Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робочий зошит 2015-16. Модуль 1.doc
Скачиваний:
85
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
2.04 Mб
Скачать

Тема 23. Фізіологія слухової сенсорної системи

  1. Теоретичні питання заняття

  1. Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи, головні та допоміжні структури.

  2. Звукопровідні, сприймаючі та аналізуючі структури.

  3. Провідниковий і кірковий відділи слухової сенсорної системи.

  4. Центральні механізми аналізу звукової інформації.

  5. Теорії сприйняття звуків. Бінауральний слух.

  6. Тестування за системою „Крок – 1”.

  7. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота

Тема: Дослідження сприйняття звуків через повітря та кістки.

Обладнання: камертон (128 Гц), молоточок, секундомір, ватні тампони.

Порядок виконання роботи

Дослідження провідності звукових хвиль через кісточки. Камертон, що звучить, підносять браншею до зовнішнього слухового проходу вуха обстежуваного і тримають на відстані 5 мм від вушної раковини. Засікають час, протягом якого обстежуваний чує звук. Щоб уникнути адаптації, під час дослідження камертон то віддаляють від вуха (на відстань до 50 см), то знову наближують. Сприйняття звуку визначають окремо для правого та лівого вуха. При цьому під час дослідження одного вуха, друге щільно затуляють ватним тампоном.

Дослідження кісткової провідності звуку (Дослід Вебера). Ніжку камертона, що звучить, приставляють до середини тім’я. Визначають чутність звуку в обох вухах. Затуляють зовнішній слуховий прохід правого вуха ватним тампоном, встановлюють підсилення звуку в закритому вусі.

Порівняльне дослідження сприйняття звуку камертона через кістки та кісточки (дослід Рінне). Ніжку камертона, що звучить, розташовують над основним паростком скроневої кістки. Одночасно секундоміром вимірюють час, протягом якого досліджуваний чує звук. Як тільки обстежуваний перестає чути звук, камертон підносять до зовнішнього слухового проходу. Обстежуваний знов почує звук. Вимірюють секундоміром тривалість чутності звуку вухом. Застережені заходи з метою уникнення адаптації слухової сенсорної системи до звуків ті ж самі, що в досліді №1.

Дослідження бінаурального слуху. Обстежувач вставляє оливи фонендоскопа у зовнішні проходи обох вух обстежуваного. Фонендоскоп з трубками, при цьому, повинен знаходитись позаду. Після цього, обстежувач повинен постукати олівцем по фонендоскопу та запитати обстежуваного яким вухом він раніше почув звук.

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

Отримані результати записати в протокол і зробити висновки за схемою:

1. Порівняти проведення звуків через кістки черепа та кісточки середнього вуха. Зробити висновок

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Чому в досліді Вебера відмічають підсилення звуку в затуленому вусі?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________