Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робочий зошит 2015-16. Модуль 1.doc
Скачиваний:
86
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
2.04 Mб
Скачать

1. Людина, яка дивилася у вікно, почала читати книгу. За рахунок зміни стану якої частини оптичних середовищ ока збільшується заломлююча сила?

  1. Рогівки.

  2. Кришталика.

  3. Склоподібдного тіла.

  4. Зіниці.

  5. Вологи камер ока.

2. Що відбувається при переведенні погляду з близьких на далеко розташовані предмети?

  1. Розслаблення війчастого м’язу та розслаблення циннових зв’язок.

  2. Скорочення війчастого м’язу та розслаблення циннових зв’язок.

  3. Скорочення війчастого м’язу та натягнення циннових зв’язок.

  4. Розслаблення війчастого м’язу та натягнення циннових зв’язок.

  5. Стан війчастого м’язу та циннових зв’язок залишається без змін.

3. Лікар-окуліст виявив, що у людини молодого віку покращав зір при застосуванні збиральних лінз. Яка аномалія рефракції у цієї людини?

  1. Астигматизм.

  2. Гіперметропія.

  3. Тританопія.

  4. Дальтонізм.

  5. Міопія.

4. У обстежуваного при розгляданні предметів їх чітке зображення формується перед сітківкою. Назвіть вид аномалії?

  1. Астигматизм.

  2. Еметропія.

  3. Амбліопія.

  4. Гіперметропія.

  5. Міопія

5. Обстежуваному прикрили щитком праве око, а в ліве спрямували промінь світла. Яка реакція лівої зіницї спостерігатиметься?

  1. Перехресна.

  2. Обернена.

  3. Співдружня.

  4. Пряма.

  5. Дійсна.

  1. Стійке розширення зіниці.

Ситуаційні задачі

  1. Людина постійно носить окуляри з оптичною силою -5 Д і тільки іноді, коли читає, їх знімає. Чи нормальна у нього рефракція? Які предмети він чітко бачить без окулярів? Як називається таке око? Побудуйте хід променів у його оці._________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Молоді люди-еметропи чітко бачать предмети, які розташовані на різній відстані. Що це за явище? Опишіть його механізм.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 22. Фізіологія зорової системи. Фізіологія сітківки.

  1. Теоретичні питання заняття.

  1. Подвійність сітківки (функції паличок і колбочок).

  2. Функціональне значення біполярних, гангліозних, амакринових, горизонтальних клітин.

  3. Фотохімічні, електричні процеси в сітківці при дії світла та темряви. Механізм збудження рецепторних клітин.

  4. Механізм адаптації зорового аналізатора до світла та темряви.

  5. Гострота зору, метод визначення.

  6. Поле зору, його визначення

  7. Трьохкомпонентна теорія сприйняття кольорів.

  8. Контрасна теорія відчуття кольорів.

  9. Провідниковий та корковий відділи зорової сенсорної системи.

  10. Тестування за системою «Крок-1».

  11. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота № 1

Тема: Дослідження кольоросприйняття людини за допомогою поліхроматичних таблиць Рабкіна (демонстраційна робота).

Обладнання: поліхроматичні таблиці Рабкіна.

Порядок виконання роботи

Обстежуваного садять спиною до світла на відстані 1 метра від таблиці. Експозиція однієї таблиці повинна бути не більше 5 сек., послідовно показують 25 таблиць та запитує, що на них зображено.

Таблиці Рабкіна створені за принципом зображення цифр та фігур із кружків різного кольору та інтенсивності їх фарбування. Обстежуваний повинен читати таблиці, орієнтуючись тільки на колір. Фарбування та інтенсивність у деяких таблицях різна для цифр та геометричних фігур і фону, на якому вони зображені. Ці таблиці читають вірно трихромати й діхромати (протанопи, дейтеранопи, тританопи). З 25 таблиць протанопи читають вірно 7 таблиць (1, 2, 17, 22, 23, 24, 25). Дейтеранопи читають вірно 9 таблиць (1, 2, 8, 11, 12, 22, 23, 24, 25). Тританопія – явище рідке.

Для розрізняння кольороаномалії зору особливе значення мають таблиці 9 та 13. У таблиці 9 дейтераномали бачять цифру “9”, а протаномали – цифру “6”. У таблиці “13” дейтераномали бачать трикутник, а протаномали – коло. Після встановлення норми чи відхилення кольоросприйняття, обстежувач демонструє додані до таблиць Рабкіна копії картин художників-дихроматів із запитанням, які види дихроматії у цих художників.

Практична робота № 2

Тема: Визначення меж поля зору.

Обладнання: периметр Форстера.

Порядок виконаня роботи

Периметр Форстера встановлюють в добре освітленому місці, дугу периметра розташовують у горизонтальній площині ввігнутою частиною до світла. Нижній край ока обстежуваного повинен бути на рівні фіксаційної плями, розташованої в центрі дуги. Друге око закривають наочником.

Білу тест-марку діаметром 3 мм просувають по внутрішній поверхні дуги від периферії до центру (від 900 до 00) до того моменту, коли біла тест-марка вперше буде побачена нерухомо фіксованим оком. Визначити число градусів й нанести відмітку на бланк-схему. Аналогічні виміри проводять, повертаючи дугу периметра на 450 в усіх напрямках. Відмітки на бланк-схемі з’єднати. Отриманий багатокутник відображає межі поля зору для білого кольору. Все повторити з тест-марками зеленого та червоного кольорів.

Практична робота № 3

Тема: Дослідження центрального зору (гостроти зору) у людини за допомогою таблиць Сівцева-Ландольта.

Обладнання: стандартна таблиця Сівцева-Ландольта, указка, джерело світла (100 Люкс).

Порядок виконання роботи

Таблиця Сівцева-Ландольта знаходиться на відстані 5 м до обстежуваного, в добре освітленому місці на рівні очей пацієнта. В таблиці 12 рядків літер або кілець. Ширину кожного штриха літери або кільця видно з відстані під кутом зору 1хв., а цілу літеру або кільце – під кутом 5 хв. Обстежуваний сідає і закриває одне око наочником, або щитком. Починають дослідження з літер верхнього рядка й до останнього, в якому літери названі вірно. Те ж саме повторюють для другого ока. Гостроту зору розраховують за формулою Снеллена:

V= d/D, де V- гострота зору (visus), d – відстань, з якої обстежуваний бачить літери рядка, D – відстань, з якої він повинен бачити літери цього рядка.

На таблиці Сівцева зліва від кожного рядка вказано відстань, з якої обстежуваний повинен бачити літери цього рядка: справа – цифри гостроти зору цього рядка (visus).