51. Книга і.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» про політику українізації та становище української культури у 1950-1960-ті рр.

книга, була написана у вересні — грудні 1965 року. поштовхом для написання цієї праці стало проведення у 1965 році в Україні репресій проти української інтелігенції. 4-го вересня у Києві під час прем'єри кінофільму Параджанова «Тіні забутих предків» до протестів проти політичних репресій закликали поет Василь Стус та Іван Дзюба. Автор відправив свою роботу першому секретарю ЦК компартії України Петру Шелесту та голові уряду УРСР Щербицькому, а її російський переклад — керівництву КПРС. Влада оголосила «Інтернаціоналізм чи русифікацію?» антирадянським твором, а його поширення, зберігання чи навіть просто читання — кримінальним злочином. В праці Іван Дзюба по-перше вказує на наявність національної кризи в Україні, не дивлячись на те, що на той час прокламувався «розквіт» української держави. Для підтвердження цієї тези він розглядає стан єдності та суверенності українського народу. Єдність і суверенність території потроху і чим далі більше втрачається через масове переселення української людності на Сибір, Північ та ін., де вона нараховується мільйонами, але швидко денаціоналізується; через масове і не завжди економічно виправдане переселення в Україну росіян . через формальність адміністративного поділу й сумнівність суверенітету уряду Української РСР на території України. З цієї причини та з причин надмірної централізації — цілковитого підпорядкування всесоюзним установам у Москві — важко говорити й про цілісність, суверенність економічного життя української нації. Спільність історичної долі також утрачається через те, що українська нація дедалі більше розсівається по Союзу, і через те, що дедалі більше втрачається знання і відчуття історичної національної традиції, історичного минулого внаслідок цілковитої відсутності національного виховання в школі і суспільстві взагалі. Українська національна культура утримується на досить провінційному становищі і практично трактується як "другосортна". Її минулі великі здобутки мало ширяться в суспільстві. Українська мова відтіснена на другий план і в містах України, по суті, не побутує. Нарешті, протягом останніх десятиліть українська нація, по суті, позбавлена нормального природного приросту, який властивий сучасним націям. В своїй праці Дзюба з марксистських позицій аналізує національно-культурну політику радянської влади в Україні. Він доводить, що компартія ще за часів Сталіна перейшла на позиції російського великодержавного шовінізму. Свою аргументацію автор побудував переважно на цитатах з творів Леніна та партійних документів 20-х років. Він уважав, що політика КПРС, зокрема щодо України, суперечить корінним інтересам українського народу і вбачав вихід у поверненні до ленінських принципів національної політики.

52. Радянська людина як суспільний феномен в урср (1960-ті – 1991 рр.).

Не тотожне поняттю «громадянство». Рад. Людина – повний соц. Тип. Людину рад. Називають «савок»(негативно). Риси: Це між 1967-72рр. сталося. Окремий тип усвід. Індивідом самого себе. 1) Самоусвідомлення себе – «ЛЮДИНА ПРАЦІ» - важко працює, вираж. матеріальні цінності. Був пов*яз. З тим, ЩО В 60Х РОКАХ говорили, що рухаєшся у напрямку комунізму – соціальна однорідність. Зразком її є робітник.Зневажливе ставлення до інтел. праці.2) Державно-патерналістьска орієнтація. «Батьківське піклування держави про людей, забезпечення потреб». Погодж. З залежністью від держави радянськая людина. Тому має право на приватне життя. Письменність не обмежувалась. В кожній збірці повинен бути «паровоз» - вірш про партію, владу. 3) Простота Людина, яка поводить себе скромно в повсякденному житті. 4) Специфічне імперське мислення. Принадл. До вел. Імперії, яка є потужною, яку бояться у світі – це добре. Україна = 2-га республіка в Рад. Союзі. Цей феномен сформ. Між 1967-72. «ОРДЕН ОКТЯБРСЬКОЙ РЕВОЛЮЦИИ» Україна була нагороджена 2 такими орденами. Ленін написав 55 томів своїх праць.5) Історична пам*ять. Вваж., що історія рад. Людини – з 1917р.. Все, що було до – це передісторія. Значна увага прид. 1917Ю більшов. Партії в книзі після 40-х – перемога у 2 війні. Під ці риси підводилась матеріальна база. Мін. Зароб. Плата – 1965р. в Україні – 40-45р; 1977 – 70р.; Середньомісячна – 1965 – 93р.30к. ; 1976р.- 139р.30к. Різні виплати і пільги на рік : 1965 – 164р. на одну особу; 1985- 511р. Зростання матер. Рівня життч людей. Змінилися стандрати життя: 1. Родина має мати холодильник: 1965- 8% мали, 1985- 88% мали. 2. Забезпечення телевізором: 1965- 21%,, 1985- 95%. 3.Забезпечення житлом: Кінець 50х – 60і регресивно будувались будівли при Хрущові, які називають хрущовками.