- •Короткий нарис з історії анатомії
- •Загальні питання анатомії Основні методи дослідження в анатомії
- •Органи і системи органів
- •Основні анатомічні терміни.
- •Елементи гістології та цитології Будова клітини
- •Тканини, їх будова і функції
- •Стадії розвитку зародка людини
- •Вікова періодизація індивідуального розвитку людини
- •Площини
- •Ділянки тіла людини
- •Система скелета (systema skeletale) Загальні дані про будову кісток
- •Хiмiчний склад I фiзичнi властивостi кісток
- •Будова хребців
- •Загальна будова хребців
- •Шийні хребці (vertebrae cervicales ci -сvii)
- •Грудні хребці (vertebrae thoracicae тi - тxii)
- •Будова ребер та груднини
- •Особливостi будови I розташування
- •I, II, XI, XII ребер
- •Груднина (sternum)
- •Загальний огляд черепа. Кiстки мозкового черепа.
- •Кiстки лицевого вiддiлу черепа
- •Топографiя мозкового черепа
- •Топографiя лицевого черепа.
- •Види з’єднання кісток
- •З’єднання кiсток черепа.
- •З’єднання кiсток тулуба
- •Кістки верхньої кiнцiвки. Будова I з’єднання кiсток грудного пояса
- •Будова I з’єднання кiсток передплiччя та кистi
- •З’єднання кiсток передплiччя та кистi.
- •З’єднання кiсток кистi мiж собою I з кiстками передплiччя.
- •Кістки нижньої кiнцiвки (ossa membri inferioris) з’єднання кiсток тазовового пояса
- •Будова та з’єднання кiсток гомiлки I стопи
- •З’єднання кiсток стопи.
- •М'язова система (Systema musculare) Загальна будова м’язiв
- •Допомiжний апарат м’язiв
- •Загальні поняття про біомеханіку м’язів
- •Розвиток скелетних м’язів
- •М’язи спини (musculi dorsi)
- •Короткi глибокi м’язи спини:
- •Фасцiї спини
- •М’язи грудної клітки
- •Фасції грудної клітки
- •М’язи живота (mm. Abdominis)
- •Фасцiї живота. Топографiя живота
- •М’язи шиї (mm. Coli)
- •М’язи глибокого шару
- •Топографія шиї. Фасція шиї
- •М’язи голови
- •М’язи, які оточують очну щiлину
- •М’язи носа
- •М’язи, які оточують ротову щiлину
- •Жувальні м’язи
- •Фасцiї голови
- •М’язи верхньої кiнцiвки
- •М’язи плеча
- •М’язи кисті
- •Топографiя і фасцiї верхньої кiнцiвки
- •Сухожилковi пiхви кистi
- •М’язи нижньої кiнцiвки (musculi membri іnferioris)
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Синовіальнi пiхви стопи
- •Короткі відомості про розвиток і будову внутрішніх органів
- •Травна система (systema digestorium) Ротова порожнина і її органи, ротові залози
- •Глотка. Мигдалики
- •Зв’язки дванадцятипалої кишки.
- •Стінка дванадцятипалої кишки складається з трьох оболонок.
- •Порожня та клубова кишки. Товста кишка
- •Печінка і підшлункова залоза
- •Очеревина. Черевна порожнина
- •Розвиток травної системи людини
- •Дихальна система (systema respiratorium) Носова порожнина. Гортань
- •Трахея. Легенi
- •Бронхо-легеневі сегменти правої легені:
- •Плевра. Середостіння
- •Сечова система (systema urinarium) Нирки. Сечовід. Сечовий міхур
- •Сегментна будова нирки.
- •Чоловіча статева система (systema genitale masculinum).
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Жіноча статева система (systema genitale femininum)
- •Внутрішні жіночі статеві органи
- •Зовнішні жіночі статеві органи
- •Промежина (perineum)
- •Фасції промежини.
- •Залози внутрішньої секреції (glandulae endocrinae)
Допомiжний апарат м’язiв
У функцiонуваннi м’язiв допомагає так званий допомiжний аппарат, до якого належать: фасцiї, пiхви сухожилкiв, волокнисті та кістково-волокнисті канали, синовiальнi сумки, блоки м’язiв та сесамоподiбнi кiсточки.
Фасцiя (fascia), являє собою сполучнотканинний покрив. Фасцiї м’язів вкривають окремi м’язи, групи м’язiв, вiдокремлюють один м’яз вiд iншого, одну групу м’язiв вiд iншої.
У разі запальних процесів тканин організму фасцiя запобiгає поширенню гною, однак в окремих випадках вона є провiдником гною. Фасція утворює пiхви навколо судинно-нервових пучкiв, є складовою частиною судинно-нервового пучка. У фасцiю в разi її потужного розвитку сухожилок м’яза може вплiтатися, прикрiплюючись до неї. Подекуди фасцiї утворюють капсули для органiв, наприклад, на шиї для щитоподiбної залози, гортанi, трахеї, глотки, стравоходу, мішки для під нижньощелепної та привушної залоз.
Під час скорочення м’язів, покритих фасцією, зменшується тертя м’язів.
Фасція розщеплюється на пластинки, що відокремлюють один шар м’язів від іншого. При цьому можуть утворюватися спільні фасції та фасціїї для окремих м’язiв.
Фасцiальнi пластинки та фасцiальнi перегородки, зокрема, тi, що прирощуються до кiсток, разом утворюють волокнистий скелет, який ще називають м’яким скелетом. Розвиток фасцiй залежить від розвитку м’язів. Фасцiї подекуди беруть участь в утвореннi стiнок каналiв: поперечна фасцiя - в утвореннi задньої стiнки пахвинного каналу, широка фасцiя стегна - в утвореннi передньої та задньої стiнок стегнового каналу.
Фасцiї називаються залежно вiд назв дiлянок, в яких фасцiї розташовуються, вони можуть мати назву органа, який покривають (наприклад, привушна фасцiя, щiчно-глоткова фасцiя).
У дiлянцi променево-зап’ясткового та надп’ятково-гомілкового суглобiв фасцiї потовщуються, в них переважають колові волокна, якi прирощуються до кiсток передплiччя, гомiлки та стопи. Це так званi тримачi м’язів (retinacula musculorum). Вiд них до кiсток (вiдповiдно, лiктьової та променевої чи великогомiлкової, малогомiлкової, стопи) вiдходять перегородки, що зрощуються з окiстям. Таким чином пiд тримачами м’язів утворюються волокниті пiхви (vaginae fibrosae), в яких проходять сухожилки м’язiв, покритi синовіальні пiхвами (vaginae synoviales), утворені синовiальною оболонкою.
Синовіальна піхва має два листки - нутрощевий (lamina visceralis), що зрощується з сухожилком, та пристінковий (lamina parietalis), що зрощується з волокнистою піхвою. На кiнцях сухожилкової пiхви пристінковий листок переходить у нутрощевий. Таким чином, утворюється щiлиноподiбна порожнина сухожилкової пiхви, заповнена незначною кількістю синовіальної рідини, що зволожує оберненi одна до одної поверхні пристінкового та нуторщевого листків синовіальної піхви. Це забезпечує зменшення тертя сухожилка, що створює оптимальнi умови для функцiонування м’яза. Пристінковий листок переходить у нутрощевий листок синовіальної пiхви на всьому протязi пiхви, тоді його називають брижею сухожилка (mesotendinеum), aбo ж тiльки в окремих дiлянках пiхви, утворюючи вуздечки сухожилка (vincula tendinum). В брижi сухожилка проходять судини та нерви, вони розмiщуються мiж двома синовiальними листками брижi (мал. 85).
Мал. 85. Схема будова піхви сухожилка:
1. сухожилок.
2. нутрощева пластинка піхви сухожилка;
3. пристінкова пластинка піхви сухожилка;
4. брижа сухожилка;
5. волокнистий шар.
Синовіальна сумка (bursa) – це сполучнотканинний мiшечок, заповнений тягучою рiдиною, подiбною до синовiальної. Синовiальнi сумки розмiщуються пiд сухожилками, пiд м’язами, прилягають до кiстки або iнших сухожилків. Вони сприяють зменшенню тертя під час скорочення м’яза. Якщо сумка розташовується поблизу суглоба, вона може сполучатись iз суглобовою порожниною. У таких випадках її називають синовiальною сумкою (bursa synovialis). Синовіальна сумка заповнена синовiальною рiдиною.
М’язовий блок (trochlea muscularis) – це кiстковий виступ, що має вкритий хрящем жолобок для сухожилка м’яза. Блок є опорою для сухожилка, вiн сприяє збiльшенню кута мiж сухожилком та кiсткою, до якої прикрiплюється сухожилок, при цьому збiльшується важiль прикладання сили.
Сесамоподiбнi кiсточки (ossa sesamoidea). Розмiщуються в товщi сухожилка близько до мiсця його прикрiплення. Сесамоподiбними кiсточками є наколiнок, горохоподiбна кiстка. Сесамоподiбнi кiсточки розташовуються бiля основи проксимальних фаланг пальцiв (зокрема, великого) кистi та стопи. Функцiя сесамоподiбних кiсточок така сама, як м’язових блокiв.
Правила П.Ф. Лесгафта - засновника функцiональної анатомiї:
1) в цiлому м’язи здiйснюють рухи в тих ланках тiла людини, до яких вони прикрiплюються,
2) м’язи забезпечують рухи в тих суглобах, через якi вони проходять,
3) м’язи здiйснюють рухи в тому напрямку або в той бік, на якому вони розташованi: якщо м’язи розташованi на переднiй поверхнi, то здiйснюють рухи вперед, тобто згинають частини тiла; якщо м’язи розташованi на заднiй поверхнi, то розгинають; на присереднiй – приводять; на бічнiй – вiдводять,
4) м’язи виконують рухи навколо тих осей, якi перпендикулярно перетинають,
5) м’язи переважно починаються вiд кiсток i фасцiй широкою площиною, а прикрiплюються звуженими кiнцями; П.Ф. Лесгафт назвав це “проксимальною концентрацiєю двигунiв”. Ось чому кінцiвки мають конусоподiбну форму (П.Ф. Лесгафт. Основы теоретической анатомии. - С.Пб., 1905. - Ч. 1).