Промежина (perineum)
Є два поняття промежини. Перше, вужче (гінекологічне), визначає м’які тканини (шкіра, м’язи, фасції), що розміщені між переднім краєм відхідника і задньою спайкою великих соромітних губ у жінок та задньою стінкою калитки у чоловіків. Друге, ширше (анатомічне), поняття визначає промежину як комплекс м’яких тканин, що формують тазове дно і закривають нижній отвір таза, що обмежений: спереду - нижнім краєм симфізу, ззаду - верхівкою куприка, з боків - нижніми гілками лобкових i сідничних кісток та сідничними горбами (мал. 131, 132). Промежина має форму ромба. У чоловіків через промежину проходять сечівник і пряма кишка, а у жінок – ще й піхва. Промежину пронизують судини і нерви зовнішніх статевих органів.
Умовна лінія, що з’єднує між собою обидва сідничні горби, поділяє промежину на сечово-статеву і відхідникову ділянки. По серединній лінії промежини проходить швом промежини (raphe perinei), яке у чоловіків продовжується у шов калитки. У сечово-статевій ділянці промежини розміщені зовнішні статеві органи, сечівник, відповідні м’язи, а у відхідниковій – кінцевий відрізок прямої кишки, фасції та м’язи, тазова діафрагма, відхідник, а з боків від прямої кишки, - права і ліва сіднично-відхідникові ямки (fossaе ischioanalеs), заповнені жировим тілом (corpus adiposum fossae ischiorectales).
Мал. 220. Чоловіча промежина. Вигляд знизу.
1. M. bulbospongiosus. 2. M. ischiocavernosus. 3. M. transversus perinei profundus. 4. Corpus perineale, seu centrum perinei. 5. M. transversus perinei superficialis. 6. M. sphincter ani externus. 7. Anus. 8. M. levator ani. 9. M. gluteus maximus. 10. Lig. anococcygeum. 11. Tuber ischiadicum.
Мал. 221. Жіноча промежина. Вигляд знизу.
1. M. ischiocavernosus. 2. M. transversus perinei profundus. 3. M. transversus perinei superficialis. 4. M. bulbospongiosus. 5. Corpus perineale, seu centrum perinei. 6. Ostium vaginae. 7. Ostium urethrae externum. 8. Glans clitoridis. 9. M. sphincter ani externus. 10. M. levator ani. 11. Lig. anococcygeum. 12. Anus. 13. Tuber ischiadicum. 14. M. gluteus maximus.
М’язи сечово-статевої ділянки промежини поділяються на поверхневі та глибокі.
А. Поверхневі:
поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superficialis) парний, починається від нижньої гілки сідничої кістки, закінчується в промежинному тілі (corpus perineale), яке він зміцнює;
цибулинно-губчастий м’яз (m. bulbospongiosus) парний, починається від промежинного тіла, переходить у два плоских сухожилки, що охоплюють з боків печеристі тіла статевого члена, закінчується на їx тильній поверхні у фасції статевого члена. М’яз покриває нижню поверхню цибулини статевого члена i задню частину губчастого тіла. Функція: стискає цибулину статевого члена, губчасте тіло, при цьому сечівник звужується i стає коротшим; м’яз виштовхує з сечівника сечу та сперму.
сіднично-печеристий м’яз (m. ischiocavernosus) парний, починається від нижньої гілки сідничної кістки, прикріплюється до білкової оболонки печеристого тіла статевого члена (клітора), сухожилкові волокна обох м’язів перехрещуються, утворюючи петлю. Функція: притискає корінь статевого члена до сідничої кістки, бере участь в ерекції, стискає вени статевого члена (клітора), сприяючи кровонаповненню печеристих тіл. У жінок цей м’яз рудиментарний.
Б. Глибокі м’язи сечостатевої ділянки:
глибокий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei profundus) починається від нижніх гілок лобкової та сідничої кіcток, своїм сухожилком вплітається в проміжне тіло. Функція: зміцнює сечово-статеву ділянку, стискає цибулино-сечівникові залози, що розташовані в його товщі.
зовнішній м’яз-замикач сечівника (m. sphincter urethraeexternus) - це колові м’язові волокна, що оточують перетинчасту частину чоловічого сечівника. Волокна м’яза з’єднані з передміхуровою залозою. М’яз складається з посмугованих волокон, унаслідок його розслаблення відбувається виділення сечі (або сперми).
М’язи тазової відхідникової промежини, також поділяються на поверхневі та глибокі.
А. Поверхневі м’язи
зовнішній м’яз – замикач відхідника (m. sphincter ani externus). Цей м’яз у вигляді кільця оточує відхідник і прилеглу частину прямої кишки. Biн має три частини: підшкірну (pars subcutanea) (волокна якої оточують пряму кишку з боків, вплітаються в шкіру спереду i ззаду від відхідника); поверхневу (pars superfidalis), що починається від відхідниково-куприкової зв’язки (lig. anococcygeum) і верхівки куприка, обходить пряму кишку з боків i закінчується в промежинному тілі; глибоку (pars profunda) найпотужнішу – що у вигляді кільця оточує пряму кишку. М’яз переважно перебуває в скороченому стані, має посмуговані, м’язові волокна, що розслаблюються під час акту дефекації.
Б. Глибокі м’язи
м’яз-підіймач відхідника (m. levator ani) парний (правий та лівий), закриває вихід із малого таза. М’яз починається від нижньої гілки лобкової кістки, затульної фасції і тазової поверхні сідничної кістки. Пучки волокон м’яза проходять збоку від прямої кишки, обходять її ззаду, утворюючи з протилежним м’язом петлю. У чоловіків м’яз проходить повз передміхурову залозу, з’єднуючись з нею м’язовими волокнами. М’яз прикріплюється до верхівки та бічних країв куприка, до відхідниково-куприкової зв’язки. Функція: піднімає дно таза і відхідникову частину прямої кишки, притискає задню стінку прямої кишки до її передньої стінки.
лобково-куприковий м’яз (m. coccygeus) рудиментарний. Починається від сідничої ості та крижово-остьової зв’язки, прикріплюється до краю куприка i верхівки крижової кістки. Функція: зміцнює тазову діафрагму.