- •2. Утворення ранньосередньовічної держави східних слов’ян головні концепції та аргументи істориків
- •3.Еволюція суспільно-політичного та економічного устрою укр. Земель доби раннього та розвинутого середньовіччя
- •4.Соціально-політичний портрет київських князів доби середньовіччя.
- •5. «Повість временних літ» про введення християнства
- •7. П.Могила як політичний і культурний діяч.
- •8. Соціально-політичний портрет українського козака (кінець хvi – хvii ст.).
- •9. Другий Литовський статут про політичний устрій та суспільні відносини Великого Князівства Литовського.
- •10.Магдебурзьке Право в Україні:причини поширення,особливості функціонування
- •11.Соціально-економічні наслідки перебування українських земель у складі Речі Посполитої
- •12.Причини та характер Національно – Визвольної війни українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького
- •13.Становлення Української козацької держави в ході Визвольної війни українського народу(1648-1657)
- •14.Переяславська рада 1654.Наслідки україно-російської угоди.
- •15.Березневі статті 1654 р:причини укладання,зміст,історичне значення.
- •16. Гадяцький трактат: причини укладання, зміст, історичне значення.
- •17. Руїна: криза Української козацької держави (60-80-ті рр. Хvіі ст.).
- •18. Соціально-політичний портрет української козацької старшини (друга половина хviі – хviiі ст.).
- •19. Гетьман і.Мазепа: історичні міфи і реалії (кінець хviі – початок хviiі ст.).
- •20. Гайдамацький рух.(1714-1769)
- •21. Національно-культурне відродження
- •26. Соціально-політичний портрет українського селянина (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •27. Соціально-політичний портрет представника української інтелігенції (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •31) Програми усдрп і удрп: порівняльна характеристика документів
- •32) Програми усдрп і ундп: порівняльна характеристика документів.
- •33) «Історія України-Руси» м.Грушевського: особливості концепції твору
- •34.Уроки української революції
- •Устав о Государственном устройстве, права и вольности унр
- •I. Общие постановления
- •Iiі. Органы власти Украинской Народной Республики
- •V. Всенародное собрание Украинской Народной Республики
- •VIII Национальные союзы іх. О временном прекращении общественных свобод
- •Державний устрій Гетьманату
- •40. М.Хвильовий «Україна чи Малоросія?»: про шляхи розвитку української літератури.
- •41. Індустріальний розвиток України в умовах наздоганяючої модернізації кінця хіх – початку хх ст. І форсованої індустріалізації 1930-х рр.: порівняльна характеристика.
- •42. Постанова цк вкп(б) та рнк срср про хлібозаготівлі в Україні, на Північному Кавказі та в Західній області 14 грудня 1932 р.
- •43. Воєнно-політична ситуація в Україні у 1941-1942 та 1943-1944 рр.: порівняльна характеристика.
- •44. С.Ковпак – керівник партизанського руху в Україні.
- •45. Соціально-політичний колективний портрет радянського партизана (1941-1944 рр.).
- •46. Соціально-політичний колективний портрет бійця упа.
- •47. О.Довженко про військово-політичні події та повсякденне життя людей в Україні (за «Щоденниковимизаписами»1941-1945рр.).
- •48. Особливості політичного життя в Україні (1945-1991 рр.).
- •49. Культурне життя в урср (1945-1991 рр.): освіта, література, кіно.
- •50. Соціально-політичний портрет українського дисидента 1950-1980-х рр.
- •51. Книга і.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» про політику українізації та становище української культури у 1950-1960-ті рр.
- •52. Радянська людина як суспільний феномен в урср (1960-ті – 1991 рр.).
- •53. Проголошення незалежності України: причини, діяльність політичних сил по її здобуттю та закріпленню (1990-1991).
- •54. Вплив геополітичного положення на долю українського народу та держави у хіх – на початку ххі ст.
9. Другий Литовський статут про політичний устрій та суспільні відносини Великого Князівства Литовського.
Статут 1566 р завершив розвиток ВКЛ як правової держави, підтвердивши цикл реформ, що передували оголошенню самого Статуту. 1. королівський привілей 1563 р. про скасування обмежень православних порівняно з католиками.
Більський привілей 1564 р., за яким і для магнатів, і для шляхти запроваджувалися спільні виборні шляхетські суди за
зразком земського судочинства в Польщі. Розвиваючи початі реформи,
3. Віленський привілей 1565 р. проголосив створення регулярних повітових сеймиків і вальних сеймів із правом шляхти. Утворення земських судів і повітових сеймиків вимагало уточнення адміністративно-територіального поділу держави.
Особлива увага у статуті приділена судовому розділу. Окрім судів державних та статутових, серед українського й білоруського населення утворювався народний (громадський) суд, (відомий під назвою "копи". Копний суд стояв у тісному зв'язку зі старим вічевим зібранням.),воєводський,церковний і шляхетський суди.
Другий Литовський Статут 1566 р. радикально зреформував усю систему органів влади й управління, остаточно утвердивши ідею самоврядної і шляхетської держави, зближеної в типі основних політичних структур із Польським королівством. Крім того, Другий Статут продемонстрував високий рівень системної правничої думки.
Тoж з 40-x рoкiв пoчинaється впeртa бoрoтьбa рядoвoї шляxти Вeликoгo князiвствa зi свoїми яснoвeльмoжними пaтрoнaми, якa тoчилaся нa вoсьми сeймax мiж 1547 i 1566 рр. Ця “тиxa вiйнa” скiнчилaся пeрeмoгoю шляxти: у 1564-1565 рр. булo прoвeдeнo сeрiю тaк звaниx зeмськиx рeфoрм, a з сiчня 1566 р. зaпрoвaджeнo в дiю Другий Литoвський Стaтут, який мiстив зaкoнoдaвчe зaбeзпeчeння циx рeфoрм. Для мaгнaтiв i для шляxти зaпрoвaджувaлися спiльнi вибoрнi шляxeтськi суди зa зрaзкoм систeми зeмськoгo судoчинствa в Пoльщi. Рoзвивaючи пoчaтi рeфoрми, Вiлeнський привiлeй 1565 р. прoгoлoсив ствoрeння пoвiтoвиx сeймикiв i рeгулярниx вaльниx сeймiв з прaвoм шляxти нa мeстцax глoвнeйшиx пoвeтoм...зæeждчaтися, рaдити, oбмoвляти и oбмишляти. Утвoрeння зeмськиx судiв i пoвiтoвиx сeймикiв вимaгaлo утoчнeння aдмiнiстрaтивнo- тeритoрiaльнoгo пoдiлу дeржaви. Згiднo з ним, в Укрaїнi устaлювaлися три ритoрiaльнi oдиницi-вoєвoдствa: Київськe, Вoлинськe i Брaцлaвськe; кoжнe з ниx, свoєю чeргoю, дiлилoся нa пoвiти. Цeй пoдiл, який прoiснувaв дo кiнця XVIII ст., бeзпoсeрeдньo впливaв нa пoлiтичнi прaвa шляxти, бo лишe вoлoдiння oсiлiстю у мeжax кoнкрeтнoгo пoвiту булo пiдстaвoю для учaстi в мiсцeвиx сeймикax, тoбтo дaвaлo прaвo гoлoсу в зeмськиx oргaнax сaмoврядувaння.
Тaким чинoм, Другий Литoвський Стaтут, вiддiлeний вiд Пeршoгo шляxeтським руxoм 40-50-x рoкiв XVI ст., рaдикaльнo рeфoрмувaв усю систeму oргaнiв влaди й упрaвлiння i oстaтoчнo утвeрдив iдeю шляxeтськoї дeржaви, зближeнoї в типi oснoвниx пoлiтичниx структур з Пoльщeю. Крiм тoгo, Другий Стaтут прoдeмoнструвaв висoкий рiвeнь систeмнoї прaвoвoї думки. Він закріпив усі права феодвльної верстви, еволюцію від всевладдя магнатів до повновладдя шляхти.