- •Тема 1. Властивості збудливих тканин. Будова клітинної мембрани. Канали. Насоси. Біопотенціали.
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 2. Мембранний потенціал спокою. Потенціал дії. Іонна природа біопотенціалів
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота №1
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 3. Фази збудливості. Подразнююча дія постійного струму на збудливі тканини
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 4. Проведення збудження нервовими волокнами та через нервово-м’язовий синапс
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 5. Властивості і механізми скорочення скелетних м’язів
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •Тема 6. Узагальнююче заняття з фізіології збудливих структур
- •Тема 7. Визначення часу рефлексу та аналіз рефлекторної дуги
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. Вкажiть вiрну послiдовнiсть етапiв роботи функцiональної системи?
- •2. Після тривалого тренування у спортсмена розвинулося втомлення з різким зниженням працездатності. У якій ланці рефлекторної дуги втомлення виникло в першу чергу?
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 9. Властивості нервових центрів. Координація рефлекторної діяльності
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. Якi з принципiв координацiї рефлекторної дiяльностi вiдносяться до функцiональних?
- •2. Яку назву має явище розповсюдження збудження з одного нервового центру на навколишнi?
- •3. Як зветься нервовий процес, котрий, започатковуючись на єдиному аферентному шляху, спричиняє збудження одного центру й гальмування через вставнi нейрони iншого?
- •4. Як назвати перевищення ефекта одночасної дiї двох вiдносно слабких аферентних збуджуючих входiв в цнс над сумою їх роздiльних ефектiв?
- •5. Як назвати зменшення ефекту одночасної дiї двох сильних стимулiв, котрi разом збуджують групу мотонейронiв, порiвняно з арифметичним складанням ефектiв вiд порiзно збуджених цих мотонейронiв?
- •Тема 10. Роль спинного мозку в регуляції рухових функцій
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •Сухожильнi рефлекси
- •Шкiрнi рефлекси
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 11. Роль стовбура мозку в регуляції рухових функцій
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. У відповідь на сильне швидке скорочення м’яза спостерігається його рефлекторне розслаблення. З подразнення яких рецепторів починається ця рефлекторна реакція?
- •Тема 12. Роль стріо-палідарної системи та мозочка у регуляції рухових функцій
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 13. Узагальнююче заняття з ролі нервової системи в регуляції рухових функцій
- •Тема 14. Структурно-функціональна організація автономної нервової системи, її роль у регуляції вісцеральних функцій
- •1. Теоретичні питання до заняття
- •2. Практична робота
- •3.Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. Теоретичні питання до заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1.Патологічним процесом пошкоджені аксони нейронів, які входять до складу ніжки гіпофіза. Це призведе до порушення секреції такого гіпофізарного гормону:
- •Тема 16. Роль гормонів у регуляції гомеостазу
- •1. Теоретичні питання до заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. У людей похилого віку часто спостерігається демінералізація кісток (знижений вміст іонів кальцію). Причиною цього може бути знижена секреція:
- •2. У дитини 2-х років виникли судоми внаслідок зниження концентрації іонів кальцію в плазмі крові. Це обумовлено зниженням функції:
- •3.У хворого вміст глюкози в плазмі крові становить 15 ммоль/л, відмічається спрага, поліурія. Дефіцит якого гормону в крові спричиняє такі зміни?
- •4.Яку реакцію в організмі людини викликають процеси, що різко знижують концентрацію глюкози в крові?
- •Тема 17. Роль гормонів у неспецифічній адаптації організму та регуляції статевих функцій
- •1. Теоретичні питання заняття
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •1. Вкажiть вiрну послiдовнiсть стадiй загального адаптацiйного синдрому за г.Сельє. Стадiї:
- •Тема 18. Узагальнююче заняття з фізіології нервової й гуморальної регуляції вісцеральних функцій, роль гормонів
- •Тема 19. Функції кори великих півкуль. Характеристика проекційних та асоціативних полів кори. Аналіз еег.
- •2. Практична робота
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •1. З метою анальгезії можуть бути використані речовини, які виробляються в цнс і подібні опіатам. Яка це речовина?
- •2. Де просторовий поріг відчуття найбільший?
- •3. Подразнення яких з наведених структур змогло б спричинити появу свербіння.
- •4. При обстеженні хворого з травматичним пошкодженням головного мозку виявлено, що він перестав розрізняти переміщення предмета по шкірі. Який відділ кори мозку пошкоджено?
- •Тема 21. Фізіологія зорової сиситеми. Заломлюючі середовища ока
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •1. Людина, яка дивилася у вікно, почала читати книгу. За рахунок зміни стану якої частини оптичних середовищ ока збільшується заломлююча сила?
- •Тема 22. Фізіологія зорової системи. Фізіологія сітківки.
- •2. Практична робота № 1
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 23. Фізіологія слухової сенсорної системи
- •2. Практична робота
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 24. Фізіологія вестибулярної сенсорної системи.
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 25. Узагальнююче заняття з фізіології сенсорних систем
- •Тема 26. Вища нервова діяльність (внд), фізіологічні основи поведінки. Умовні рефлекси. Гальмування умовних рефлексів
- •Тема 27. Типи вищої нервової діяльності
- •Розподіл квадратів для здійснення теппінг-тесту.
- •Графік динаміки максимального темпу руху кисті.
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •Таблиця Анфімова
- •Психологічний тест Холерик
- •Флегматик
- •Сангвінік
- •Меланхолік
- •3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи
- •Тема 28. Пам’ять. Механізми пам’яті. Сон, його біологічна роль
- •4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
- •Тема 4. Узагальнююче заняття з фізіології вищих інтегративних функцій
- •Схеми, які повинен вміти малювати та пояснювати студент
- •Індивідуальна срс Перелік тем реферативних доповідей з розділу: «Вищі інтегративні функції»
Сухожильнi рефлекси
Їх звуть ще міотатичними, а також Т-рефлексами, оскільки викликаються розтягуванням м’язів ударом неврологiчним молоточком по сухожиллю (від лат. tendo – сухожилля).
Рефлекс із сухожилля згинача передплiччя. Викликається ударом неврологiчним молоточком по сухожиллю двоголового м'яза плеча в лiктьовому згибi. При цьому передплiччя дослiджуваного пiдтримується лiвою рукою дослiджуючого. Складові частини рефлекторної дуги: м’язово-шкiрний нерв, V i VI шийнi сегменти спинного мозку. Вiдповiдь полягає в скороченнi м'язiв i згинаннi в лiктьовому суглобi.
Рефлекс із сухожилля трьохголового м'яза плеча. Викликається ударом молоточка по сухожиллю трьохголового м'яза плеча над лiктьовим вiдростком. При цьому рука дослiджуваного повинна бути зiгнутою пiд прямим або тупим кутом i пiдтримуватися лiвою рукою дослiджуючого. Викликаною реакцiєю є скорочення м'яза i розгинання руки в лiктьовому суглобi. Складові частини рефлекторної дуги: променевий нерв, VII-VIII сегменти шийного вiддiлу спинного мозку.
Колiнний рефлекс (рис. 2). Виникає при ударi молоточком по зв'язцi нижче колiнної чашечки. Дослiджуваний сидить на стiльцi, поставивши ноги так, щоб гомiлки находились пiд тупим кутом до стегон, а пiдошви доторкувались до пiдлоги. Iнший спосiб – дослiджуваний сидить на стiльцi i закидає ногу на ногу. Колiнний рефлекс зручно вивчати, коли дослiджуваний лежить на спинi з напiвзiгнутими в тазостегнових (кульшових) суглобах ногами, а дослiджуючий пiдводить лiву руку пiд ноги в дiлянцi пiдколiнної ямки для максимального розслаблення м'язiв стегна i наносить правою рукою удар молоточком. Рефлекс полягає в скороченнi чотириголового м'яза стегна i розгинаннi ноги в колiнному суглобi. Складові частини рефлекторної дуги: стегновий нерв, III та IV поперековi сегменти спинного мозку.
Рефлекс з ахiлового сухожилля.Викликається ударом молоточком по ахiловому сухожиллю. Дослiдження можна проводити, поставивши дослiджуваного на колiна на кушетку чи на стiлець таким чином, щоб стопи повiльно повисали, а руки впиралися в стiну або в спинку стiльця. Можна дослiджувати, коли дослiджуваний лежить на животi – у такому випадку дослiджуючий, захвативши лiвою рукою пальцi обох стоп дослiджуваного i зiгнувши ногу пiд прямим кутом в гомiлковоступневих та колiнних суглобах, правою рукою наносить молоточком удари. Реакцiя полягає в пiдошовному згинаннi стопи. Складові частини рефлекторної дуги: великогомiлковий нерв, I-II крижовi сегменти спинного мозку.
Рис. 2. Рефлекси з нижніх кінцівок.
1 – колінний рефлекс; 2 – прийом Єндрашека; 3 – рефлекс з ахiлового сухожилля; 4 – пiдошовний рефлекс.
Шкiрнi рефлекси
Поверхневi черевнi рефлексии. Швидке проведення штриху по шкiрi живота в напрямку ззовнi до середньої лiнiї (нижче реберних дуг – верхнiй, на рiвнi пупка – середнiй i над паховинною складкою – нижнiй черевнi рефлекси) викликає скорочення м'язiв черевної стiнки. Елементи рефлекторних дуг: мiжребернi нерви, груднi сегменти спинного мозку (VII-VIII для верхнього, IX-X для середнього, XI-XII для нижнього черевних рефлексiв).
Пiдошовний рефлекс. Викликається нанесенням тупим предметом штриху по шкiрi зовнiшнього краю пiдошви, внаслiдок чого виникає згинання пальцiв стопи. Пiдошовний рефлекс викликається краще, коли дослiджуваний лежить на спинi i його ноги дещо зiгнутi. Можна проводити дослiдження, поставивши дослiджуваного на колiна на кушетку чи на стiлець. Елементи рефлекторної дуги: сiдничий нерв, V поперековий – I крижовий сегменти спинного мозку.
П'ястно – променевий рефлекс. Викликається ударом молоточком по шиловидному вiдростку променевої кістки. Реакцiя у вiдповiдь – згинання руки в лiктьовому суглобi, пронацiя кистi й згинання пальцiв. При дослiдженнi рефлекса рука повинна бути зiгнута пiд прямим кутом у лiктьовому суглобi, кисть дещо пронована. При цьому кистi можуть лежати на стегнах сидячого дослiджуваного або утримуватися лiвою рукою дослiджуючого. Складові частини рефлекторної дуги: нерви – серединний, променевий, м’язово-шкiрний; V-VIII шийнi сегменти спинного мозку, якi iннервують м'язи пронатори, плече-променевий м'яз, згиначi пальцiв, двоголовий м'яз плеча.