективів;

– розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки.

2. Підготовка фахівців-екологів для різних галузей народного господарства, у тому числі:

– для освітньої галузі – вчителів, викладачів;

– для державних органів управління у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування, а також громадських екологічних організацій – менеджерів з управління довкіллям.