Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Основи економічної теорії

.pdf
Скачиваний:
53
Добавлен:
10.03.2016
Размер:
1.91 Mб
Скачать

співвідношення між товарною і грошовою масою, що може призвести до виникнення

 

 

інфляції (від латинського слова inflatio – здуття).

 

 

 

 

 

 

 

Інфляція – це переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових грошей,

 

 

що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу на шкоду

 

 

переважної більшості населення. Вона проявляється в зростанні цін, знеціненні грошей,

 

 

їх надлишку в обігу, невідповідності попиту й пропозиції товарів, збільшенні на ринку

 

 

товарів, які не користуються попитом.

 

 

 

 

 

 

 

 

В економічних системах минулого, коли в обігу були золоті монети та розмінювані

 

 

на них банкноти, зрівноважений

товарний

обіг(Т – Г – Т) підтримувався автоматично

 

 

(стихійно). Кількість золота в обігу відповідала його потребам

для

підтримання

нормального обігу товарів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підвищення цін в окремі періоди хоч і було можливим, але лише в час війни,

 

 

стихійного

лиха,

епідемії,

коли

скорочувався товарообіг, а держава для

покриття

 

видатків вдавалася до випуску паперових грошей. За тих тимчасових умов паперові

 

гроші не розмінювалися на золото. Із закінченням війн кількість паперових грошей

 

поступово зменшувалась, і товарні ціни поверталися до свого попереднього рівня.

 

Наприклад, величезна інфляція спостерігалась у Франції під час Великої французької

 

революції, коли паперові гроші знецінились відносно срібла в 280 разів.

 

 

 

 

 

Катастрофічних

розмірів

досягла

інфляція

після

першої

світової

війни

в

Німеччині, Росії та інших країнах. Купівельна спроможність паперових грошей

 

зменшилась у мільйони разів. До жовтня 1923 року в Німеччині їх було випущено на

 

 

суму 2,5 квінтильйона марок. Через це одна довоєнна марка прирівнювалась до 1 млрд.

 

 

паперових.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Про

Німеччину 1923

року

герой книги Е.М. Ремарка “Три товариші”

Роберт

 

 

Локамп згадує: ”То

був час інфляції. В місяць я заробляв200 млрд марок. Гроші

 

 

видавали два рази в день і кожен раз робили на півгодини перерву, щоб збігати в магазин і

 

 

встигнути купити хоча б що-небудь до чергового оголошення курсу долара, тому що після

 

 

цього гроші знову наполовину знецінювались”.

 

 

 

 

 

 

 

Являючи собою наслідок усієї сукупності диспропорцій та суперечностей процесу

 

 

відтворення, інфляція має місце в усіх країнах на певних етапах

їх

економічного

розвитку. Однак темпи, масштаби і форми інфляції різні. Зокрема, інфляція може бути

 

 

відкрита, коли зростання цін внаслідок невідповідності попиту

й

пропозиції

не

стримується державою, і прихованою, коли здійснюється загальний державний контроль

 

 

за цінами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прихована інфляція мала місце в колишньому СРСР, коли держава, контролюючи

 

 

весь процес відтворення, стримувала ріст цін та доходів. Для господарського життя

 

 

країни ситуативно оправдана очевидна інфляція. Знаючи причини, характер та джерела

 

 

інфляції, суспільство знаходить шляхи її подолання.

 

 

 

 

 

 

 

Залежно від темпів зростання і масштабів згубної дії на економіку визначають три

 

 

типи інфляції: повзучу, галопуючу та гіперінфляцію.

 

 

 

 

 

 

 

Повзуча – це така інфляція, при якій постійно зростають ціни, але їх ріст не

 

 

перевищує 5% на рік. Деякі економісти у нас і за кордоном вважають, що повзуча

 

 

інфляція не завдає великої шкоди господарству і

може

контролюватись державою.

 

Вона може використовуватися для збалансування грошово-фінансових і матеріально-

 

речових ресурсів, стимулювати товаровиробників у збільшенні виробництва товарів,

 

технічному переозброєнні підприємств, зниженні матеріаломісткості і затрат живої праці.

 

 

Але позитивним фактором розвитку економіки повзуча інфляція може

бути

за

умов

вільного ринку, конкуренції та підтримки рівноваги попиту й пропозиції.

 

 

 

 

 

Галопуюча – це інфляція, при якій зростання цін досягає двозначного числа

 

щорічно (понад 10%). Вона

супроводжується

стрибкоподібним

 

некерованим

 

зростанням

цін,

різким

знеціненням

грошей, розладом економічних

пропорцій,

 

91

стагнацією (застоєм) і навіть падінням виробництва, масовим зубожінням населення.

 

Коли інфляція досягає тризначних чисел, то переростає в гіперінфляцію.

 

 

 

 

Гіперінфляція

– це

дуже висока й небезпечна інфляція. Вона, як правило,

 

призводить до економічного паралічу, провокування гострих соціальних конфліктів та

 

катаклізмів. Емісія паперових грошей набуває величезних масштабів, причому грошей,

 

не забезпечених товарами. Відома закономірність: збільшення кількості грошей в обігу

 

у 4–5 разів порівняно з товарною масою означає, що держава вичерпала себе й настає

 

економічна катастрофа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У першій половині90-х років минулого століття інфляція

в Україні та

інших

країнах СНД набула небезпечних форм. Була зруйнована бюджетна система, надмірно

 

зріс бюджетний дефіцит, державний борг, катастрофічно скорочувалося виробництво,

 

зросло

безробіття,

неефективно

функціонувала

податкова й

банківська

системи.

Неконтрольоване зростання цін знецінювало доходи населення і вело до його масового

 

зубожіння. Зросла спекуляція, набув сили кримінальний капітал.

 

 

 

 

 

 

Які ж шляхи подолання інфляції?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Існують різні теорії інфляції, а отже і шляхи її подолання.

 

 

 

 

 

 

Деякі

економісти

вважають, що

інфляція

виникає

внаслідок

загального

підвищення цін на товари, спричиненого будь-якими факторами. На переконання аме-

 

риканського

економіста

.ЛКлейна, будь-який

період, протягом

якого

рівень

цін

 

підвищився, є періодом інфляції. Аналогічного підходу дотримували Б. Хансен, Е. Там,

 

Е. Дене та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Провідним у визначенні інфляції стало ототожнення її з надмірним попитом.

Інфляція, згідно з концепцією Дж.М. Кейнса, є ланцюгом обставин, процесом, де існує

 

надмірний попит (інфляційний розрив). Подібне твердження висловлювали Б. Хансен,

 

Г. Фішер.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Існували також визначення інфляції як процесу надмірного зростання будь-чого:

 

цін, зарплати, доходів, податків, позик, інвестицій тощо.

 

 

 

 

 

 

Світовий

досвід

країн

ринкової

економіки

знає

два

основних

способи

регулювання інфляційного процесу: кейнсіанський і монетаристський. Кейнсіанський

 

метод передбачає розширення впливу держави на економіку, її регулюючої ролі в

 

кредитно-фінансовій політиці, а

монетаристський –

впровадження

таких

заходів,

як

 

зменшення

до

мінімуму

втручання держави в економіку, скорочення витрат на

 

соціальні та інші потреби. Звичайно, вибір методів подолання інфляції залежить від її

 

рівня, особливостей економіки країни, місця державного регулювання процесу

 

відтворення. Подолання гіперінфляції найчастіше здійснюється проведенням грошової

 

реформи.

Вона

може

проводитись за допомогою нуліфікації, ревалоризації

та

 

реставрації,

девальвації,

дефляції. Найчастіше

використовується

 

нуліфікація

 

знецінених грошей, що означає ліквідацію старих грошових знаків, вилучення їх з обігу

 

і випуск нових грошових знаків, як правило, в меншій кількості.

 

 

 

 

 

 

Протилежний нуліфікації метод стабілізації валюти з допомогою ревалоризації та

 

реставрації.

Ревалоризація

означає

процес

відновлення

доінфляційної

вартості

паперових грошей з метою стабілізації й підвищення курсу валюти. У її здійсненні

 

провідне місце належить поступовому формуванню рівноваги Т=,Гдосягнення якої є

 

умовою реставрації валюти, тобто відновлення її попереднього курсу. Після цього

 

необхідно відновити доінфляційну купівельну спроможність грошей та підвищити курс

 

національної валюти відносно інших вільноконвертованих валют.

 

 

 

 

 

Для стабілізації знеціненої грошової одиниці широко використовуєтьсяметод

 

девальвації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Девальвація проводиться шляхом законодавчого зменшення курсу валюти даної

 

країни стосовно конвертованих валют, ціни на золото, інших коштовностей. Водночас у

 

країні реалізується комплекс заходів для оздоровлення економіки і фінансів, спрямованих,

 

насамперед

на

збільшення

виробництва

високоякісних, конкурентоспроможних

товарів.

 

92

Стабілізацію валюти можна розпочати також із проведення традиційної в багатьох країнах світу політики дефляції. Остання означає вилучення з обігу певної частини надлишку паперових грошей. Супроводжується вона також комплексом заходів оздоровлення економіки й фінансів, що виражається в реформі податкової системи, скороченні обсягів кредитів тощо.

Отже, методи подолання інфляції різноманітні. Вони можуть стати основою проведення грошової реформи, тобто повної або часткової заміни одних грошових знаків на інші.

Грошова реформа – це перебудова державою наявної в країні грошової системи. При цьому грошові реформи можуть мати не лише вузькі цілі стабілізації грошової одиниці, а й значно ширші – загальної перебудови чинної в країні системи грошовокредитних відносин. Історії відомі два основних методи проведення грошових реформ.

Перший – блокування банківських рахунків на заздалегідь вказаний строк або навіть невизначений час, що дає можливість уряду мати свободу дій і відповідні кошти, які повертаються власникам лише тоді, коли виробництво стабілізується й почне зростати. Можна також перевести кошти у цінні папери, які приноситимуть власникам певний дохід.

Другий – списання готівки та коштів населення на банківських рахунках при одночасній заміні їх на нову грошову одиницю за єдиним або диференційованим співвідношенням.

Потрібна науково обґрунтована грошова реформа, яка б не підривала, а посилювала довіру людей до держави. До того ж вона повинна супроводжуватись цілою системою економічних і фінансових заходів та проводитись в кілька етапів.

Метою грошової реформи є запровадження стабільної і конвертованої грошової одиниці. Однак це можливо лише ,тодіколи грошова одиниця забезпечується зростанням виробництва високоякісних товарів, які будуть конкурентоспроможними на світовому ринку й забезпечать достатній обсяг резервних, загальноконвертованих валют інших країн.

Конвертованість – це гарантована ліквідність національної грошової одиниці. Тобто, гроші вільно перетворюються в товар і навпаки. Вона також передбачає можливість обмінювати власну валюту на валюти інших країн.

Розрізняють повну й часткову конвертованість. Повна конвертованість означає відсутність будь-яких валютних обмежень в поточних і фінансових операціях, часткова

– збереження

тих чи

інших обмежень. Існує також

внутрішня

і

зовнішня

конвертованість.

Внутрішня

передбачає

відсутність

обмежень

у

використанні

заробленої валюти, тобто використання для різноманітних угод, пов’язаних з рухом капіталів; перехід на ринкову купівлю-продаж валют; вільне переведення вкладів, капіталів і товарів у вільноконвертовану валюту; подолання замкнутості національної економіки; наближення структури внутрішніх цін до світових показників.

Зовнішня конвертованість пов’язана з операціями, спрямованими на підтримку потоків капіталу і кредитів з допомогою національної вільноконвертованої валюти. Вона означає здатність вільно переводити кошти в будь-якій валюті у широкий асортимент товарів і майна.

Проголошення України (1991 рік) незалежною державою і реформування економіки на ринкових засадах зумовило необхідність запровадження повноцінної національної грошової одиниці (валюти). Цей процес відбувався поступово. У 1992 році в грошовий обіг в Україні було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, – український карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця взяла на себе всі удари високої інфляції1992–1995 рр., зумовленої економічною кризою перехідного періоду.

У 1996 році в Україні була проведена грошова реформа, яка передбачала заміну тимчасової грошової одиниці – українського карбованця на національну валюту – гривню; зміну масштабу цін відповідно до обмінного курсу українського карбованця до

93

гривні; створення стабільної грошової системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий чинник економічного та соціального розвитку. Грошова реформа в Україні проводилась на цивілізованих неконфіскаційних засадах з оптимальними зручностями для населення.

Однак проведення грошової реформи та введення власної національної валюти– тривалий і складний процес. Він передбачає стабілізацію економіки, її структурну перебудову, досягнення зростаючого виробництва високоякісної і конкурентоспроможної продукції одночасно з подоланням товарного дефіциту, докорінне реформування господарського механізму та перехід до соціально орієнтованої, регульованої ринкової економіки.

Література

1.Войтук Г.І. Гроші та грошовий обіг: Навч.-метод. посіб. для самост. роботи студ. усіх форм навчання. - X.: ХНАУ, 2003. - 142 с.

2.Гош О. Гроші в системі економічних відносин// Економіка України. - 2002. - № 4. -

С. 51-58.

3.Економічна теорія: Навчальний посібник / За ред. В.О. Білика, П.Т. Саблука. - К.:

ІАЕ, 2004. - 560 с.

4.Євтух О.Т. Система законів грошей і принципи їх використання // Фінанси України. - 2004. - № 3. - С. 27-34.

5.Макконнелл К.Р., Брю С.А. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. – М.:

Республика, 1992. – Ч.1, гл.15. – 399с.

6.Найдьонов В.С. Інфляція і монетаризм. – К.: НАДУ, 2003. – 320с.

7.Політична економія: Навчальний посібник / За ред. д.е.н.,проф.. Г.І. Башнянина і к.е.н., доц.. Є.С. Шевчука. – 2-е вид., переробл. і доп.– Львів.: “Магнолія плюс”,

“Новий світ-2000”, 2004. – 483с.

8.

Ринкові засади господарства / посібник для студентів економічних спеціальностей/

 

За ред. Г.А. Орехівського. – К.: НАУ, 2005. – С.26-50.

9.

Самуэльсон П.А., Нордхаус В.Д. Экономика: Пер. с англ. - М.: Изд-во БИНОМ,

 

1997. - 800 с.

 

Туган-Барановський М.І. Паперові гроші та метал/ М.І. Савлук (пер. з рос.,

ред., пер., передм.); Київський нац-ий екон. ун-т. - К.: КНЕУ, 2004. - 198 с.

Словник нових термінів і понять Гроші — загальний еквівалент обміну товарів, суспільна форма виразу вартості.

Функції грошей: 1) міра вартості, тому що гроші самі мають вартість;

2) засіб обігу, змінюють форми обміну — товарну на грошову, грошову на товарну; 3)

засіб платежу —

при виплаті заробітної плати, отриманні стипендії, пенсії,

матеріальних допомог, при продажі товарів у кредит,

при оплаті за навчання; 4) засіб

нагромадження та утворення скарбів— при розширеному відтворенні та формуванні

валютних резервів; 5) світові гроші — раніше у якості світових грошей виступали

благородні метали,

сьогодні світовими грошима

є національні валюти у формі

паперово-кредитних грошей провідних розвинених країн (американський долар, євро, англійський фунт стерлінгів, японська йєна тощо).

Теорія еволюційного походження грошейпредставлена представниками класичної економічної школи: В.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс. Вони виходили з того, що форма вартості історично розвиваючись еволюційно перетворилась у гроші.

94

Спочатку була проста або випадкова форма вартості. На зміну їй прийшла повна або розгорнута форма вартості, що була замінена загальною формою вартості, а та в свою чергу поступалася місцем грошовій формі вартості. З цього робиться висновок— еволюційний процес розвитку товарного виробництва породив гроші.

Металістична теорія грошей— представлена англійськими економістами. В.Петті вважав грошима лише благородні метали, які є природно грошима. Тобто, гроші не є продуктом трудової діяльності.

Номіналістична теорія грошей вважає їх умовними знаками, яким надаються відповідні грошові функції.

Раціоналістична теорія грошей вважає гроші результатом угоди між людьми для обслуговування мінового обороту (Аристотель).

Державна теорія грошей Г. Кнаппа вважає гроші продуктом правопорядку, творінням державної влади, встановленим законом платіжним засобом.

Сучасні теорії грошей вважають грошима все те, що виконує функції грошей (К.Макконнелл, С.Брю).

Форми грошей різні. Товарна форма грошей вказує на панування товарних еквівалентів: хутро, коні, сіль, горілка, благородні метали. Паперові гроші полегшують товарний обіг, роблять його більш еластичним. Основною функцією паперових грошей є засіб обігу. Паперово-кредитні гроші виконують, перш за все, функцію засобу платежу, а для провідних країн світу вони є світовими грошима. Електронні гроші виступають формою кредитних грошей, полегшуючи розрахунки банків з фізичними та юридичними особами.

Грошовий обіг характеризує рух грошей за законами грошового обігу при зміні форм вартості.

Закон грошового обігу виражає необхідність визначення грошової маси з урахуванням суми цін товарів, швидкості руху грошей, суми цін товарів, проданих у кредит та по безготівковому обороту.

Грошовий мультиплікатор - це число, яке показує у скільки разів збільшується надлишковий капітал(кредитний ресурс) завдяки функціонуванню банківської системи.

Грошова система характеризує економічний та правовий механізм функціонування грошей. Основними елементами грошової системи є:

§назва грошової системи;

§масштаб цін;

§види грошових знаків (металевих та паперових);

§порядок емісії та вилучення грошей з обігу;

§регламентація безготівкових розрахунків;

§встановлення курсу національної грошової одиниці, порядок обміну її на іноземну;

§ державне регулювання грошового , обігувключаючи наявність відповідних фінансових інститутів (установ).

§

95

Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт

Реферати

1.Історія грошей України.

2.Становлення грошової системи України.

3.Еволюція грошей і сучасність.

4.Економічна роль золота в сучасних умовах.

5.Конвертованість грошей та умови її забезпечення.

6.Формування грошової системи в Україні.

7.Золото та його значення в сучасних умовах.

8.Сучасні гроші та їх особливості.

9.Грошові системи, риси діючої грошової системи. 10.Роль грошей в міжнародному обміні.

План семінарського заняття (2 год.)

1.Виникнення, суть і функції грошей: а) становлення та еволюція грошових відносин. Історія розвитку грошей; б) теорії грошей: металістична, номіналістична, кількісна, теорія грошей К. Маркса; в) функції грошей; г) еволюція і форми грошей.

2.Грошовий обіг і його закони: а) К. Маркс, І. Фішер та сучасні економісти про закони грошового обігу; б) поняття інфляції.

3.Грошова система: а) суть грошової системи та її елементи; б) основні типи грошових систем; в) становлення грошової системи України.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

Пошукові питання

1.Чи можливе моделювання суспільства без грошей?

2.Чи можна обійтись без готівки?

3.Які визначення грошей існують в економічній літературі? Наведіть, на ваш погляд, найбільш ґрунтовне.

4.Існує поняття модифікації економічних категорій. Чи відбулась модифікація грошей?

5.Гроші – це винахід людства чи результат розвитку економічної системи?

Хто і як визначає кількість грошей, необхідних для обігу?

Запитання для самоконтролю

1.Які визначення грошей існують в економічній літературі? Наведіть, на Ваш погляд, найбільш ґрунтовне.

2.Які види грошей Ви знаєте?Охарактеризуйте основні функції грошей.

3.Що являють собою паперові гроші?

4.Які особливості грошового обігу за умов монетарної системи?

5.Що таке грошова система, які типи грошових систем ви можете назвати?

6.Як визначається цінність сучасних грошей?

7.Що таке готівкові і безготівкові гроші та їх види?

8.Наведіть приклади бартерних угод.

96

9.У чому перевага кредитних карток перед паперовими грошима?

10.Охарактеризуйте на конкретних прикладах функції грошей.

11.Які переваги і недоліки готівкових ібезготівкових грошей?

Завдання,вправи, тести

Завдання

1.Розкрийте сутність закону грошового обігу. Ким і на основі яких розрахунків визначається кількість грошей, необхідних для обігу?

2.Яких економічних втрат зазнає суспільство в результаті інфляції? Яка різниця

між передбаченою і непередбаченою інфляцією?

3. Чи

можливе

функціонування

суспільства

при

відсутності ? грошейЧи

обов'язковою є наявність готівки? Відповідь обґрунтуйте.

4.Що буде з масою грошей в обігу, якщо в результаті більшої активності

комерційних банків зросте величина всіх видів депозитів? Який грошовий агрегат залишиться без змін, а які зміняться?

Тести

1.Яке положення розкриває сутність грошей як економічної категорії:

а) це дорогі металеві монети;

б) це грошові білети і розмінна монета;

в) це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента;

г) це рідкісні речовини природи, які служать засобом обміну.

2.На сучасному етапі функцію світових грошей виконують:

а) золоті зливки;

б) електронні гроші;

в) резервні валюти;

г) національна валюта кожної країни.

3.Формами грошей можна вважати:

а) товарні та металеві гроші;

б) паперові та кредитні гроші;

в) міжнародні гроші;

г) всі вище перераховані гроші.

4.На чому ґрунтується сучасна грошова система:

а) на золотому монометалізмі і паперових грошах;

97

б) на золото-доларовому стандарті;

в) на паперово-кредитних грошах;

г) на паперових грошах.

5. Виникнення грошей пов’язують: з

а) домовленістю між людьми;

б) розвитком обміну продуктами праці;

в) законодавчими актами держави;

г) правильні відповіді ),а в).

6.У чому полягає головна економічна доцільність грошей:

а) у здатності накопичувати багатство;

б) у високій питомій вартості;

в) у їх відносній рідкісності;

г) у здатності вимірювати вартість товарів і обмінюватися на будьяке благо.

7.У якій функції гроші обслуговують процес ціноутворення:

а) у функції засобу платежу;

б) у функції засобу нагромадження;

в) у функції міри вартості;

г) у функції засобу нагромадження.

8.Чому з часом роль грошей надовго закріпилася за коштовними металами:

а) тому, що коштовні метали були поширені в усьому цивілізованому світі;

б) тому що коштовні метали за своїми властивостями більшою мірою, ніж інші метали, відповідали вимогам грошового товару;

в) тому, що бракувало заліза, бронзи, міді для задоволення виробничих потреб;

г) немає правильної відповіді.

9.Яка функція грошей виникла як наслідок кредитних відносин:

а) функція міри вартості;

б) функція засобу обігу;

в) функція платежу;

г) функція засобу нагромадження.

98

10.Яку головну функцію виконують кредитні форми грошей:

а)

засіб

обігу;

б)

засіб

платежу;

в)

засіб

нагромадження;

г)

світові

гроші.

11.У якій функції гроші найбільше потерпають від інфляції:

а) у функції засобу обігу;

б) у функції міри вартості;

в) у функції засобу нагромадження;

г) всі відповіді правильні.

12.Яке з визначень інфляції є найбільш правильним:

а) зростання цін;

б) знецінення грошей;

в) зростання незадоволеного попиту;

г) подорожчання товарів.

ТЕМА 7. РИНОК ТА МЕХАНІЗМ ЙОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ

1. Сутність ринку, його характерні риси та структура

Ринок – складне багатогранне явище, що постійно розвивається. Його еволюція та особливості функціонування на різних етапах розвитку суспільства завжди були у центрі уваги економічної теорії. Тому закономірно, що у науковій і навчальній економічній літературі існує безліч визначень ринку. У працях А. Сміта і Д. Рікардо термін “ринок” не набув чіткого визначення.

Першу спробу дати наукове визначення ринку зробив французький економіст . А Курно. Він вважав, що ринок – це будь-який район, де взаємовідносини покупців і продавців настільки вільні, що ціни на одні й ті ж самі товари мають тенденцію легко і швидко вирівнюватися.

У підручнику “Економікс” ринок розглядається як “... інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів та послуг” (див.: Кэмпбелл Р. Макконнелл, Брю С.Л. Экономикс. – М.: Республика, 1992. – Т.1. – С. 61), інші економісти вважають ринок механізмом, за допомогою якого “... покупці і продавці взаємодіють, щоб визначити ціну і кількість товару” (див.: Самуельсон П.А., Нордгауз В.Д. Макроекономіка. – К.: Основи, 1995. – С. 74), що це “... набір взаємозв’язків або процес конкурентних торгів (див.: Хейне Пол. Экономический образ мышления. – М.: Новости, 1991. – С. 204). У вітчизняних посібниках та підручниках також мають місце різні тлумачення ринку. Зокрема, в підручнику “Основи економічної теорії” за ред. акад. А.А. Чухна визначається: “Ринок

99

є складним утворенням, що, з одного боку, являє собою сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого –

забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, безперервність

процесу

відтворення, його цілісність” (див.: Основи економічної теорії: Підручник / За ред. А.А.

Чухна. – К.: Вища шк., 2001. – С. 148).

 

 

 

 

 

На основі узагальнення існуючих визначень, на нашу думку, можна виділити

наступне.

ринок –

це

обмін,

організований

за

законами

товарного

Насамперед,

виробництва та обігу.

 

 

 

 

 

 

 

З давніх часів ринок визначався як місце торгівлі

. товарамиТому для

характеристики сучасного ринку слід мати на увазі, що

ринок – це

економічний

простір (місце, територія, зона), де відбувається обмін товарів.

 

 

Нарешті, ринок – це

сукупність

конкретних

економічних

відносин між

продавцями та

покупцями

у

процесі

купівлі-продажу

товарів

і послуг. Ринкові

відносини, як і вся система виробничих відносин, мають своїм ядром відносини власності. У процесі купівлі-продажу відбувається реалізація відносин власності, їх відтворення. В такому аспекті ринок виступає як економічна категорія.

Найістотнішим у ринкових відносинах є те, що вони регулюються об’єктивними законами ринку, зокрема, і в першу чергу – законом вартості, законом попиту та пропозиції, законами грошового обігу.

Ринок опосередковує виробництво й споживання, перебуваючи під їх впливом та впливаючи на них. На ринку можуть з’явитися лише ті результати людської діяльності, які задовольняють потреби споживачів. Саме тут з’ясовуються реальні потреби суспільства. Ринок показує виробникам, що виробляти і в якій кількості. Нарешті, на ринку визначається вартість результатів людської діяльності.

Тобто, ринок – це комплексне поняття, яке включає в себе одночасно сферу обміну товарів, економічний простір, де відбувається обмін товарів, систему товарногрошових відносин, що складаються в процесі обміну товарів.

На підставі викладеного вище можна стверджувати, що ринок – це особлива

соціально-економічна структура, основними функціями якої є обмін продуктами між відособленими товаровиробниками і реалізація зворотного зв’язку між виробництвом і споживанням.

Розглянемо основні елементи і ланки сучасного ринку.

Насамперед, це повна самостійність ринкових суб’єктів, тобто можливість вільно розпоряджатися своїм майном, продуктом, доходом від своєї праці. Економічна самостійність і незалежність товаровиробників реалізується за рахунок різних форм власності.

Найважливіший для ринкової економіки– споживач. Через купівлю товарів і послуг споживачі керують виробництвом та збутом. Хоча, в умовах сучасної ринкової економіки переважне значення не завжди належить споживачам і виробникам. Певний

вплив має і держава.

 

 

 

Ринкова

економіка – це

такий

економічний лад, за якого господарськими

процесами керують з допомогою .цінОтже, вільні ціни – це принцип

ринкової

економіки.

 

 

 

 

Важливим

фактором

ринку

є повноцінно функціонуюча

конкуренція. За

визначенням західних економістів, основу конкуренції складає широке розсіювання влади, яке регулює використання цієї влади і обмежує можливості зловживання нею.

До важливих характеристик ринку належить його структура, що визначається суб’єктами та об’єктами ринкових відносин. Суб’єктами ринку виступають практично всі учасники суспільного виробництва, саме: споживачі (підприємці, наймані працівники, дрібні товаровиробники, студенти, учні, пенсіонери), виробники продукції, постачальники ресурсів (власники цих ресурсів). В умовах сучасної змішаної економіки серед важливих суб’єктів ринкових відносин знаходиться держава.

100