Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робочий зошит 2015-16. Модуль 1.doc
Скачиваний:
63
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
2.04 Mб
Скачать

Тема 2. Мембранний потенціал спокою. Потенціал дії. Іонна природа біопотенціалів

1. Теоретичні питання заняття

    1. Мембранний потенціал спокою (МПС), методи реєстрації, параметри МПС, механізми виникнення.

    2. Фізіологічна роль МПС. Досліди Гальвані та Альдіні.

    3. Потенціал дії (ПД), методи реєстрації, фази ПД, параметри ПД.

    4. Фізіологічна роль ПД. Дослід Маттеучі.

    5. Сучасні уявлення про механізми виникнення біопотенціалів (Коуел, Кертіс, Хакслі, Ходжкін, Катц).

    6. Зміни збудливості клітини під час розвитку ПД. Періоди абсолютної та відносної рефрактерності, механізми їх розвитку, фізіологічна роль.

    7. Лабільність.

    8. Ситуаційні задачі.

    9. Тестування за системою „Крок-1”.

2. Практична робота №1

Тема: Електричні явища в живих тканинах.

Обладнання: ножиці, пінцет, зонд, пробкова дощечка, штатив з двома тримачами, штатив з мідним і цинковим стержнями, мідний та скляний гачки, нитки, електростимулятор, голчасті електроди, серветки, розчин Рінгера. Об’єкт дослідження – жаба.

Порядок виконання роботи

Дослід Гальвані. Виготовити препарат: тушку жаби. Для цього декапітувати жабу, тобто відрізати жабі верхню щелепу каудальніше очей. Зондом зруйнувати спинний мозок. Ножицями перерізати хребет приблизно посередині тулуба й відділити верхню половину тіла. Видалити залишки нутрощів пінцетом і ножицями. Захопити однією рукою через серветку залишок хребта, а другою - край шкіри зі спини, зняти шкіру з обох лапок.

Підвести мідний гачок під поперекове сплетіння та підвісити тушку жаби за допомогою цього гачка на мідному стержні так, щоб лапки торкалися цинкового стержня. Спостерігати здригання обох лапок у результаті скорочення м’язів.

Другий дослід Гальвані (без металів), або дослід Альдіні. Користуючись тушкою з попереднього досліду, з однієї задньої лапки приготувати реоскопічну лапку. Для цього відпрепарувати сідничний нерв до колінного суглоба, відрізати м’язи стегна, але зберегти стегнову кісточку, колінний суглоб, усі м’язи гомілки і стопи. На м’язах стегна другої лапки зробити невеликий поперечний розріз. Скляним гачком накинути нерв першої (реоскопічної) лапки на м’язи стегна другої лапки так, щоб він одночасно торкнувся пошкодженої і непошкодженої ділянок м’язів стегна другої лапки. При цьому спостерігати скорочення першої реоскопічної лапки.

Дослід вторинного скорочення Маттеучі. З другої задньої лапки приготувати реоскопічну лапку. Закріпити стегнові кісточки обох лапок (реоскопічних) у тримачах штатива. Нерв першої лапки помістити на електроди, а нерв другої лапки накинути на литковий м’яз першої. Спостерігати як при подразненні нерва першої лапки електричним струмом скорочуються м’язи першої і другої реоскопічних лапок, у результаті цього скорочення обидві лапки здригаються.

Міцно перев’язати ниткою нерв другої лапки. При подразненні нерва першої лапки м’яз першої реоскопічної лапки продовжуватиме скорочуватись, а м’яз другої лапки не буде скорочуватися. Це доводить те, що нерв другої лапки подразнюється струмом дії, який виникає в м’язі першої реоскопічної лапки під час його збудження, а не електричним струмом від електростимулятора.