Топографiя лицевого черепа.

В переднiй частинi черепа є дві порожнини: очна ямка і порожнина носа.

Парнi очнi ямки (orbitае) розмiщуються по обидва боки вiд носової порожнини. Кожна з них має вигляд неправильної чотиригранної пiрамiди, верхiвка якої обернена назад та присередньо. Початкова частина очної ямки – очноямковий вхiд (aditus orbitae), вiн утворений двома краями: надочноямковим (margo supraorbitalis) i пiдочноямковим (margo infraorbitalis), вище i нижче вiд яких розмiщенi однойменнi отвори (мал. 38).

Мал. 38. Очна ямка (права), вигляд спереду:

1 - incisura supraorbitalis;

2 - fissura orbitalis superior;

3 - fissura orbitalis inferior;

4 - sul. infraorbitalis;

5 - canalis infraorbitalis;

6 - for. infraorbitale;

7 - foramina ethmoidalia anterius et posterius;

8 - canalis opticus;

9 - canalis nasolacrimalis;

10 - for. zygomaticoorbitale;

11 - for. zygomaticofaciale.

Стiнки очної ямки:

• верхня стiнка (paries superior) утворена очноямковою частиною лобової кiстки i лише ззаду доповнюється малим крилом клиноподiбної кiстки;

• бічна стiнка (paries lateralis) спереду утворена очноямковою поверхнею лобового вiдростка виличної кiстки, виличним вiдростком лобної кiстки, ззаду – очноямковою поверхнею великого крила клиноподiбної кiстки;

• нижня стінка (paries inferior) утворена очноямковою поверхнею виличної кiстки та тiла верхньої щелепи, а також очноямковим вiдростком пiднебiнної кiстки;

- присередню стiнку (paries medialis) утворюють: лобний вiдросток верхньої щелепи, сльозова кiстка, очноямкова пластинка решiтчастої кiстки i тiло клиноподiбної кiстки.

У межах очноямкового входу є надочноямковi отвори або вирiзки, лобна вирiзка (incisura frontalis), а також підочноямковий отвір. У них проходять однойменнi нерви i судини. На бічній стiнцi є вилично-очноямковий отвiр (для виличного нерва); на верхнiй стiнцi в бічному кутi – ямка сльозової залози, у присередньому кутi – блокова ямка з блоковою остю. На присередній стiнцi спереду розмiщена ямка сльозового мiшка (fossa sacci lacrimalis), яка продовжується носо-сльозовим каналом (canalis nasolacrimalis), що вiдкривається в нижнiй носовий хiд. Ззаду i зверху вiд ямки сльозового мiшка знайдiть у швi мiж лобовою кiсткою i очноямковою пластинкою решiтчастої кiстки отвори: переднiй решiтчастий (foramen ethmoidale anterius) i заднiй решiтчастий (foramen ethmoidale posterius), у яких проходять однойменні нерви i судини. У межах дна очної ямки є двi очноямковi щiлини: верхня (fissura orbitalis superior) i нижня (fissura orbitalis inferior), а також зоровий канал (canalis opticus).

На нижнiй стiнцi очної ямки є пiдочноямкова борозна, що переходить в пiдочноямковий канал, який вiдкривається пiдочноямковим отвором.

Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) є кiстковою основою початкового вiддiлу дихальної системи та органу нюху. Ця порожнина кiстковою носовою перегородкою (septum nasi osseum) подiлена на двi половини. Кісткова носова порожнина обмежована чотирма стiнками:

- верхня стiнка порожнини носа утворена носовими кiстками, носовою частиною лобової кiстки, дірчастою пластинкою решiтчастої кiстки i тiлом клиноподiбної кiстки;

- нижня стiнка складається з пiднебiнних вiдросткiв верхньої щелепи i горизонтальних пластинок пiднебiнної кiстки. По середнiй лiнiї нижньої стiнки утворюється предня носова ость, до якої прикрiплюється кiсткова носова перегородка (мал. 39, 40).

- на бічній стiнці розмiщенi: верхня, середня та нижня носовi раковини. Носовi раковини обмежовують верхнiй, середнiй та нижнiй носовi ходи (meatus nasi superior, medius et inferior), у якi вiдкриваються приносовi пазухи. Бічна стiнка кісткової носової порожнини утворена носовою поверхнею тiла i лобового вiдростка верхньої щелепи, далі – сльозовою кiсткою i носовою поверхнею решiтчастого лабiринту з двома носовими раковинами – верхньою та середньою. Нижня носова раковина, як окрема кiстка, з’єднується трьома вiдростками з сльозовою кiсткою, верхньою щелепою i решiтчастою кiсткою. Задню частину бічної стiнки утворюють носова поверхня перпендикулярної пластинки пiднебiнної кiстки i присередня пластинка крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки.

Мал. 39. Носова порожнина, права бічна стінка:

1 - сoncha nasalis superior;

2 - сoncha nasalis media;

3 - сoncha nasalis inferior;

4 - sinus frontalis;

5 - sinus sphenoidalis;

6 - canalis incisivus;

7 - for. sphenopalatinum;

8 - lamina medialis processus pterygoidei;

9 - palatum osseum.

Мал. 40. Носова порожнина, перегородка носа:

1 - lamina perpendicularis ossis ethmoidalis;

2 – vomer;

3 - sinus sphenoidalis;

4 - sinus frontalis;

5 - palatum osseum.

Сполучення приносових пазух з носовими ходами має велике функцiональне та клiнiчне значення:

- в переднiй вiддiл нижнього носового ходу вiдкривається носо-сльозовий канал, який починається в очнiй ямцi;

- в середнiй носовий хiд вiдкривається верхньощелепний розтвiр, а також отвір лобної пазухи i переднi решiтчастi комiрки лабiринту решiтчастої кiстки;

- у верхнiй носовий хiд вiдкривається отвір клиноподiбної пазухи i середнi та заднi решiтчастi комiрки лабiринту решiтчастої кiстки.

Крiм окремих носових ходiв розрізняють ще спільний носовий хiд (meatus nasi communis), який сполучається з усiма трьома носовими ходами. Вiн розташований мiж носовою перегородкою з одного боку i присередньою поверхнею усiх носових раковин з іншого. Усi носовi ходи продовжуються в носо-глотковий хiд (meatus nasopharyngeus), який закiнчується хоанами (choanae) – заднiми носовими отворами; хоани сполучають носову порожнину з глоткою. Кожна хоана обмежована з боку присередньою пластинкою крилоподiбного вiдростка клиноподібної кістки, присередньо – лемешем, зверху – тiлом клиноподiбної кiстки, знизу – горизонтальною пластинкою пiднебiнної кiстки.