Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Основи економічної теорії

.pdf
Скачиваний:
53
Добавлен:
10.03.2016
Размер:
1.91 Mб
Скачать

підприємництва та соціальних гарантій. Одна з важливих характеристик сучасної змішаної економіки – багатоваріантність її моделей. Кожна з моделей зумовлюється багатьма конкретно-історичними факторами, важливе значення серед яких мають рівень і характер розвитку продуктивних сил країни, історичні й геополітичні умови формування економіки і суспільства, національний менталітет тощо.

Серед широкого спектру моделей змішаної економіки(консервативна (США), державний дирижизм (Франція), корпоративний патерналізм (Японія, країни Східної Азії), “держава добробуту” (Швеція) та ін.) особливо виділяється соціальне ринкове господарство як сучасна модель ринкової економіки.

Соціальне

ринкове

 

господарствовиникло у

Німеччині як

реакція на

диктаторський уклад націонал-соціалістичної держави. Ще в 1941

році в

м. Фрайбурзі

група вчених об’єдналася для розробки орієнтирів економічного розвитку після краху

третього

рейху.

Концепцію

соціального

ринкового

господарства

обгрунтував

німецький

вчений .АМюллер-Армак (1947

рік). В. Ойкен

 

(німецький

вчений-

економіст) розробив теоретичну основу реформи1948 року в Західній Німеччині,

спираючись

на принципи

теорії“соціального

лібералізму” (за

визначенням

автора

“ордолібералізму”

– від лат.

“порядок”). На практиці

втілив

в

життя

ідеї соціальної

ринкової економіки Людвіг Ерхард(директор економічного управління, потім міністр економіки і другий в історії ФРН канцлер).

Протягом усього післявоєнного періоду господарство ФРН виправдало себе найкращим чином, забезпечуючи соціальне вирівнювання на користь більш слабких груп населення на основі результатів дії ринку.

Соціальне ринкове господарство передбачає поєднання принципу ринкової свободи з принципом соціальної рівності. Його основними характеристиками є:

яскраво виражена змішана економіка з досить значним державним сектором; регламентація державою правил гри на ринковому полі як для державних, так і

приватних структур (“правова держава”); державне регулювання не лише макроекономічних процесів, а й окремих сфер

діяльності господарюючих суб’єктів;

 

 

 

істотний патерналізм держави відносно всіх

членів суспільства, забезпечення

таким шляхом гарантій певного рівня задоволення потреб

населення

в послугах

охорони здоров’я, освіти, культури, житлі;

 

 

 

регулювання зайнятості населення з орієнтацією на

мінімізацію

безробіття;

державне регулювання доходів населення, а при певних умовах – і цін.

 

Отже, соціальне ринкове господарство– це

сучасна

форма економічної

організації ринкового типу з налагодженим механізмом державного регулювання, відповідною інституціональною структурою і системою соціального захисту населення.

Його основною метою є досягнення високого рівня добробуту

для переважної

більшості членів суспільства в умовах економічної свободи і на основі конкурентного

середовища.

 

Істотна увага приділена соціальному ринковому господарству, оскільки

саме така

модель – регульована соціальна ринкова економіка – визначена чинним законодавством для України.

Якими ж шляхами можна здійснити перехід до ринкової економіки?

Світовий досвід показує, що перехід до ринку може здійснюватися різними

шляхами, найхарактернішими серед

яких:

еволюційнийє, “шокової

терапії”

і

жорсткого регулювання.

 

 

 

 

 

Модель еволюційного переходу до

ринку

ґрунтується

на поетапному й

поступовому впровадженні ринкових

відносин та

розрахована на

досить

значний

період переходу. Зокрема, формування ринкової економіки у США тривало 150 років, в

121

Англії – 350 років. Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур витратили на це приблизно два десятиліття.

Модель “шокової терапії” означає одночасне введення у дію всіх атрибутів ринку і одночасне переведення економіки на ринкові відносини. На першому етапі це веде до

високої інфляції, безробіття й падіння виробництва. Такий шлях соціально небезпечний.

Модель жорсткого регулювання переходу до ринку базується на державному регулюванні цін на найважливіші товари і доходів населення. В її основу покладено стимулювання підприємництва і “заморожування” соціальних гарантій. Ця модель вимагає рішучих дій уряду. Але регулююча роль держави має здійснюватися методами, які адекватні ринковим формам господарювання.

Одна з ключових проблем сучасної економічної науки– перехід від командноадміністративної до ринкової економіки. Такий перехід здійснюють близько40 країн світу, в тому числі й Україна. В економічній літературі цей процес переходу називають

системною трансформацією, тобто йдеться про перехід до нової соціально-економічної

 

системи

з

приватною

власністю

в

багатоукладній

економіці

та

ринкови

регулюванням.

Перехід економіки України

до

ринку проходить

набагато складніше,

 

ніж передбачалося. Це зумовлено як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. Трансформаційні перетворення донедавна існуючої командно-адміністративної

системи відбуваються на тлі відставання України від глобальних процесів світової економіки: адже розвинені країни здійснили перехід до нової, вищої стадії прогресу людського суспільства – постіндустріальної. Україна перебуває на індустріальній стадії розвитку, тобто відстає на цілу технологічну епоху. Отже, формування відкритої ринкової економіки, входження України до світового співтовариства потребує певного перехідного періоду і врахування закономірностей світового розвитку.

Закономірністю перехідної економіки є нестабільність і нестійкість, оскільки тут співіснують старі та нові форми господарювання. Ця закономірність була поглиблена специфікою переходу від адміністративно-командної системи, де домінував тотальний

монополізм, до

ринкової. Невідповідність

цих

систем(соціально-економічна,

організаційно-економічна, виробничо-технологічна) зумовила

глибоку

системну,

трансформаційну

кризу, проявами

якої

стали: небачений

спад

виробництва,

гіперінфляція, тінізація економіки, падіння життєвого рівня народу.

Об’єктивна зумовленість кризи була посилена прорахунками й помилками в соціально-економічній політиці. Насамперед, це відсутність глибокого теоретичного обґрунтування перехідного періоду; стихійне проведення реформ, зокрема не була чітко визначена цільова їх функція– соціальна спрямованість, що призвело до зростання бідності та поглиблення майнової диференціації в суспільстві; гнорування специфічності умов ринкової трансформації України(особливості економіки країни як частки економіки колишнього СРСР); неузгодженість між фінансовою і монетарною політикою; нерозробленість структурної політики, метою якої має бути не лише зміна співвідношення в розвитку галузей, а й їх технічне та технологічне переоснащення; непослідовна політика економічної лібералізації тощо.

Поєднання об’єктивних та суб’єктивних чинників зумовили соціально-економічну кризу, яка не має історичних аналогів. Зокрема, за 1990–2000 рр. обсяг ВВП України скоротився в 2,3 раза (для порівняння: у СРСР під час другої світової війни падіння промислового виробництва становило30%). За даними Світового банку, рівень інфляції в Україні у другій половині 1993 року був найвищим у світі. Криза спричинила різке падіння рівня життя населення: за 1992–першу половину 1994 року він знизився в

2,5 раза.

122

Нинішній стан економіки України характеризується певними позитивними зрушеннями: подолано спад виробництва, досягнута стабілізація економіки, забезпечено економічне зростання. Звичайно, далеко не всі проблеми вирішені. Тому потрібна напружена, організована робота, спрямована на подальше реформування економіки, досягнення рубежів світового прогресу.

Література

1.Гош О. Ринок як засіб відродження перехідної економіки України .// Економіка України.– 2005. - №9. – с.75-83.

2.Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка: Навч. посібник / За ред. 3. Ватаманюка, С. Панчишина. - К.: Вид. дім Альтернатива, 2001.-С. 86-91.

3.Економічна теорія: Навчальний посібник / За ред. В.О. Білика, П.Т. Саблука. - К.:

ІАЕ, 2004. - 560 с.

4.Єщенко П. Економіка перехідного періоду: теоретично-методологічні і методичні підходи. // Економіка України. – 2001. - №5. – С.52-58.

5.Кириленко В., Кириленко Л. Теорія ціни та сучасне ціноутворення в Україні// Економіка України. - 2002. - № 8. - С. 56-63.

6.Концепція переходу України до ринкової економіки. // Радянська Україна. – 1990. – 16 листопада.

7.Костусєв О. Розвиток конкурентних відносин в Україні та завдання конкурентної політики на сучасному етапі // Економіст. - 2004. -№1.-С. 38-41.

8.Макконнелл К.Р., Брю С.А. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: Учебник. В 2 т. Пер. с англ. 13 изд. Т.1. - М.: Издательский Дом „ИНФРА-М", 2003. - 400 с.

9.Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. – К.: Академія, 2003.– 656 с.

10.Письма В. Шляхи стійкого функціонування соціально-економічної моделі України

// Економіст. - 2004. - № 1. - С. 33-37.

11.Політична економія: Навчальний посібник / За ред. д.е.н.,проф.. Г.І. Башнянина і к.е.н., доц.. Є.С. Шевчука. – 2-е вид., переробл. і доп.– Львів.: “Магнолія плюс”,

“Новий світ-2000”, 2004. – 483с.

12.Ринкові засади господарства / посібник для студентів економічних спеціальностей / За ред. Г.А. Орехівського. – К.: НАУ, 2005. – С.51-77.

13.Самуэльсон П.А., Нордхаус В.Д. Экономика: Пер. с англ. - М.: Изд-во БИНОМ, 1997. - 800 с.

14.Юрьева Т.В. Социальная рыночная экономика. – М.: ЮНИТИ, 1999.– 25 с.

Словник нових термінів і понять Ринок як економічна категорія виражає виробничі відносини між

продавцями і покупцями з приводу задоволення суспільних потреб через обмін.

Ринковий механізм являє собою таку форму організації господарства, при якій

індивідуальні споживачі і виробники взаємодіють за

допомогою

ринку з метою

вирішення

трьох

проблем

економіки: «що», «як» і «для

кого» виробляти. «Що

виробляти?»

визначається

шляхом голосування

за гроші

споживача. «Як

виробляти?» — диктується конкуренцією між виробниками. «Для кого виробляти?» —

123

визначається цінами на фактори виробництва. Ринковий механізм об’єктивно включає такі взаємозв’язані елементи: попит, пропозицію, ринкову ціну і економічну конкуренцію.

Закон попиту виражає необхідну об’єктивність зміни попиту в залежності від зміни ціни. Такий попит називається еластичним. Попит, що не залежить від зміни цін, називається нееластичним.

Закон пропозиції характеризує об’єктивну необхідність зміни пропозиції прямо пропорційний до зміни ціни. Пропозиція, що змінюється залежно від зміни ціни, називається еластичною. Пропозиція, що не залежить від , ціниназивається нееластичною.

Ринкова ціна формується на основі внутрігалузевої конкуренції під впливом попиту, пропозиції та граничної корисності, дорівнює вартості товару.

Конкуренція як економічна категорія виражає виробничі відносини між людьми з приводу їх участі у трудовому суперництві.

Соціально орієнтовна ринкова економікахарактеризується поєднанням ринкового механізму організації суспільного виробництва з втручанням держави в економічні процеси з метою задоволення соціальних потреб населення.

Конкуренція як економічна категоріявиражає виробничі відносини, в які вступають люди в процесі виробництва, розподілу та споживання з приводу участі їх у трудовому суперництві.

Конкуренція

як

соціально-економічна

категоріявиражає

виробничі

відносини між людьми з приводу більш повного

і більш якісного задоволення

зростаючих потреб в умовах трудового суперництва.

 

 

Закон економічної конкуренції виражає сталі, об’єктивні причинно-наслідкові зв’язки між товаровиробниками з приводу їх участі у трудовому посередництві в ринковій економіці при формуванні ринкової ціни як регулятора пропорційності між попитом і пропозицією.

Функції конкуренції:

1.регулююча — регулює найефективніше виробництво товарів та послуг, найефективніше використання капіталу;

2.мотивації — стимулює зниження витрат, підвищення продуктивності праці, запровадження досягнень НТП, нової техніки, новітніх технологій;

3.контролююча — розміщує продуктивні сили по території країни з урахуванням рівня ефективності виробництва, співставляє доходи з видатками;

4.відбору — очищує виробництво від недбайливих підприємств та недбайливих робітників;

5.соціальних — сприяє більш повному задоволенню потреб споживача через ринкову ціну.

124

Методи конкуренції:

1.цінові — передбачає використання системи цін;

2.нецінові методи — конкуренція за якість продукції, завоювання споживача, відкриття кредитних ліній, благодійна допомога, надання послуг у навчанні;

3.недобросовісні методи передбачають боротьбу ціновими війнами, підпал

офісів, шантаж, конкуренція, різні форми шпигунства, динаміт.

Досконала конкуренція характерна для ринку з множиною продавців і покупців якого-небудь подібного продукту.

Монополістична конкуренція передбачає широкий діапазон цін, різні варіанти одного і того товару, використання у боротьбі товарних марок, реклами.

Олігополістична конкуренція діє на ринку, який складається з декількох продавців.

Функціональна конкуренція — будь-яку потребу можна задовольнити різними способами.

Видова конкуренція існує внаслідок наявності товарів для однієї і тієї ж мети, але мають відмінності з якихось важливих характеристик(хліб різної випічки, магнітофони різної потужності).

Предметна конкуренція передбачає випуск ідентичних товарів, що мають незначні відмінності (легковики різного кольору, плуги для різних тракторів, сівалки, різні лопати, борони в асортименті).

Внутрішньогалузева — між товаровиробниками однієї галузі, формує ринкову

ціну.

Міжгалузева конкуренція існує між товаровиробниками різних галузях за середній прибуток.

Цінова конкуренція передбачає падіння цін і багато банкрутств.

Нецінова конкуренція — за якість, надійність, асортимент, зручність, види, доставка, упаковка, за послуги, особливості фінансування, рівень задоволення потреб споживача.

Недосконала конкуренція — на галузевому ринку присутній один продавець і кілька покупців.

Міжнародна конкуренція — конкуренція між окремими державами у межах світового господарства.

Монополізм — явище зумовлене винятковим становищем, виключним місцем і роллю окремих суб’єктів ринку, які економічно володіють на ньому, обмежуючи чи усуваючи конкуренцію.

Закон монополізації виробництва виражає суттєві, найбільш сталі причинно-

наслідкові зв’язки між конкуренцією великих підприємств або галузей з приводу концентрації і централізації виробництва і капіталу у все меншій кількості фізичних і юридичних осіб.

125

Картель(франц. cartel, італ. carta — папір, документ) — об’єднання кількох підприємств однієї галузі, коли вони складають між собою угоди про єдині ціни, ринки збуту, частки виробництва.

Синдикат(лат. sindicatus, sindscus — повірений, представник) — об’єднання

підприємств,

що

виробляють

однотипну

продукцію

і

зберігають

виробничу

самостійність

при

втраті комерційної незалежності внаслідок

наявності

спільної

контори по збуту продукції.

 

 

 

 

 

Трест(від англ. trust — довіра) — об’єднує підприємства однієї галузі, які втрачають виробничу, комерційну і юридичну самостійність, підкоряючись єдиному контролю. Як правило, це акціонерне товариство.

Концерн(англ. concern — 1) справа; 2) фірма, підприємство) — велике об’єднання підприємств на галузевій основі, коли створена спільна власність і єдиний фінансовий контроль.

Конгломерати — монополії, що об’єднують діяльність у різних, технологічно не пов’язаних між собою галузях.

Природна монополія — економічно-соціальна монополія, що монополізує окремі галузі як в окремих господарс, таквах і у світовому господарстві в цілому(виробництво горілчаних виробів, емісія грошей, випуск зброї, Дніпропетровський Південний машинобудівний завод, науково-виробниче об’єднання ім. Патона).

Антимонопольна політика держави— сукупність законів і законодавчих актів, в межах яких функціонують монополії.

Ціна характеризує цінність товару з урахуванням попиту, пропозиції, рівня витрат та граничної корисності. В літературі поширене визначення ціни як грошового виразу вартості товару. Ціни — любовні погляди, які кидають гроші на товари.

Теорії ціни: 1. В основі ціни лежать суспільно-необхідні витрати праці (представники класичної економічної школи).

2.Ціна визначається попитом і пропозицією (Ш.Сисмонді).

3.А.Сміт визначав ціну заробітною платою, прибутком та рентою.

4.На думку Д.Рікардо, ціна визначається людською працею.

5.К.Менгер, Є.Бем-Баверк (австрійська школа) пояснює ціну граничною корисністю.

6.А.Маршалл вважав, що ціна визначається граничною корисністю і витратами виробництва.

7.Ж.Б.Сей вважав, що ціна визначається витратами факторів виробництва— праці, землі, капіталу.

Величина ціни залежить від суспільно-необхідних витрат, праці продуктивності, інтенсивності складності праці, граничної корисності тощо.

Система цін є їх сукупність у взаємозв’язку і взаємодії:

126

1. Оптові ціни — ціна на засоби виробництва, що продаються великими партіями: а) оптова ціна підприємства — відпускна ціна виробника продукції оптово-

збутовим

організаціям; б) трансфертна ціна, яка

застосовується при здійсненні

розрахунків між підрозділами фірми.

 

2. Біржова ціна — результат угоди на біржі.

 

3.

Вільні ціни — ті, що визначаються

попитом, пропозицією, витратами

виробництва і граничною корисністю.

4.Регульовані ціни передбачають відхилення від вільних цін вгору або вниз.

5.Світові ціни складаються в основних місцях світової торгівлі на великі товаропотоки довгострокового періоду без економічної, політичної та військової дискримінації.

6.Тарифи — ціни на різні види послуг.

7.Роздрібні ціни — ціни на товари у роздрібній торгівлі.

8. Аукціонна ціна встановлюється на певні народногосподарські об’єкти внаслідок ведення торгівлі.

9.Ціна попиту встановлюється покупцем.

10.Ціна пропозиції встановлюється виробником.

11.Закупівельні ціни — різновид оптових цін на сільськогосподарську продукцію як монопольно низьких цін.

12.Монопольні ціни — встановлюються монополіями і включають витрати, середній прибуток і монопольний надприбуток.

13.Особливі ціни — специфічні ціни: заробітна плата, прибуток, рента, курс акцій, відсоток.

Методи ціноутворення різні:

1)визначення величини ціни на основі суспільно необхідних витрат праці;

2)маржиналістська концепція визначення ціни на основі граничної корисності використання обмежених ресурсів;

3)

визначення

ціни на основі зведених витрат передбачає врахування як

поточних, так і капітальних витрат на виробництво продукції при

виготовленні

ідентичних товарів;

 

 

 

 

 

 

4)

агрегатний

метод

ціноутворення

передбачає

врахування

всіх

затрат

(собівартості, затрат на екологію та трудомісткість виробництва, на запровадження

 

нової техніки, на ренту, підвищення кваліфікації зайнятих та інших).

 

 

Пряме регулювання

цін здійснюється

через податок

на додану

вартість,

податок з продажу, податок з купівлі, встановлення рівня мінімальної заробітної плати, банківського відсотка, зниження або звільнення від мита, регулювання експорту або імпорту.

127

Непряме регулювання цін передбачає загальний нагляд за цінами, обсяг емісії грошей, субсидії, дотації, підтримка вітчизняного товаровиробника, фінансовокредитне регулювання, розвиток невиробничої сфери, захист прав споживача, проведення антимонопольної політики держави.

Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт

1.Соціально орієнтована ринкова економіка: сутність, риси, структура.

2.Особливості переходу України до соціально орієнтованої ринкової економіки.

3.Методи конкурентної боротьби.

4.Ринок послуг в Україні: стан і проблеми.

5.Дефіцит як економічне явище.

6.Ринок і конкуренція.

7.Теорія цін і ціноутворення.

8.Ринкова рівновага попиту і пропозиції: поняття і типи.

План семінарського заняття (2 год.)

1. Ринок як результат еволюції товарного виробництва:

а) сутність ринку, умови виникнення та його характерні риси;

б)структура та види ринку.

2. Ринковий механізм та його основні елементи:

а) попит, крива попиту, закон попиту, еластичність попиту;

б) пропозиція, крива пропозиції, закон пропозиції, еластичність пропозиції;

в) ринкова ціна, рівноважна ціна, функції ціни, система цін;

г) конкуренція, її суть, види та функції в ринковій економіці;

д) функції ринку.

3. Моделі ринкової економіки.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

Пошукові питання

1.Порівняйте аргументи на користь і проти ринкової системи економіки. Які з них вам здаються вагомими і чому?

2.З¢ясуйте питання тривалості ринкової рівноваги.

3.Чи можна створити таку могутню комп¢ютерну систему, яка б замінила ринковий

механізм

і

більш

ефективно

вирішувала

питання“Що

виробляти?”, “Як

виробляти?”, “Для кого виробляти?”

 

 

 

4. Як пояснити ,тещо за ринкової

економіки найпопулярніші актори, співаки

отримують набагато вищу плату, ніж шахтарі, металурги?

 

5.Чим, на ваш погляд, обумовлена велика кількість визначень ринку в економічній літературі?

6.У чому, на вашу думку, полягають “парадокси” закону попиту?

128

7. Поясніть, чому ціна на ринку встановлюється в точці перетину кривих попиту і пропозиції.

Запитання для самоконтролю

1.Що таке ринок? Які умови його виникнення та характерні риси?

2.Які види ринків Ви можете назвати?

3.Що таке ринковий механізм, які його складові елементи?

4.Охарактеризуйте попит і пропозицію. Що таке кон'юнктура ринку?

5.Як формується ринкова ціна? Які функції вона виконує? Назвіть основні види цін.

6.Що таке конкуренція? Які види конкуренції Ви знаєте?

7.Як впливає монополія на ринкову конкуренцію?

8.Які Ви знаєте моделі ринкової економіки? Охарактеризуйте соціальне ринкове господарство.

9.У чому особливості формування соціально орієнтованої економіки України ?

Завдання, вправи, тести

Завдання

1.Поясніть зміст висловлювання: "Навчіть папугу вимовляти слова "попит і пропозиція", і перед вами ГОТОВИЙ економіст».

2.Розкрийте практичне значення концепції цінової еластичності попиту.

3.Відомо, що монополія виникає на базі великого підприємства. Чи всі великі підприємства є монополіями?

4.Охарактеризуйте сучасний стан монополізму в Україні. Що слід зробити для створення ефективної ринкової економіки?

5.Проаналізуйте модель класичної саморегульованої ринкової економіки

6.Чому всесвітньо відомий американський економіст Дж. Гелбрейт називає тих, хто закликає повернутися до вільного ринку часів А.Сміта, людьми з психічними відхиленнями клінічного характеру?

Тести

1.Що є необхідною умовою виникнення ринку:

а)

гроші;

 

б)

суспільний

поділ праці;

в)

розвиток

торгівлі;

г)

розвиток

транспорту.

2.Яке визначення найточніше розкриває сукупність ринку:

а) ринок – це місце обміну продуктами праці відповідно до законів товарного виробництва;

б) ринок-це сектор економіки, що охоплює торгівлю;

129

в) ринок – це інститут або механізм, який зводить покупців і продавців

певних товарів і послуг;

г) ринок - це сукупність економічних відносин між продавцями і покупцями

в процесі купівлі-продажу товарів і послуг;

3.Який метод ціноутворення забезпечує формування рівноважної ціни:

а) розрахунок ціни за формулою: середні витрати виробництва плюс прибуток;

б) встановлення цін на основі відчутності та цінності товару;

в) встановлення ціни на основі співвідношення попиту і пропозиції;

г) встановлення цін на закритих торгах.

4.Ринкова ціна є складовим елементом:

а)

структури

ринку;

б)

ринкового

механізму саморегулювання;

в)

монополії;

 

г)

ринкової

інфраструктури.

5.Олігополія - це така структура ринку, в якій:

а) є один виробник і продавець продукту;

б) декілька фірм-конкурентів виробляють значну частину певного продукту;

в) велика кількість фірм-конкурентів виготовляє диференційований продукт;

г) велика кількість фірм-конкурентів виготовляє однорідний продукт.

6.Який вид цін найкраще виконує функції ринкової ціни:

а) державні ціни б) ціни конкурентного ринку

в) ціни монополістичного ринку г) ціни олігопольного ринку

7.Як називається така економічна ситуація, коли покупцем якоїсь продукції є тільки одна фірма (організація):

а) монополія;

б) олігополія;

в) дуополія;

130