- •Тема 1. Властивості збудливих тканин. Будова клітинної мембрани. Канали. Насоси. Біопотенціали.
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 2. Мембранний потенціал спокою. Потенціал дії. Іонна природа біопотенціалів
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота №1
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 3. Фази збудливості. Подразнююча дія постійного струму на збудливі тканини
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 4. Проведення збудження нервовими волокнами та через нервово-м’язовий синапс
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 5. Властивості і механізми скорочення скелетних м’язів
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •Тема 6. Узагальнююче заняття з фізіології збудливих структур
- •Тема 7. Визначення часу рефлексу та аналіз рефлекторної дуги
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. Вкажiть вiрну послiдовнiсть етапiв роботи функцiональної системи?
- •2. Після тривалого тренування у спортсмена розвинулося втомлення з різким зниженням працездатності. У якій ланці рефлекторної дуги втомлення виникло в першу чергу?
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 9. Властивості нервових центрів. Координація рефлекторної діяльності
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. Якi з принципiв координацiї рефлекторної дiяльностi вiдносяться до функцiональних?
- •2. Яку назву має явище розповсюдження збудження з одного нервового центру на навколишнi?
- •3. Як зветься нервовий процес, котрий, започатковуючись на єдиному аферентному шляху, спричиняє збудження одного центру й гальмування через вставнi нейрони iншого?
- •4. Як назвати перевищення ефекта одночасної дiї двох вiдносно слабких аферентних збуджуючих входiв в цнс над сумою їх роздiльних ефектiв?
- •5. Як назвати зменшення ефекту одночасної дiї двох сильних стимулiв, котрi разом збуджують групу мотонейронiв, порiвняно з арифметичним складанням ефектiв вiд порiзно збуджених цих мотонейронiв?
- •Тема 10. Роль спинного мозку в регуляції рухових функцій
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •Сухожильнi рефлекси
- •Шкiрнi рефлекси
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 11. Роль стовбура мозку в регуляції рухових функцій
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. У відповідь на сильне швидке скорочення м’яза спостерігається його рефлекторне розслаблення. З подразнення яких рецепторів починається ця рефлекторна реакція?
- •Тема 12. Роль стріо-палідарної системи та мозочка у регуляції рухових функцій
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 13. Узагальнююче заняття з ролі нервової системи в регуляції рухових функцій
- •Тема 14. Структурно-функціональна організація автономної нервової системи, її роль у регуляції вісцеральних функцій
- •1. Теоретичні питання до заняття
- •2. Практична робота
- •3.Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. Теоретичні питання до заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1.Патологічним процесом пошкоджені аксони нейронів, які входять до складу ніжки гіпофіза. Це призведе до порушення секреції такого гіпофізарного гормону:
- •Тема 16. Роль гормонів у регуляції гомеостазу
- •1. Теоретичні питання до заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. У людей похилого віку часто спостерігається демінералізація кісток (знижений вміст іонів кальцію). Причиною цього може бути знижена секреція:
- •2. У дитини 2-х років виникли судоми внаслідок зниження концентрації іонів кальцію в плазмі крові. Це обумовлено зниженням функції:
- •3.У хворого вміст глюкози в плазмі крові становить 15 ммоль/л, відмічається спрага, поліурія. Дефіцит якого гормону в крові спричиняє такі зміни?
- •4.Яку реакцію в організмі людини викликають процеси, що різко знижують концентрацію глюкози в крові?
- •Тема 17. Роль гормонів у неспецифічній адаптації організму та регуляції статевих функцій
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. Вкажiть вiрну послiдовнiсть стадiй загального адаптацiйного синдрому за г.Сельє. Стадiї:
- •Тема 18. Узагальнююче заняття з фізіології нервової й гуморальної регуляції вісцеральних функцій, роль гормонів
- •Тема 19. Функції кори великих півкуль. Характеристика проекційних та асоціативних полів кори. Аналіз еег.
- •2. Практична робота
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •1. З метою анальгезії можуть бути використані речовини, які виробляються в цнс і подібні опіатам. Яка це речовина?
- •2. Де просторовий поріг відчуття найбільший?
- •3. Подразнення яких з наведених структур змогло б спричинити появу свербіння.
- •4. При обстеженні хворого з травматичним пошкодженням головного мозку виявлено, що він перестав розрізняти переміщення предмета по шкірі. Який відділ кори мозку пошкоджено?
- •Тема 21. Фізіологія зорової сиситеми. Заломлюючі середовища ока
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •1. Людина, яка дивилася у вікно, почала читати книгу. За рахунок зміни стану якої частини оптичних середовищ ока збільшується заломлююча сила?
- •Тема 22. Фізіологія зорової системи. Фізіологія сітківки.
- •2. Практична робота № 1
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 23. Фізіологія слухової сенсорної системи
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 24. Фізіологія вестибулярної сенсорної системи.
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 25. Узагальнююче заняття з фізіології сенсорних систем
- •Тема 26. Вища нервова діяльність (внд), фізіологічні основи поведінки. Умовні рефлекси. Гальмування умовних рефлексів
- •Тема 27. Типи вищої нервової діяльності
- •Розподіл квадратів для здійснення теппінг-тесту.
- •Графік динаміки максимального темпу руху кисті.
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •Таблиця Анфімова
- •Психологічний тест Холерик
- •Флегматик
- •Сангвінік
- •Меланхолік
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •Тема 28. Пам’ять. Механізми пам’яті. Сон, його біологічна роль
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 4. Узагальнююче заняття з фізіології вищих інтегративних функцій
- •Схеми, які повинен вміти малювати та пояснювати студент
- •Індивідуальна срс Перелік тем реферативних доповідей з розділу: «Вищі інтегративні функції»
Тема 2. Мембранний потенціал спокою. Потенціал дії. Іонна природа біопотенціалів
1. Теоретичні питання заняття
Мембранний потенціал спокою (МПС), методи реєстрації, параметри МПС, механізми виникнення.
Фізіологічна роль МПС. Досліди Гальвані та Альдіні.
Потенціал дії (ПД), методи реєстрації, фази ПД, параметри ПД.
Фізіологічна роль ПД. Дослід Маттеучі.
Сучасні уявлення про механізми виникнення біопотенціалів (Коуел, Кертіс, Хакслі, Ходжкін, Катц).
Зміни збудливості клітини під час розвитку ПД. Періоди абсолютної та відносної рефрактерності, механізми їх розвитку, фізіологічна роль.
Лабільність.
Ситуаційні задачі.
Тестування за системою „Крок-1”.
2. Практична робота №1
Тема: Електричні явища в живих тканинах.
Обладнання: ножиці, пінцет, зонд, пробкова дощечка, штатив з двома тримачами, штатив з мідним і цинковим стержнями, мідний та скляний гачки, нитки, електростимулятор, голчасті електроди, серветки, розчин Рінгера. Об’єкт дослідження – жаба.
Порядок виконання роботи
Дослід Гальвані. Виготовити препарат: тушку жаби. Для цього декапітувати жабу, тобто відрізати жабі верхню щелепу каудальніше очей. Зондом зруйнувати спинний мозок. Ножицями перерізати хребет приблизно посередині тулуба й відділити верхню половину тіла. Видалити залишки нутрощів пінцетом і ножицями. Захопити однією рукою через серветку залишок хребта, а другою - край шкіри зі спини, зняти шкіру з обох лапок.
Підвести мідний гачок під поперекове сплетіння та підвісити тушку жаби за допомогою цього гачка на мідному стержні так, щоб лапки торкалися цинкового стержня. Спостерігати здригання обох лапок у результаті скорочення м’язів.
Другий дослід Гальвані (без металів), або дослід Альдіні. Користуючись тушкою з попереднього досліду, з однієї задньої лапки приготувати реоскопічну лапку. Для цього відпрепарувати сідничний нерв до колінного суглоба, відрізати м’язи стегна, але зберегти стегнову кісточку, колінний суглоб, усі м’язи гомілки і стопи. На м’язах стегна другої лапки зробити невеликий поперечний розріз. Скляним гачком накинути нерв першої (реоскопічної) лапки на м’язи стегна другої лапки так, щоб він одночасно торкнувся пошкодженої і непошкодженої ділянок м’язів стегна другої лапки. При цьому спостерігати скорочення першої реоскопічної лапки.
Дослід вторинного скорочення Маттеучі. З другої задньої лапки приготувати реоскопічну лапку. Закріпити стегнові кісточки обох лапок (реоскопічних) у тримачах штатива. Нерв першої лапки помістити на електроди, а нерв другої лапки накинути на литковий м’яз першої. Спостерігати як при подразненні нерва першої лапки електричним струмом скорочуються м’язи першої і другої реоскопічних лапок, у результаті цього скорочення обидві лапки здригаються.
Міцно перев’язати ниткою нерв другої лапки. При подразненні нерва першої лапки м’яз першої реоскопічної лапки продовжуватиме скорочуватись, а м’яз другої лапки не буде скорочуватися. Це доводить те, що нерв другої лапки подразнюється струмом дії, який виникає в м’язі першої реоскопічної лапки під час його збудження, а не електричним струмом від електростимулятора.