- •Технологія виробництва продукції свинарства
- •1.Загальні вимоги до виконання курсового проекту
- •1.1.Мета і завдання курсового проектування
- •1.2.Вихідні матеріали для курсового проектування
- •1.3.Методичні вказівки до курсового проектування
- •1.3.1.Структура і обсяг курсового проекту
- •Структура і обсяг курсового проекту
- •1.3.2.Тематика курсових проектів
- •Тематика курсових проектів
- •1.3.3. Орієнтовна структура аналітичної частини курсового проекту (з окремих тем)
- •2.1.2.План парування та опоросів свиноматок
- •План парувань, опоросів і одержання поросят
- •2.1.3.Розрахунок виконання виробничої програми
- •2.1.4.Розрахунок в приміщеннях для свиней
- •Розрахунок потреби в приміщеннях для свиней
- •2.1.5.Розрахунок потреби в кормах, воді, підстилці та виходу гною
- •Річна потреба господарства в кормах, кормових одиницях і перетравному протеїні для свиней
- •Річна потреба в натуральних кормах
- •Розрахунок річної потреби свиноферми у воді (тонн)
- •Розрахунок виходу гною в розрізі виробничих груп свиней (тонн)
- •Розрахунок річної потреби свиноферми у підстилці (тони)
- •2.1.6.Розрахунок економічної ефективності виробництва свинини
- •Розрахунок собівартості 1 ц приросту живої маси свиней
- •2.2. Методика виконання розрахункової частини курсового проекту при потоковій технології виробництва свинини
- •2.2.1. Основні технологічні визначення і терміни
- •Цехи свиноферм і комплексів та тривалість використання приміщень при потоковій системі виробництва свинини
- •Мінімальні технологічні параметри продуктивності свиней для свинокомплексів і ферм з поточним виробництвом свинини
- •2.2.2. Основні параметри роботи підприємства (приклад)
- •Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях комплексу
- •2.2.3.Дільниця холостих і поросних свиноматок
- •Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок
- •2.2.4. Дільниця підсисних свиноматок
- •Основні параметри дільниці підсисних свиноматок
- •2.2.5. Дільниця дорощування молодняку
- •Основні параметри дільниці дорощування
- •2.2.6. Дільниця відгодівлі свиней
- •Основні параметри дільниці відгодівлі свиней
- •2.2.7. Технологія вирощування ремонтного молодняку свиней
- •2.2.8. Розрахунок річної потреби свинокомплексу чи ферми в кормах при потоковому виробництві свинини
- •Розрахунок щодобової та річної потреби в кормах
- •Правила оформлення курсових проектів
- •Приклади оформлення списку використаних джерел
- •Термінологічний словник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Курсовий проект
2.1.2.План парування та опоросів свиноматок
План виробництва свинини починають складати з розробки параметрів відтворення і плану парування і опоросів свиноматок та надходження поросят.
В практиці свинарства є багато факторів, які потрібно враховувати при плануванні виходу опоросів та поросят, щоб планування було більш реальним. Так, наприклад, якщо спарувати 100 свиноматок, то не треба планувати, що буде одержано 100 опоросів. Пояснюється це тим, що частина свиноматок (10-25 %) залишаються незаплідненими. Реально і те, що 5-10% поросних свиноматок дають малоплідні опороси, або слабких, нежиттєздатних поросят. Все це потрібно враховувати при плануванні опоросів, щоб дорогі і енергозатратні маточні станки та обладнання використовувати раціонально і вирощувати гнізда по 10-12 поросят в станку.
Багатоплідність свиноматок при плануванні опоросів і виходу поросят повинна бути реальною. Часто на практиці планують не багатоплідність, тобто вихід новонароджених поросят, а вихід "ділових", тобто відлучених поросят, ховаючи цим загибель поросят до відлучення.
Виходячи з умов господарства планують опороси свиноматок за певною системою (табл. 3).
Таблиця 3
План парувань, опоросів і одержання поросят
Місяці року |
Парування минулого року |
Парування планового року |
Кількість опоросів і вихід поросят | ||||||
від основних |
від перевір. |
разом | |||||||
основні |
перевірювані |
опоросів |
поросят |
опоросів |
поросят |
опоросів |
поросят | ||
1 |
|
|
30 |
25 |
225 |
|
|
25 |
225 |
2 |
|
|
|
25 |
225 |
|
|
25 |
225 |
3 |
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
30 |
240 |
30 |
240 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
20 |
180 |
|
|
20 |
180 |
8 |
|
|
|
20 |
180 |
|
|
20 |
180 |
9 |
25 |
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
25 |
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За рік |
50 |
40 |
30 |
90 |
810 |
30 |
240 |
120 |
1050 |
При цьому бажано, щоб опороси були туровими, тобто, група свиноматок, яку буде обслуговувати один робітник, повинна опороситись за короткий строк - за 2-3 дні. Це дає можливість формувати повноцінні гнізда, підсаджуючи поросят від одних свиноматок до інших, уникати малоплідних гнізд, а також відсаджувати поросят від занадто багатоплідних свиноматок, в яких народжується більше поросят, ніж вони мають діючих сосків.
В залежності від наявності і якості приміщень, кормів та свиноматок в господарстві планують опороси за сезонною або за рівномірною туровими системами. На дрібних свинофермах - 50-100 свиноматок, частіше застосовують сезону турову систему, одержуючи в січні-лютому місяцях перший тур, а в липні-серпні - другий тур опоросів основних свиноматок. Перевіювані свиноматки дають тур опоросів у травні-червні, коли їх можна приймати частково в літніх таборах.
Ця система має свої переваги: опороси проходять в найкращі сезони з сталою вологістю повітря, достатньо забезпечених якісними кормами. Але сезонність, нерівномірність надходження приплоду вимагає на 25 % мати більше приміщень, які періодично залишаються незайнятими. В спеціалізованих господарствах (комплексах), де приміщення обладнані системами створення оптимального мікроклімату на протязі року, застосовують рівномірні турові опороси протягом року. В залежності від кількості свиноматок тури проходять часто, або рідше. За один тур в опорос ідуть свиноматки для одного або двох операторів. Коли ж концентрація поголів'я велика і в господарстві більше тисячі свиноматок, переходять на ритмічні опороси, при яких за однакові відрізки часу (кроки ритму) дають опорос однакова кількість свиноматок (технологічна група) і це повторюється на протязі року. Крок ритму та кількість свиноматок в технологічній групі визначаються для кожного господарства залежно від його потужності та умов утримання свиней. План парування та опоросів господарства на 50 основних свиноматок складається за такою формою (табл. 3).
В зв’язку з тим, що відлучення поросят проводиться переважно в 60 - денному віці, за рік від основної свиноматки одержується 1,8 опороса, бо відтворювальний цикл свиноматки за цих умов складає 194 дні (114 супоросний + 60 підсисний + 21 холостий періоди).
Отже, за рік від основних свиноматок буде одержано:
50 гол. х 1,8 = 90 опоросів х 9 поросят = 810 поросят.
Від 30 перевірюваних свиноматок в травні буде одержано:
30 гол. х 8 поросят = 240 поросят.
Разом за рік буде одержано 1050 гол. поросят.
Збільшити одержання поросят можна шляхом збільшення числа перевірюваних свиноматок до співвідношення до основних 1:1. Другий шлях — одержати 2 опороси від основних маток, але треба відлучати поросят в 45 днів, що на племфермах не практикується, оскільки необхідні стартерні комбікорми для їх вирощування.