11.Соціально-економічні наслідки перебування українських земель у складі Речі Посполитої

1.Освоєння нових земель

Землі були поділені на фільварки,які орієнтувалися на працю задля ринку,маєтків шляхти

2.Оголошення «слобод»

Позитивно впливало на формування суспільства оголошення «слобод»(пільг від панщини і повинностей на 10-20 років).

Слободи-населені пункти,які на вільних землях можуть створити шляхти,утворення таких слобод призвело до виникнення Слобідської України (середина 18 ст.) На Слободах виховувалося покоління людей,яке призвичаїлося жити в умовах свободи без залежності від пана та держави. Люди – вільні,будь-які спроби посилити гніт зустрічалися опором.

3.Ліквідація общини як спільного землевласника і впровадження наділення землею кожної сімї. Максимальний розмір наділу становив одну волоку ,площа якої залежно від місцевості становила від 16 до 21 га. Третина селян мала саме такий наділ,ще 40% користувались ділянкою у пів лану.

4.Відбулося посилення експлуатації. Селянин повинен був відбувати панщину,яка постійно збільшувалася.

5.Розвивається ремесло,яке було більш поширене в містах.

6.в 16 столітті зростає диференціація праці-більше 200 спеціальностей.

7.Зявляються цехи і цехові виробництва.

8.Розвивається млинарство.(найважливіший промисел)600 злотих давав млин на рік(дуже великий прибуток)

Очевидно,саме на межі 16-17 століття остаточно сформувався тип українця ,ознаками якого були:індивідуалізм,схильність до сільської праці.

12.Причини та характер Національно – Визвольної війни українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького

Передумови і причини національно-визвольної війни

Козацько-селянські повстання 1620-х — 1630-х рр. зазнали поразки. Наступне десятиліття «золотого спокою» (1638—1648 рр.) було для України часом гуртування сил напередодні нового виступу. У 1648 р. почалася Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої. Причинами Національно-визвольної війни були

• соціально-економічні

релігійна (1.Внутрішня криза православної церкви

2.Посилення позицій католицької церкви ,яка намагалася поширити свій вплив.

Экономічні:

1.Поділення земель на фільварки,на яких люди працювали на шляхту.

2.Посилення експлуатації населення,селяни вирощували хліб на експорт.)

• національний фактор У ті часи існувала практика множиності самоназв - народ руський, народ козацький, черкаси, литвини.

неефективність політичної системи Р. П., що проявлялася в припиненні дії законів: протягом 16-17 ст, в Р. П. відбувалося зрощення державних посад із власниками, що володіли майном звідси ігнорування законів, королев'ята(Вишневецькі, Конецпольський).1.Неефективність політичної та судової системи Речі Посполитої,її спотворення відхід від принципів Другого Литовського статута.

2.Шляхта (заможна)перетворюється на королевят,які об’єднують в своїх руках економічну владу (великі обшири землі,селян) та водночас обіймаючи державні посади воєвод,старост,контролювали життя кожного з воєводств. Політика не може перетинатися з економікою.

• зростання в Україні землеволодіння польських магнатів і шляхти, закріпачення селян, збіль- шення панщини, утиски козаків, міщан і православної шляхти з боку польських магнатів і шляхти;

• примусове поширення польської мови, культури, звичаїв на українське населення, звуження сфери вживання української мови, обмеження прав українців при зайнятті державних посад;

• наступ католицизму та уніатства на права Української православної церкви, примусове покато- личення населення, упровадження податку на утримання католицького духовенства.

Мета повстання-не ліквідація Р. П. , а відновлення політичної влади.

Мета: створення держави Війська Запорозького. На територіях контрольованих Хмельницьким впроваджувався козацький територіально-адміністративний устрій, запроваджувалися норми козацького звичаєвого права, ліквідовувалась магнатська власність на землю.

Рушійними силами війни стали козаки, селяни, міщани, дрібна українська шляхта, православне духовенство. Війна мала національно-визвольний і антифеодальний характер. Метою війни було зни- щення польського панування, ліквідація кріпацтва, створення незалежної української держави.

Очолив національно-визвольну війну чигиринський сотник Богдан Хмельницький, якого в січні 1648 р. запорозькі козаки обрали гетьманом. Він уклав союзну угоду з Кримським ханством про на- дання військової допомоги у війні проти Речі Посполитої. У квітні 1648 р. козацькі війська вирушили в похід із Запорозької Січі назустріч польським військам.

Характер війни обумовлюється ступінню участі населення у війні: брали участь усі верстви населення,але рушійною силою української революції були козацтво та селянство. Під впливом перших збройних перемог до визвольного руху приєдналися козацька старшина ,частина не покозаченої української шляхти(до 6 тисяч),заможне міщанство,православне духовенство ,що перетворило цей рух на загальнонародний. Усі верстви, що брали участь у русі,прагнули звільнитися з-під влади Польщі,але їхні соціально-економічні та політичні мотиви були різними. Селянство,низи козацтва і міщанство прагнули знищити кріпосницькі порядки,а українська шляхта і реєстрова старшина обмежувалася завданнями національного визволення,їх підтримували верхи міщанства і духовенства.

Козацько-селянська війна, революція т.як усі верстви населення брали участь, практично вся шляхта з укр, земель перейшли на бік Хмельницького.