Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робочий зошит 2015-16. Модуль 1.doc
Скачиваний:
85
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
2.04 Mб
Скачать

4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

Тестування за системою „Крок - 1”

1. Утворились сірчані пробки, звуку камертона пацієнт не чує. Як визначити, що робота кортиєвого органу не порушена?

  1. Притулити камертон до кісток черепа.

  2. Підсилити звучання камертона.

  3. Піднести камертон безпосередньо до вушної раковини.

  4. Змінити тональність звучання камертона.

  5. Слухати з відкритим ротом.

2. В експерименті при дії гучного звукового подразника зареєстровано зменшення натягу барабанної перетинки у обстежуваного. Яке фізіологічне значення даної реакції?

  1. Забезпечує краще проведення звуку.

  2. Покращує звукосприйняття.

  3. Обмежує рух слухових кісточок.

  4. Регулює утворення ендолімфи.

  5. Зменшує тиск на внутрішнє вухо.

3. Чоловік віком 70 років звернувся до лікаря зі скаргою на порушення слуху. Огляд виявив зменшення еластичності барабанної перетинки. Хворому було запропоновано користуватись портативним слуховим апаратом, який міститься за вухом і підвищує гостроту слуху. Який додатковий принцип може бути покладений в основу фунціонування такого апарату?

  1. Проведення звуку через повітря.

  2. Проведення звуку через кістки черепа.

  3. Електричне стимулювання вуха.

  4. Вибіркове сприйняття тільки голосних звуків.

  5. Вибіркове сприйняття тільки тихих звуків.

4. Пацієнт звернувся до лікаря з приводу погіршення сприйняття звуків правим вухом. Лікар обстежив пацієнта за допомогою камертона, розташованого на середині тімя. Пацієнт був здивований, що звук камертона було краще чути правим вухом. З чим це повязано?

  1. З порушенням кісткової провідності звуків.

  2. З покращенням провідності звуків через повітря.

  3. З погіршенням провідності звуків через повітря в середньому вусі.

  4. З погіршенням провідності звуків у внутрішньому вусі.

  5. З погіршенням провідності звуків через зовнішнє вухо.

5. Під час хірургічної операції головного мозку під місцевою анестезією у хворої здійснили подразнення електричним струмом незначної ділянки кори великих півкуль. Людина повідомила що чує музику. На яку саме зону кори було нанесено подразнення ?

  1. Задня центральна звивина.

  2. Передня центральна звивина.

  3. Верхня скронева звивина.

  4. Борозна пташиної шпори.

Е. Грушоподібна звивин

Ситуаційна задача

1. У людини в зв’язку з перенесеним захворюванням (двобічний отіт) пошкоджені обидва середні вуха. Чи може ця людина сприймати звуки? Якщо може – чому ?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 24. Фізіологія вестибулярної сенсорної системи.

    1. Теоретичні питання заняття

  1. Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи.

  2. Подразники вестибулярної сенсорної системи.

  3. Додаткові зв’язки вестибулярних ядер з іншими відділами ЦНС та реакції, що виникають при подразненні вестибулярних ядер.

  4. Рецепторний, провідниковий і кірковий відділи, аналіз інформації на різних рівнях. Сприйняття положення голови у просторі та напрямку руху.

  5. Тестування за системою „Крок – 1”.

  6. Ситуаційні задачі

    1. Практична робота.

Тема: Дослідження вестибулярної сенсорної системи.

+ крісло Барані.

Порядок виконання роботи

Дослідження спонтанного ністагму. Обстежуваний повинен зафіксувати погляд на пальці досліджувача, який знаходиться на рівні й збоку спочатку одного, а потім другого ока. Відмічається наявність або відсутність спонтанного ністагму (швидкого компонента). Поява ністагму або його відсутність свідчить про ступінь збудливості вестибулярного аналізатора. У нормі спонтанний ністагм відсутній.

Дослідження горизонтальних каналів. Обстежуваний сідає в крісло Барані з заплющеними очима та нахиленою на 300 донизу головою. У такому положенні досліджується функція горизонтальних півколових каналів. Здійснюють 10-разове обертання протягом 20 секунд. Після чого крісло раптово зупиняють та пропонують обстежуваному подивитись на палець досліджувача. Палець повинен знаходитись на відстані 50-60 см від обличчя обстежуваного з боку, протилежного обертанню. Після обертання праворуч, ністагм у нормі повинен виникати ліворуч і тривати 25-30 секунд. При збільшенній збудливості він може тривати більше, при пригніченні функції лабіринту може бути скороченним або зовсім відсутнім.

Дослідження вертикальних каналів. Для виявлення функції вертикальних каналів, голову нахиляють на 600 назад і обертають так, як і при дослідженнях горизонтальних каналів. Для виявлення функцій передніх і задніх вертикальних каналів, необхідно нахилити голову на 900 праворуч та обертати у такому положенні.

Дослідження статолітового аппарату. Обстежуваний сідає в крісло Барані з заплющеними очима та нахиленим тулубом на 900 вперед і донизу. Його рівномірно обертають 5 разів протягом5 секунд. Після раптової зупинки крісла обстежуваному пропонують відкрити очі та випрямитися. Ступенем відхилення корпусу та вегетативних явищ оцінюють стан статолітового апарату. Розрізняють три ступені реакції: 1 – слабка – відхилення 50, бліде обличча та зниження пульсу; 2 – середня – відхилення 5-300, холодний піт та нудота; 3 – відхилення більше 300, можлива втрата рівноваги, блювання та непритомність – сильна реакція.