З’єднання кiсток черепа.

Череп виконує захисну функцiю для головного мозку та органiв чуття. Розвиток мозкового черепа пов’язаний з розвитком головного мозку. У тварин, якi не мають головного мозку, немає й черепа. Лицевий череп розвивається iз структур первинних зябрових дуг, закладених у бічних стiнках головного вiддiлу первинної кишки.

Всi кiстки мозкового черепа, за винятком лускової частини скроневої кiстки, з’єднуються зубчастим швом (sutura serrata). Лускова частина скроневої кiстки з’єднується з тiм’яною кiсткою лусковим швом (sutura squamosa). Кiстки обличчя з’єднуються між собою плоскими швами (sutura plana).

Зуби верхньої i нижньої щелеп з’єднуються в зубних комірках за допомогою вклинення (gomphosis, junctura dento-alveolaria). Воно належить до сполучнотканинних, волокнистих з’єднань (sуndesmo-sis), волокнистi структури якого ще називають ще десмодонтом (desmodontium). Корiнь кожного зуба покритий цементом – грубоволокнистою кiстковою тканиною, в якiй розташованi міцні колагеновi волокна. Вони з одного боку проникають у радiальному напрямку в корiнь зуба, з другого боку продовжуються у волокнах перiодонту (periodontium), які в свою чергу вплiтаються в кiсткову тканину зубної комірки. Таким чином перiодонт i десмодонт складають зв’язку, яка утримує зуб у кiстковiй комiрцi. Частина кореня зуба живиться шляхом дифузiї з боку перiодонту, його захворювання негативно позначаються на будовi та функцiї зубiв.

Череп новонародженого має тiм’ячка (fonticuli), якi є залишками перетинчастої стадiї розвитку кiсток. Наявнiсть їх має велике значення пiд час пологiв – кiстки склепiння черепа значно змiщуються, завдяки чому череп пристосовується до форми i розмiрiв пологових шляхів. Розрiзняють такі тiм’ячка:

• переднє тiм’ячко (fonticulus anterior) ромбоподiбної форми, розташоване на перехрестi вiнцевого i переднього кiнця стрілового шва – заростає на 2-му роцi життя;

• заднє тiм’ячко (fonticulus posterior) трикутної форми, розташоване на серединi ламбдоподiбного шва – заростає на 2-му мiсяцi життя;

• клиноподібні тiм’ячка (fonticulus sphenoidalis), парнi, розташованi з кожного боку черепа;

• соскоподiбні тім’ячка (fonticulus mastoideus) теж парні (мал. 45).

Клиноподiбне тiм’ячко розташоване на стикові клиноподiбного кута тiм’яної кiстки, лобової луски, лускової частини скроневої кiстки i великого крила клиноподiбної кiстки. Соскоподiбне тiм’ячко розташовується мiж соскоподiбним кутом тiм’яної кiстки, лусковою частиною скроневої кiстки i потиличною лускою. Клиноподібні і соскоподібні тiм’ячка заростають невдовзi пiсля народження. Лiкарi під час обстеження дитини звертають увагу на стан переднього тiм’ячка, тому що поступове його зменшення вiдображає стан сольового обмiну в кiстках дитини. У віці 2-4 роки тiм’ячка повністю зникають, i формуються шви черепа з типовими зубчастими контурами.

На основi черепа є щiлини, якi закриваються волокнистим хрящем, утворюючи синхондрози: кам’янисто-потиличний та клиноподібно-кам’янистий, якi уже вам вiдомi. Крiм того, в молодому вiцi зустрiчаються ще клино-потиличний та клино-решітчастий синхондрози (synсhondrosis sphenooccipitalis et synshondrosis sphenoethmoidalis) – мiж тiлами потиличної i клиноподiбної кiсток, а також мiж клиноподiбною i решiтчастою кiстками. Хрящове зрощення на основi черепа – це амортизацiйне пристосування до можливих струсiв.

Серед суглобів черепа виділяють парний скронево-нижньощелепний суглоб (articulatio temporomandibularis) та атланто-потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis). Cкронево-нижньо-щелепний суглоб – комбiнований, комплексний, двовиростковий. Використовуючи цілий череп i вологий препарат суглоба, переконайтеся, що вiн утворений нижньощелепною ямкою скроневої кiстки i головкою нижньої щелепи.

Мал. 45. Тім’ячка черепа новонародженого: а - вигляд зверху, б - вигляд збоку:

1 - fonticulus anterior;

2 - fonticulus posterior;

3 - fonticulus sphenoidalis (anterolateralis);

4 - fonticulus mastoideus (posterolateralis).

Суглобові поверхнi доповнюються внутрiшньосуглобовим хрящем (discus articularis), який краями зрощується з капсулою суглоба i роздiляє суглобову порожнину на два вiддiли: верхнiй та нижнiй. Капсула починається по краю нижньощелепної ямки, включає в себе суглобовий горбок, за нею розташована кам'янисто-барабанна щілина. Закiнчується капсула навколо шийки нижньої щелепи. Суглобова ямка покрита волокнистим хрящем. Навколо суглоба розташовані чотири зв’язки, з яких одна (lig. laterale) проходить у бiчнiй складцi капсули вiд виличного вiдростка скроневої кiстки. На присередній поверхні капсули суглоба є присередня зв’язка (lig. mediale).Останнi дві зв’язки, клино-нижньощелепна і шило-нижньощелепна (lig. sphenomandibulare et lig. stуlomandibulare) проходять окремо (мал. 46), не зв’язані суглобом, а лише підтримують нижню щелепу.

Функцiя скронево-нижньощелепного суглоба - обидва суглоби (правий та лiвий) функцiонують одночасно. Завдяки диску в суглобi можливi такi рухи: 1) опускання i пiднiмання нижньої щелепи (рухи здiйснюються навколо лобової осi); 2) змiщення нижньої щелепи вперед i назад; 3) бічні рухи вправо i влiво, як це буває під час жування.

Мал. 46. Висково-нижньощелепний суглоб, правий (а - загальний вигляд збоку, б - сагітальний розпил, вигляд збоку):

1 - lig. laterale;

2 - lig. stylomandibulare;

3 - caput mandibulae;

4 - discus articularis;

5 - fossa mandibularis;

6 - cavitas articularis.

Рух вправо вiдбувається в нижньому вiддiлi суглоба, мiж головкою i диском, який притиснений до суглобової ямки, а під час руху вліво головка разом з диском виходить уперед, за межi суглобової ямки, рух вiдбувається у верхньому вiддiлi. Під час виконання бічних рухiв в одному суглобi вiдбувається обертання в нижньому вiддiлі суглоба, обертається головка навколо вертикальної осi, в другому суглобi - коловий рух; головка змiщується вперед на суглобовий горбок разом з диском, тому рух вiдбувається у верхнiй частинi суглоба. Необхiдно запам’ятати, що під час рухів нижньої щелепи в лiвий бік ротацiя вiдбувається в лiвому суглобi, а під час рухів вправо - в правому суглобi.