Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Smolsky_1tom.doc
Скачиваний:
568
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
46.52 Mб
Скачать

Загальні питання анатомії Основні методи дослідження в анатомії

Вивчення медицини починають з анатомiї людини - найголовнішого предмета, який забезпечує теоретичну i практичну підготовку лікаря. Головна мета цієї науки - розкрити матеріальну природу людського організму.

Найкоротше визначення анатомiї таке: це наука, яка вивчає розвиток, форму, будову i функції людського тіла, його органів та систем. Термін “анатомія” запозичений зі старогрецької мови, anatemnо означає розсікати; anatomia - розділення тіла на частини.

Анатомію поділяють на описову, типову, систематичну, хірургічну (топографічну), вікову, динамічну, функціональну, пластичну, патологічну, порівняльну.

Систематична анатомія розглядає форму, будову органів за системами, топографічна, або клінічна, анатомія вивчає взаємовідношення органів i ділянок тіла людини, патологічна анатомія (pathos - хвороба, страждання, logos - вчення) вивчає будову організму, зміненого під впливом захворювань та ушкоджень. Анатомiя тісно пов’язана з гiстологiєю - морфологiчною наукою, яка вивчає закономiрностi будови тканин, їх структуру та функцiю. З гiстологiї видiлилася наука цитологiя (cytos - клiтина), яка за допомогою свiтлової та електронної мiкроскопiї вивчає структуру і функцiю клiтини. До складу гiстології входить також ембрiологiя, яка займається дослiдженням розвитку людського зародка.

Анатомія як складова морфології використовує різні методи та методики дослідження особливостей будови тіла людини, його окремих органів та їх систем. Методи досліджень змінювались, удосконалювались і доповнювались відповідно до успіхів та досягнень суміжних наук, загального технічного прогресу. Вивчаючи курс анатомії, ви опануєте окремими простими методиками досліджень, будете користуватись препаратами і наочними посібниками, виготовленими з застосуванням дуже складних методик.

Методи досліджень в анатомії та їх призначення.

Порівняльно-анатомічний метод існує з стародавніх часів, коли люди на побутовому рівні порівнювали подібність добутих на полюванні тварин і людини. Метод дає можливість скласти уяву про становлення, зміну будови гомологічних органів та їх систем.

Історичний метод – це еволюційне вчення, що розглядає зміну будови окремих органів, їх систем у представників різних тваринних організмів залежно від умов їх існування.

Метод препарування – вивчення будови тіла із застосуванням розтинів та відповідних прийомів вилучення окремих органів і їх систем з грудної, черевної, черепної порожнин. Під час вивчення топографічної анатомії застосовується запропонований М.І. Пироговим метод розпилювання замороженого трупа в необхідних напрямках і площинах. Метод препарування дозволяє визначити відношення між органами, взаємовідношення артерій, вен, нервів; вивчити структуру органів на макроскопічному рівні.

Описовий метод (соматоскопія) – зовнішній огляд тіла (трупа) людини, визначення його розмірів, форми ділянок тіла, біологічних ознак зрілості організму; при цьому методі є змога проводити антропометричні вимірювання.

Антропометричний метод ґрунтується на вимірюванні за визначеними правилами окремих частин тіла, вивченні їх пропорційних відношень із статистичним обробленням отриманих результатів та визначенням типу конституції досліджуваного.

Ін’єкційний метод – порожнини тіла, кровоносні і лімфатичні судини, бронхи, жовчні шляхи, сечові шляхи заповнюють забарвленими контрастними масами, що робить ці утворення чітко контурованими і зручними для препарування.

Метод просвітлення – спеціальне оброблення тканин і органів хімічними реактивами, яке дає змогу робити прозорими їх судини, нерви та ядра скостеніння кісток, попередньо забарвлених шляхом ін’єкції метиленовим синім чи препаратами срібла.

Мацерація – метод виготовлення препаратів кісток, який передбачає гниття у воді, землі та відділення м’яких тканин від кісток: виділені таким чином кістки знежирюють (виварюванням або застосуванням розчинників жирів) і відбілюють (сонячними променями, розчином перекису водню, хлорним вапном).

Корозійний метод застосовується для вивчення форми порожнистих органів, розгалуження судин, бронхів, сечових шляхів, інших трубчастих систем в органах за формою їх зліпків. Під час дослідження порожнину органа чи судини заповнюють масою, яка через деякий час твердіє і зберігає їх форму у вигляді зліпка. Тканини, що оточують зліпок, відділяють шляхом мацерації, або дії концентрованих розчинів кислот, лугів.

Рентгенологічні методи дослідження (рентгенографія, вазографія, бронхографія, рентгеноскопія) дають змогу під час обстеження живих людей вивчити положення, будову органів, розгалуження судин, аномалії розвитку, виявити захворювання. Під час дослідження трупів рентгенологічні методи часто застосовують у поєднанні з ін’єкційним методом.

Ембріологічний, гістологічний та гістохімічний методи досить часто застосовують в анатомічних дослідженнях, проте вони є додатковими.

Макро-мікроскопічний метод – дослідження (за В.П.Воробйовим) під невеликим збільшенням (у 5 – 40 разів), переважно тотальних об’єктів, які препарують за допомогою голок під “падаючою краплею”.

Експериментальний метод – відтворення на піддослідних тваринах патологічних станів, чи створення відповідних умов, що призводять до виникнення уражень, прояви яких зустрічаються у людей. Метод застосовують, якщо необхідно підтвердити, заперечити, спростувати чи перевірити певні факти, узагальнення, теорії.

Трансмісійна електронна і сканувальна мікроскопія, голографія, комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження – це сучасні методи прижиттєвого вивчення форми, внутрішньої будови і топографії органів.

Ендоскопічні методи – прижиттєве візуальне дослідження стану слизових оболонок порожнистих органів за допомогою введення в них ендоскопів з оптичними системами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]