10.Магдебурзьке Право в Україні:причини поширення,особливості функціонування

Запровадження Магдебурзького права в українських землях мало важливі наслідки. Насамперед це захист міського населення від сваволі королівських намісників та великих землевласників, створення сприятливих умов для розвитку ремесла та торгівлі. Це дало можливість певною мірою «європеїзувати» міське життя, ввести його в чіткі правові норми. Магдебурзьке право встановлюва­ ло виборну систему органів міського самоуправління та суду, визначало їхні функції, регламентувало діяльність купецьких об'єднань і цехів, регулювало питання торгів­ лі, опіки, спадкування, визначало покарання за злочини тощо.

Поширення Магдебурзького права в українських зем­ лях сприяло формуванню нових рис ментальності місце­ вого населення. Йому стають притаманні демократизм, менша орієнтація на центральну владу, бажання буду­ вати суспільне життя на основі правових норм тощо. Отже, Магдебурзьке право сприяло формуванню в Укра­ їні засад громадянського суспільства.

Вплив цієї системи правових норм на українське суспільство не можна назвати однозначно позитивним, адже вона обумовила посилення іноземної колонізації та обмеження прав місцевого населення. Заохочення цент­ ральною владою переселення в українські міста інозем­ ців, релігійні обмеження, що почалися ще за часів Ві- товта, призвели до витіснення з органів міського самов­ рядування корінних жителів, місце яких зайняли поля­ ки та німці, а також до загострення проблем в економіч­ ній сфері, де серйозними конкурентами русинів стали вірмени та євреї.

Магдебурзьке право в українських землях гальмувало і блокувало розвиток місцевих норм і традицій самоуправ­ ління, хоча саме вплив місцевого звичаєвого права зробив німецьку систему правових норм значно м'якшою. Сфор­ мована в Україні модель Магдебурзького права характе­ ризується значно більшим втручанням, ніж у Західній Євро­ пі, центральної влади в життя міст. Зокрема, у внутрішні справи українських міст досить часто втручалися королів­ ські або великокнязівські намісники — воєводи і старос­ ти. До того ж голову органу міського самоуправління (ма­ гістрату) — війта, як правило, не обирали, а призначали король або великий князь.

Незважаючи на те, що розвиток міст гальмувався як державною владою, так і феодальною аристократією, все ж міщани перебували у привілейованому становищі, по­ рівняно з селянством.

Магдебурзьке право-юридичні норми,які гарантують містам самоврядування. В Україні першими його одержали Сянок (1339), Львів (перед 1352),Камянець(1374),Берестя (1390). Міста виводилися з-під юрисдикції місцевих чиновників і переходили до війта-голови міського самоврядування.

Упродовж 15 століття -60х років ним користувалось до 150 міст та містечок. Проте в Україні Магдебурзьке право не було таким поширеним явищем,як в Європі.

Грушевський звертав увагу ,що при запровадженні Магдебурзьке право було за Польским посібником,а не оригінальним документом. Також магдебурзьке право надавалося лише католикам.

Спершу в більшості міст широкими повноваженнями користувався призначений війт,але згодом міста викупляли ці повноваження. Війт був всевладною структурою,а магістрат,який складався з лави та радців,був лише допоміжною,таким чином посада війта була спокусливою для шляхти.

З одержанням магдебурзького права українське місто попадало в нові умови розвитку. Правда, на ділі ніхто не міг дати ніяких гарантій від втручання місцевих воєвод і старост у його життя. Грамота на самоврядування давала міщанам права на вільну торгівлю в державі зі звільненням від митних поборів, значну площу землі навколо міста, а також право на "заходи" у приватні лісові вгіддя й води (для випасу тварин, заготівлі дров на будівництво й опалення, полювання й рибний лов). Магдебурзький привілей звичайно дозволяв міщанам збирати прибуток від міських ваг, крамниць і магазинів, давав права будувати суспільні будинки, а іноді навіть замки

Перебуваючи в складі Великого князівства Литовського, Україна освоювала багато цивілізаційних досягнень Заходу. На її території розширювалася низка типово європейських норм правової й політичної культури, зокрема - право організації життя міста на основі самоврядування.

Норми М.П. були штучно принесені, нав'язані. Міста(крім Львову) були виключені з правової системи країни. Жодне місто не мало право на Вальному сеймі. За нормами М.П. вся торгівля має проходити у місті(Ринкова площа). В українських землях право торгівлі мали міста і шляхта. Норми міського права запозичені з "посібника із права"(польськомовний)