§ 2. Правове регулювання підрядних відносин у капітальному будівництві

Частиною 1 ст. 317 ГК встановлено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і роз-

¹ Див.: Порядок затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів під­приємств державної власності. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 995 // Офіційний вісник Ук­раїни. - 1997. - № 37. - С 17.

- 413 -

робки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умо­вах підряду.

Для здійснення зазначених робіт можуть укладатися дого­вори підряду, перелік яких визначений в ч. 2 ст. 317 ГК. Це договори підряду:

а) на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду);

б) на виконання проектних і досліджувальних робіт;

в) на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва;

г) інші договори.

Загальні умови цих договорів визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не пе­редбачено ГК.

При аналізі положень Господарського і Цивільного кодексів, що регулюють підрядні відносини в будівництві, привертають до себе увагу не лише змістовні розходження в статтях, що регулюють тотожні підрядні відносини, але і розбіжності в термінах, якими в зазначених кодексах позначаються однакові за своїм змістом підрядні договори.

Так, згідно зі ст. 318 ГК укладається договір підряду на капітальне будівництво, а згідно зі ст. 875 ЦК — договір буд­івельного підряду; згідно зі ст. 324 ГК сторони укладають договір на проведення проектних і досліджувальних робіт (в ч. 2 ст. 317 ГК він називається договором на виконання проект­них і досліджувальних робіт — В.Щ.), а згідно зі ст. 887 та іншими статтями ЦК укладається договір підряду на прове­дення проектних та пошукових робіт. Вважаємо, що така си­туація безумовно має бути виправлена як шляхом узгодження змісту норм обох кодексів, так і шляхом уніфікації термінів, що вживаються в них.

Найпоширенішим договором, що опосередковує відносини у будівельній галузі, є договір підряду на капітальне будівництво.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сто­рона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати за­мовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або викона­ти зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кош­торисну документацію, надати йому будівельний майданчик,

прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (ч. 1 ст. 318 ГК).

Договір підряду відповідно до ст. 318 ГК укладається на:

• будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофі- лювання об'єктів;

• будівництво об'єктів з покладенням повністю або частко­ во на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт;

• виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, по­ в'язаних з будівництвом об'єктів.

За загальним правилом забезпечення будівництва матеріа­лами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не пе­редбачено законодавством або договором.

Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укла­дається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

Відповідно до ч. 5 ст. 318 ГК договір підряду на капіталь­не будівництво повинен передбачати:

• найменування сторін;

• місце і дату укладення;

• предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом);

• строки початку і завершення будівництва, виконання робіт;

• права і обов'язки сторін;

• вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт);

• порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва;

• режим контролю якості робіт і матеріалів замовником;

• порядок прийняття об'єкта (робіт);

• порядок розрахунків за виконані роботи, умови про де­ фекти і гарантійні строки;

• страхування ризиків, фінансові гарантії;

• відповідальність сторін (відшкодування збитків);

• урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розір­ вання договору.

За договором підряду на проведення проектних і досліджу­вальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завдан­ням замовника проектну документацію або виконати обумов­лені договором проектні роботи, а також виконати досліджу-

- 414 -

- 415 -

вальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх (ч. 1 ст. 324 ГК).

До відносин, що виникають у процесі виконання проект­них та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися поло­ження ст. 318 ГК.

Підрядник несе відповідальність за недоліки проекту, в тому числі виявлені в процесі його реалізації та експлуатації побу­дованого за даним проектом об'єкта.

У разі виявлення недоліків проекту підрядник зобов'язаний безоплатно переробити проект, а також відшкодувати замов­нику збитки, спричинені недоліками проекту.

Позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підряд­ника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, — протя­гом тридцяти років з дня прийняття побудованого об'єкта.