- •М.О. Клименко, в.Г. Петрук, о.В. Мудрак, р.В. Петрук, л.В. Клименко, н.В. Гнілуша
- •Перелік скорочень
- •ПЕредмова
- •Розділ 1 Вступ до фахової екологічної і природоохоронної діяльності
- •1.2.Основи екологічної термінології. Поява терміну «екологія» та його означення
- •1.3. Суть фахової діяльності еколога
- •1.4. Формування свідомого ставлення до довкілля
- •1.5. Перелік умінь і навиків в процесі навчання за спеціальністю та вивчення дисципліни «Вступ до фаху»
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 2 Загальна екологічна ситуація у світі та україні і перспективи людства
- •2.1. Загальна екологічна ситуація у світі
- •2.1.1. Вплив науково-технічного прогресу та науково-технічної революції на навколишнє середовище
- •2.1.2. Перспективи розвитку людської цивілізації за аналітичними матеріалами членів Римського клубу
- •2.2. Екологічна ситуація в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 3
- •3.2. Стратегія збалансованого розвитку України
- •3.3. Стратегічні завдання збалансованого розвитку
- •3.4. Освіта в інтересах збалансованого розвитку
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 4 Історія виникнення та розвитку науки екологіЯ
- •4.1. Історія виникнення науки екологія
- •4.2. Календар становлення екології як науки
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5 основи структурної організації та головні завдання сучасної екології
- •5.1. Головні завдання сучасної екології
- •5.2. Основи структурної організації екологічної науки
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6 Система вищої освіти в Україні
- •6.1. Поняття про освіту
- •6.2. Система вищої освіти країн світу
- •6.3. Система вищої освіти України
- •6.4 Управління освітою в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 7 Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •7.1. Історія виникнення внз
- •7.2. Класифікація внз за формами власності
- •Форми навчання та організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 8 Державний стандарт вищої освіти
- •8.1. Структура державного стандарту вищої освіти України
- •8.2. Освітньо-кваліфікаційні рівні у системі вищої освіти України
- •8.3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців-екологів
- •Освітньо-кваліфікаційні вимоги до випускників з базовою вищою освітою за професійним спрямуванням бакалавра екології.
- •Державна атестація
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 9 Перспективи та проблеми входження України у європейський освітній простір
- •9.1. Характеристика Європейського освітнього простору
- •9.2. Болонський процес як засіб розвитку вищої освіти країн Європи
- •Особливості Болонського процесу
- •9.3. Система європейського трансферного кредиту
- •9.4. Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •9.5. Організація навчання за кредитно-модульною системою
- •9.6. Структура навчальної дисципліни та залікового кредиту
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 10 Порівняльні характеристики світової та Вітчизняної Екологічної освіти
- •10.1. Екологічна освіта як основа екологічної культури і виховання
- •10.2. Характеристика екологічної освіти у світі
- •10.3. Порівняльна характеристика навчальних планів внз світу
- •Підготовка бакалаврів екологів в академіях Польщі
- •Підготовка бакалаврів у Російській Федерації
- •Підготовка бакалаврів у сша
- •Підготовка бакалаврів у внз України
- •Підготовка бакалаврів у Японії
- •10.4. Особливості підготовки фахівців окр „магістр” спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовища”
- •Особливості підготовки магістрів з екології у Російській Федерації
- •Особливості підготовки магістрів з екології в університетах України
- •10.5. Шляхи покращення підготовки фахівців-екологів
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 11 Система організації екологічної освіти в Україні
- •11.1. Мета і завдання екологічної освіти
- •3. Вдосконалення, узгодження і стандартизація термінології у галузі екологічних знань.
- •11.2. Система неперервної екологічної освіти
- •11.3. Основні принципи системи неперервної екологічної освіти
- •11.4. Організація непевної екологічної освіти
- •11.5. Державне управління екологічною освітою
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 12 Особливості та зміст підготовки фахівців-екологів на прикладах нувгп і внту
- •12.1. Класифікація видів навчання
- •12.2. Зміст підготовки фахівців-екологів
- •12.3. Організація та науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу нувгп
- •12.4. Специфіка підготовки магістрів з екології у внту
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 13
- •Державна служба заповідної справи
- •Державна служба геології та надр
- •13.2. Структура центрального апарату Міністерства екології та природних ресурсів України і обласних екологічних служб
- •13.4. Функції та ієрархія державної системи екологічного управління
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 14 елементи основ студентських наукових досліджень
- •14.1. Організація наукових досліджень
- •14.2.Стратегія і тактика реформування наукових досліджень студентів
- •13.3.Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •14.4. Роль науки у становленні майбутніх професіоналів-екологів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тести для контролю знань студентів-екологів з дисципліни «Вступ до фаху»
- •Короткий термінологічний словник
- •Глосарій (основні терміни та означення як складові галузевого стандарту освіти україни) а
- •Українсько-англійський глосарій найважливіших екологічних термінів
- •Перелік питань для підсумкового контролю знань з дисципліни “вступ до фаху”
- •Література
- •Додаток а концепція екологічної освіти україни Затверджена рішенням Колегії мону
- •Передмова
- •Мета і завдання екологічної освіти.
- •Вища екологічна освіта
- •Умови реалізації Концепції
- •Додаток б закон україни «про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII
- •Додаток в Маніфест еколога (за м. Реймерсом)
- •Додаток г декларація людей на землі. Приблизний план на майбутнє
- •Додаток д основні екологічні права та обов’язки громадян
- •Додаток е екологічний календар
- •Клименко Микола Олександрович, д.С.Г.Н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України
10.3. Порівняльна характеристика навчальних планів внз світу
З 2004 року на факультеті екології та природокористування розробляються навчальні плани адаптовані до навчальних планів університетів СІМА, Німеччини, Бельгії, Нідерландів та Польщі. Поряд з ним проведений аналіз та порівняння планів підготовки екологів у різних країнах, що є дуже поширеними у світі, з великою кількістю спеціалізацій. Аналіз програми підготовки екологів дозволяє виділити наступні спеціалізації: екологія і природокористування, захист навколишнього середовища (Росія), екологія води (Австралія), охорона оточуючого середовища, екологічне планування, управління лісовими ресурсами, моделювання умов експлуатації навколишнього середовища та агроекосистем (Японія), науки про навколишнє середовище Аргентина), науки про довкілля, інженерія в охороні навколишнього середовища (США); агроекологія; екологія та охорона навколишнього середовища, моніторинг довкілля (Україна); оцінка і охорона навколишнього середовища у сільському господарстві (Польща); біоінженерія Бельгія) та інші.
Порівняння навчальних планів здійснюється за блоками дисциплін:
1 .Гуманітарні і соціально-економічні.
2.Фундаментальні (природничо-наукові).
3. Професійно орієнтовані (обов'язкові для даного напрямку).
4.Спеціальні (за обраною спеціальністю).
Як видно з порівнянь аудиторного навантаження при підготовці бакалаврів в університетах світу на гуманітарно і соціо-економічні дисципліни припадає в Кенійському – 6,5%, Національному університеті водного господарства та природокористування – 19%, в Російській Федерації – 26,5%. На фундаментальні дисципліни виділяється в університетах світу: від 9,1 % в Кенійському, 16,4% – в НУВГП, до 28,9% в університеті штату Мінесота (США). На професійно орієнтовані дисципліни припадає від 14,8% в Російській Федерації до 51,9% в Кенійському університеті, тоді як в університетах України цей показник складає 24,7%. На спеціальні дисципліни в університетах світу виділяється від 1 5% – Російська Федерація, 32,8% в університеті штату Луїзіана (США), до39,8% в НУВГП та 35,6% в НАУ (Україна)
Аналіз розподілення навантаження по блоках засвідчує, що частина університетів робить акцент на вивчення гуманітарних, соціально-економічних і фундаментальних дисциплін (Російська Федерація, США, Перу), інша – акцентує увагу на вивченні професійно-орієнтовних та спеціальних дисциплін ( Польща, Бельгія, Україна, США, Кенія ). В цілому ж розподіл навантаження по блоках дисциплін в університетах світу виглядає більш-менш збалансованим. На долю гуманітарних, соціально-економічних та фундаментальних дисциплін припадає до 20% аудиторного навантаження, тоді як на професійно орієнтовані і спеціальні дисципліни – понад 50%, а в деяких університетах навіть понад 60%. В НУВГП та НАУ на професійно-орієнтовані і спеціальні дисципліни припадає 64,6 і 60,3% аудиторного навантаження відповідно, тоді як на професійно орієнтовані і спеціальні дисципліни понад 50% а в деяких університетах навіть понад 60%. В НУВГП та НАУ на професійно–оріентовані і спеціальні дисципліни припадає 64.6 і 60,3% аудиторного навантаження відповідно.
В різних вузах світу на підготовку кваліфікаційного рівня "бакалавр" витрачається 3 або 4 роки. Освітні програми включають теоретичні курси (прослуховування лекцій) передбачають проведення практичних, лабораторних робіт, а також самостійних робіт студентів під керівництвом викладачів та проведення наукових досліджень. На заключному етапі навчання студенти виконують і захищають випускові роботи. Бакалаврський рівень освіти дозволяє випускникові здійснювати практичну діяльність, вирішувати професійні і наукові завдання.
В таких країнах, як Німеччина, Голландія академічний ступінь "бакалавр" одночасно є професійною кваліфікацією, натомість у Англії для одержання кваліфікації необхідно крім диплома бакалавра мати ще й професійну підготовку.
Рис 10.3 – Розподіл навантаження по блокам (підготовка бакалаврів)
1.НУВГП, Україна: 2.Національний аграрний університет України 3.Університет ГЕНТ (Бельгія); 4.Сільськогоподарська академія м.Люблін, (Польща); 5.Російська Федерація; 6.Університет штату Луїзіана (CШA); 7. Університет штату Мінесота. (США); 8.Університет Ла-Моліна, (Перу); 9.Університет Буенос-Айрейс, (Аргентина); 10.Кенійський університет Сільського господарства і технологій.
Для більшості університетів характерна відносно невелика кількість спеціальностей ОКР „Бакалавр", тоді, як на наступному етапі підготовки пропонується значно більша кількість спеціалізацій (співвідношення 1 до 3).
Варто відзначити деякі особливості бакалаврської підготовки:
– можливість отримання двох ступенів „Бакалавра" з різних спеціальностей;
– ранньої спеціалізації, коли на молодших курсах вводяться професійно-орієнтовані та спеціальні дисципліни, а на 2 – З роках навчання – вибіркові дисципліни;
– відсутність гуманітарних дисциплін у вузах європейських країн. В навчальних планах не вивчається: філософія, соціологія, рідна мова, охорона праці, безпека життєдіяльності, цивільна оборона, фізичне виховання;
– існування професійно орієнтованих дисциплін. Це насамперед в аграрних університетах: тваринництво, рослинництво, ґрунтознавство, землеробство, а для технічних університетів: земельних, водних ресурсів, охорони рослинного і тваринного світу та атмосфери.