14.Переяславська рада 1654.Наслідки україно-російської угоди.

Січень-липень 1654р. -Земський собор(Б. Хмельницького можна взяти під "високу руку") "Березневі статті" чорнетка тексту розмови Алмаза Іванова і московського царя.

Ще починаючи з 1648 p., Б. Хмельницький неоднора­ зово звертався до Москви з проханням допомогти в анти- польській боротьбі. Навіть загрожував війною, якщо не буде надано цієї допомоги. Проте Москва не хотіла роз­ ривати миру з Польщею і зайняла вичікувальну пози­ цію. Та все ж бажання розширити сферу свого впливу, використати Україну як буфер проти Туреччини, залучи­ ти українські козацькі збройні формування для відвою- вання в Речі Посполитої втрачених Росією територій спри­ яли тому, що російський цар після деяких вагань «в ім'я спасіння віри православної» погодився взяти Військо За­ порозьке під свою опіку. Відповідну ухвалу про це прий­ няв 1 жовтня 1653 р. Земський собор. Юридично цей акт оформлено під час російсько-українських переговорів у січні—березні 1654 р. У Переяславі було узгоджено прин­ ципові засади майбутнього договору (антипольський вій­ ськовий союз України та Росії, протекторат московсько­ го царя над Україною, збереження основних прав і воль- ностей Війська Запорозького) і здійснено усний акт при­ сяги. Вже на цьому етапі виникають конфліктні ситуації та розбіжності в підходах до новоствореного союзу. Спо­ чатку російські посли відмовилися принести присягу за царя, оскільки відповідно до специфіки їхнього державного устрою самодержець своїм підданим не присягає, а потім боярин Бутурлін, який очолював російську делега­ цію, відмовився дати письмову гарантію збереження прав і вольностей України після того, як договір набере чин­ ності. Оскільки усі переяславські рішення були усними, кожна із сторін могла трактувати їх довільно. На цій під­ ставі фахівці вважають, що події січня 1654 р. в Переяс­ лаві мали, головним чином, ритуально-символічний ха­ рактер.

У березні 1654 р. у Москві козацька делегація переда­ ла на розгляд росіянам проект договору із 23 пунктів, спрямованих на збереження української автономії. Піс­ ля двотижневих переговорів сторони дійшли компромі­ су, який увійшов у історію під назвою «Березневих ста­ тей». Згідно з цим документом Україна зберігала респуб­ ліканську форму правління, територіально-адміністратив­ ний поділ, нову систему соціально-економічних відносин, цілковиту незалежність у проведенні внутрішньої політи­ ки. Водночас окремі статті обмежували її суверенітет: збір податків з українського населення здійснювався під кон­ тролем російської сторони; заборонялися дипломатичні зносини з Варшавою та Стамбулом (зауважимо, що за жит­ тя Б. Хмельницького конкретний зміст «Березневих ста­ тей» козакам був невідомий).

Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654.

У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав — України та Московії. Необхідність виходу з-під польської залежності спонукала Б.Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Україною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав України, яку згодом неодноразово порушували і врешті решт широка автономія українських земель і Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.