2.1.3.Розрахунок виконання виробничої програми

Виробнича програма свиноферми на 50 основних свиноматок із шлейфом зводиться до таких розрахунків:

- з 1050 голів приплоду 15%, або 157 голів становитиме відхід;

- відібрано на ремонт стада (5%) – 52гол. (або стільки ж, як основних свиноматок);

- реалізовано населенню:

у віці 0 – 2 міс. (20%) – 210 гол. х 8кг = 16,8 ц у живій масі;

у віці 2 – 4 міс. (25%) – 263 гол. х 20 кг = 53 ц у живої маси;

- поставлено на відгодівлі решту, що залишились, а саме:

1050 – (157 + 52 + 210 + 263)= 368 гол. х 120 кг = 442 ц живої маси;

- бракування основних свиноматок 30% = 15 гол. х 1,8 ц = 27 ц живої маси;

- бракування перевірюваних свиноматок (25-30%): 15 гол. х 1,2 ц = 18 ц живої маси;

- бракування основних кнурів (25-30%): 2 гол. х 2 ц = 4 ц живої маси;

- бракування перевіюваних кнурів: 3 гол. х 1,8 ц = 5,4 ц живої маси.

Отже, загальне виробництво свинини в живій масі становитиме 535,8 ц за рік.

Для виробництва свинини необхідно максимально використати теплий період року. Із зимового туру опоросів необхідно відібрати молодняк для ремонту стада, а решту максимально відгодовувати і реалізувати протягом поточного року на м’ясо, використавши вигульні майданчики.

Приплід другого туру (липень – серпень) максимально реалізувати населенню в різному віці, щоб менше залишалось на зимівлю.

2.1.4.Розрахунок в приміщеннях для свиней

Для утримання свиней необхідно використати існуючі приміщення, або спроектувати нові. Для цього користуються встановленими параметрами площ (табл.4).

Таблиця 4

Розрахунок потреби в приміщеннях для свиней

Групи свиней	Поголів’я, гол.	Норматив			Необхідно		Глибина станка, м	Фронт годівлі, м/гол.
		період утримання, дні	кількість голів у станку, гол.	станкової площі, м/гол.	кількість загальної площі, м/гол.	станків, шт.
Кнурі	5	365	5	2,5	12,5	1	3,5	0,45
Свиноматки: -холості	50	21	12	2	100	4	3,5	0,45
-супоросні	50	108	12	2	100	4	3,5	0,45
-підсисні	50	60	1	7	350	50	2,5	0,45
Поросята відлученні	1050	60	25	0,35	367	15	2,5	0,2
Ремонтний молодняк	52	130	10	0,9	47	5	2,7	0,3
Відгодівля	368	160	25	0,8	294	12	2,7	0,35

2.1.5.Розрахунок потреби в кормах, воді, підстилці та виходу гною

Виробництво кормів у кожному господарстві повинно спрямовуватись так, щоб повністю забезпечувати потребу в них тварин.

Виходячи з кількості середньорічного поголів'я та науково обґрунтованих річних норм кормових одиниць і перетравного протеїну для окремих статево-вікових груп тварин визначають потребу в кормах (табл. 5).

Потрібно забезпечити не менше 103 г перетравного протеїну на кожну кормову одиницю. Якщо в господарстві можуть забезпечити лише 90 г перетравного протеїну на кормову одиницю, то загальна потреба кормових одиниць на рік зростає на 14 %, а на 1 ц приросту будуть витрати складати замість 6,26 ц корм. од. - 7,17 ц, тобто на 0,91 корм, одиниці більше.

Найбільший вихід кормових одиниць з 1 га посіву зернових культур дає кукурудза, на другому місці озимі, на третьому - ячмінь. Горох хоч і поступається за врожайністю і виходом кормових одиниць, однак дає високий вихід протеїну з 1 га. З рослинних кормів горох є основним джерелом протеїну в раціонах свиней, проте згодовувати його свиням можна лише в межах 15-20 % від маси концентрованих кормів, залежно від віку свиней.

Таблиця 5