- •Короткий нарис з історії анатомії
- •Загальні питання анатомії Основні методи дослідження в анатомії
- •Органи і системи органів
- •Основні анатомічні терміни.
- •Елементи гістології та цитології Будова клітини
- •Тканини, їх будова і функції
- •Стадії розвитку зародка людини
- •Вікова періодизація індивідуального розвитку людини
- •Площини
- •Ділянки тіла людини
- •Система скелета (systema skeletale) Загальні дані про будову кісток
- •Хiмiчний склад I фiзичнi властивостi кісток
- •Будова хребців
- •Загальна будова хребців
- •Шийні хребці (vertebrae cervicales ci -сvii)
- •Грудні хребці (vertebrae thoracicae тi - тxii)
- •Будова ребер та груднини
- •Особливостi будови I розташування
- •I, II, XI, XII ребер
- •Груднина (sternum)
- •Загальний огляд черепа. Кiстки мозкового черепа.
- •Кiстки лицевого вiддiлу черепа
- •Топографiя мозкового черепа
- •Топографiя лицевого черепа.
- •Види з’єднання кісток
- •З’єднання кiсток черепа.
- •З’єднання кiсток тулуба
- •Кістки верхньої кiнцiвки. Будова I з’єднання кiсток грудного пояса
- •Будова I з’єднання кiсток передплiччя та кистi
- •З’єднання кiсток передплiччя та кистi.
- •З’єднання кiсток кистi мiж собою I з кiстками передплiччя.
- •Кістки нижньої кiнцiвки (ossa membri inferioris) з’єднання кiсток тазовового пояса
- •Будова та з’єднання кiсток гомiлки I стопи
- •З’єднання кiсток стопи.
- •М'язова система (Systema musculare) Загальна будова м’язiв
- •Допомiжний апарат м’язiв
- •Загальні поняття про біомеханіку м’язів
- •Розвиток скелетних м’язів
- •М’язи спини (musculi dorsi)
- •Короткi глибокi м’язи спини:
- •Фасцiї спини
- •М’язи грудної клітки
- •Фасції грудної клітки
- •М’язи живота (mm. Abdominis)
- •Фасцiї живота. Топографiя живота
- •М’язи шиї (mm. Coli)
- •М’язи глибокого шару
- •Топографія шиї. Фасція шиї
- •М’язи голови
- •М’язи, які оточують очну щiлину
- •М’язи носа
- •М’язи, які оточують ротову щiлину
- •Жувальні м’язи
- •Фасцiї голови
- •М’язи верхньої кiнцiвки
- •М’язи плеча
- •М’язи кисті
- •Топографiя і фасцiї верхньої кiнцiвки
- •Сухожилковi пiхви кистi
- •М’язи нижньої кiнцiвки (musculi membri іnferioris)
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Синовіальнi пiхви стопи
- •Короткі відомості про розвиток і будову внутрішніх органів
- •Травна система (systema digestorium) Ротова порожнина і її органи, ротові залози
- •Глотка. Мигдалики
- •Зв’язки дванадцятипалої кишки.
- •Стінка дванадцятипалої кишки складається з трьох оболонок.
- •Порожня та клубова кишки. Товста кишка
- •Печінка і підшлункова залоза
- •Очеревина. Черевна порожнина
- •Розвиток травної системи людини
- •Дихальна система (systema respiratorium) Носова порожнина. Гортань
- •Трахея. Легенi
- •Бронхо-легеневі сегменти правої легені:
- •Плевра. Середостіння
- •Сечова система (systema urinarium) Нирки. Сечовід. Сечовий міхур
- •Сегментна будова нирки.
- •Чоловіча статева система (systema genitale masculinum).
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Жіноча статева система (systema genitale femininum)
- •Внутрішні жіночі статеві органи
- •Зовнішні жіночі статеві органи
- •Промежина (perineum)
- •Фасції промежини.
- •Залози внутрішньої секреції (glandulae endocrinae)
Фасції промежини.
До них належать: фасція промежини, нижня і верхня фасція тазової діафрагми.
Фасція промежини (fascia perinei) розташовується глибше від підшкірної жирової клітковини промежини, має вигляд тонкого прошарку. У чоловіків фасція продовжується в м’ясисту оболонку калитки та у фасцію статевого члена. Фасція промежини покриває поверхневий поперечний м’яз промежини. У відхідниковій ділянці фасція виділяє підшкірну жирову клітковину від жирового тіла сіднично-відхідникової ямки.
Нижня фасція тазової діафрагми (fascia inferior diaphragmatis pelvis). Розгляд її почніть з вихідникової ділянки, де вона є продовженням фасції, що покриває великий сідничний м’яз. Продовжуючись вперед від нижнього краю великого сідничного м’яза, нижня фасція тазової діафрагми переходить на нижню поверхню м’яза-підіймача ви хідника. Дійшовши до поверхневого поперечного м’яза промежини, фасція поділяється на три шари - поверхневий, середній та глибокий. Поверхневий шар покриває поверхневий поперечний м’яз промежини, сідничо-печеристий та цибулинно-печеристий м’язи. Середній шар покриває нижню поверхню глибокого поперечного м’яза промежини і зовнішнього м’яза-замикача сечівника. Глибокий шар покриває верхню поверхню глибокого поперечного м’яза промежини і зовнішнього м’яза-замикача сечівника.
Поверхневий та середній шар нижньої фасції тазової діафрагми зростаються з нижніми гілками лобкових кісток та з гілками сідничних кісток, між ними розташовані печеристі тіла статевого члена (ніжки клітора).
Окрім того середній та глибокий шари у місці з’єднання з нижніми гілками лобкових кісток з’єднуються ще й між собою, утворюючи перетинку промежини. У щілині між нижньою лобковою зв’язкою i перетинкою промежини проходять спинкові артерія і вена статевого члена (клітора).
Верхня фасція тазової діафрагми (fascia superior diaphragmatis pelvis) у ділянці тазової діафрагми покриває верхню поверхню м’яза-підіймача відхідника. Дійшовши до рівня заднього краю глибокого поперечного м’яза промежини, фасція з’єднується з глибоким шаром нижньої фасції діафрагми таза.
Сідничо-відхідникова ямка (fossa ischioanalis) обмежована:
з боків - внутрішній затульний м’яз, покритий затульною фасцією, i присередня поверхня сідничого горба;
медіально - нижньою поверхнею м’яза-підіймача відхідника і зовнішнім м’язом-замикачем відхідника;
ззаду - задніми пучками м’яза-підіймача відхідника i сідничо-куприковим м’язом;
спереду – поверхневим та глибоким поперечним м’язами промежини.
З обох боків від прямої кишки в сідничо-відхідниковій ямці розміщується жирове тіло сідничо-відхідникової ямки (corpus adiposum fossae ischiorectalis). Тут можуть розвиватися запальні процеси та нагноєння жирової клітковини.
Особливості м’язів зовнішніх статевих органів жіночої промежини.
Цибулинно-губчастий м’яз проходить справа та зліва від піхви. Він починається від промежинного тіла, вкриває з боку велику присінкову залозу, цибулину присінка і вплітається в печеристе тіло клітора. Функція: стискує вени, що відводять кров з цибулини присінка, сприяючи наповненню її кров’ю; звужує отвір піхви; стискує великі залози присінка, сприяючи виділенню з них секрету.
Сідничо-печеристий м’яз прикріплюється до білкової оболонки печеристих тіл клітора на його спинці. Функція: стискує вени і печеристі тіла клітора, сприяючи просуванню крові до головки клітора i перешкоджає відтіканню її у вени.
Зовнішній м’яз - замикач сечівника у жінок охоплює не тільки сечівник, а й піхву. Пучки м’яза обходять з боків сечівник та піхву i спереду від сечівника перехрещуються з волокнами протилежного м’яза, закінчуючись у сполучній тканині між сечівником і перетинкою промежини. Позаду від піхви волокна м’яза закінчуються в промежинному тілі. Функція: стискає сечівник i отвір піхви.
Особливістю м’яза - підіймача відхідника у жінок є те, що м’яз проходить повз піхву та сечовий мixyp, вплітається м’язовими й еластичними волокнами в їx стінки. Завдяки скороченню притягає задню стінку піхви до передньої, звужуючи отвір піхви, піднімає дно таза та відхідникову частину прямої кишки.
Волокна глибокого поперечного м’яза промежини у жінок з’єднуються зі стінкою піхви, в його товщі розташовані великі залози присінка. Функція: скорочуючись, він стискає великі залози присінка, сприяючи виділенню з них секрету.