- •В. С. Щербина
- •Рецензенти:
- •Глава 1
- •§ 1. Предмет регулювання господарського права
- •§ 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
- •§ 3. Методи господарського права
- •Глава 2
- •§ 1. Основні напрями економічної політики держави
- •§ 2. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •§ 3. Особливості управління
- •Глава 3
- •§ 1. Законодавство про захист
- •§ 2. Правове становище Антимонопольного комітету
- •§ 3. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 4. Відповідальність за порушення
- •§ 5. Розгляд справ
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •§ 2. Нормативні акти
- •§ 3. Система господарського законодавства
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття та види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Утворення суб'єктів господарювання, їх державна реєстрація
- •§ 3. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- •Глава 6
- •§ 1. Поняття підприємства як організаційної форми господарювання
- •§ 2. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •§ 3. Організаційна структура та управління підприємством
- •§ 4. Правове становище державних підприємств
- •§ 5. Правове становище комунального унітарного підприємства
- •§ 6. Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності
- •§ 7. Правове становище приватних та інших підприємств
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття господарського товариства
- •§ 2. Види господарських товариств
- •§ 3. Майно та майнові права у господарському товаристві
- •§ 4. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- •§ 5. Управління господарським товариством
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття об'єднання підприємств
- •§ 2. Види та організаційно-правові форми об'єднань підприємств
- •§ 3. Функції та компетенція
- •§ 4. Правовий статус промислово-фінансових груп
- •§ 5. Асоційовані підприємства та холдингові компанії
- •Глава 9
- •§ 1. Правовий статус громадянина-підприємця
- •§ 2. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання
- •§ 3. Особливості правового статусу благодійних
- •§ 4. Особливості правового статусу відокремлених підрозділів у сфері господарювання
- •Глава 10
- •§ 1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Види майна суб'єктів господарювання та джерела його формування
- •§ 3. Право власності та похідні права
- •§ 4. Корпоративні права
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття і головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію
- •§ 2. Об'єкти приватизації
- •§ 3. Суб'єкти приватизації
- •§ 4. Приватизаційний процес
- •§ 5. Способи приватизації
- •§ 6. Договірні відносини приватизації
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття та види цінних паперів
- •§ 2. Умови і порядок випуску та обігу цінних паперів
- •§ 3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •Глава 13
- •§ 1. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань
- •§ 2. Виконання господарських
- •§ 3. Припинення господарських зобов'язань
- •§ 4. Розірвання господарських
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття та ознаки господарського договору
- •§ 2. Види господарських договорів
- •§ 3. Функції господарського договору
- •§ 4. Зміст і форма господарського договору
- •§ 5. Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави та межі господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- •§ 5. Штрафні та оперативно-господарські санкції
- •§ 6. Адміністративно-господарські санкції
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства
- •§ 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
- •§ 3. Підстави для застосування банкрутства
- •§ 4. Провадження у справах про банкрутство
- •§ 5. Ліквідаційна процедура
- •§ 6. Мирова угода
- •Глава 17
- •§ 1. Правове регулювання матеріально-технічного постачання та збуту
- •§ 2. Правове регулювання контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Правове регулювання енергопостачання
- •Глава 18
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладання договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •§ 6. Правове регулювання лізингових операцій в Україні
- •25* Глава 20
- •§ 1. Правове регулювання товарообмінних (бартерних) операцій
- •§ 2. Правове регулювання зберігання у товарному складі
- •Глава 21
- •§ 1. Комерційне посередництво (агентська діяльність): поняття, види, суб'єкти
- •§ 2. Агентський договір: зміст, виконання та припинення
- •Глава 22
- •§ 1. Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України
- •§ 2. Законодавство про транспорт
- •§ 3. Правове становище транспортних організацій
- •§ 4. Транспортні господарські договори
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття капітального будівництва та джерела його фінансування
- •§ 2. Правове регулювання підрядних відносин у капітальному будівництві
- •Глава 24
- •§ 1. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності
- •§ 2. Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •§ 3. Правові форми реалізації інвестиційної діяльності
- •§ 4. Особливості правового регулювання інноваційної діяльності
- •Глава 25
- •§ 1. Поняття, види та правове
- •§ 2. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
- •§ 3. Порядок відкриття рахунків у банках
- •§ 4. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність
- •§ 2. Правове становище учасників страхової діяльності
- •§ 3. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •Глава 2 7
- •§ 1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
- •§ 2. Види цін та порядок їх встановлення
- •§ 3. Правове регулювання контролю
- •Глава 28
- •§ 1. Організація та ведення
- •§ 2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •§ 3. Фінансова звітність суб'єктів господарювання
- •§ 4. Статистична інформація суб'єктів господарювання
- •Глава 29
- •§ 1. Поняття та зміст аудиторської діяльності
- •§ 2. Форми та зміст аудиторських послуг. Види аудиту
- •§ 3. Суб'єкти аудиторської діяльності
- •§ 4. Проведення аудиту, надання інших аудиторських послуг
- •§ 1. Поняття, зміст та сфера застосування комерційної концесії
- •§ 2. Договір комерційної концесії
- •Глава 31
- •§ 1. Поняття та принципи
- •§ 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 3. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 4. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 5. Компетенція органів державного
- •§ 6. Правове становище торгово-промислових палат
- •Глава 32
- •§ 1. Поняття іноземних інвестицій і їх роль в економіці України
- •§ 2. Форми і види іноземних інвестицій
- •§ 3. Державна реєстрація іноземних інвестицій
- •§ 5. Гарантії і компенсації іноземним інвесторам
- •Глава 33
- •§ 1. Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон
- •§ 2. Порядок створення спеціальної (вільної) економічної зони
- •§ 3. Спеціальний інвестиційний режим на територіях пріоритетного розвитку
- •§ 4. Правове регулювання концесійної діяльності в Україні
- •§ 5. Правове регулювання інших спеціальних режимів господарювання
- •Глава 1. Господарські правовідносини та господарське право 6
§ 4. Правове регулювання концесійної діяльності в Україні
Концесія, як встановлено ч. 1 ст. 406 ГК, — це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику.
Аналогічне за змістом визначення поняття концесії вміщено в Законі України від 16 липня 1999 р. «Про концесії»1, що визначає поняття та правові засади регулювання відносин концесії державного та комунального майна, а також умови і порядок її здійснення з метою підвищення ефективності використання державного і комунального майна і забезпечення потреб громадян України у товарах (роботах, послугах).
Крім положень Глави 40 ГК та Закону України «Про концесії» відносини, пов'язані з концесійною діяльністю, регулюються низкою прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів: Законом України від 14 грудня 1999 р. «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг»2, постановами Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р. № 72 «Про реєстр концесійних договорів»3, від 12 квітня 2000 р. № 643 «Про затвердження Типового концесійного договору»4 та іншими.
1Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 41. — Ст. 372.
2 Там само. — 2000.— № 3. — Ст. 21.
3 Офіційний вісник України. — 2000. - № 3. — Ст. 82.
4 Там само. — 2000. — № 15. — Ст. 626.
- 576 -
37 — 4-2636
- 577 -
ГК (ст. 407) встановлює, що концесійна діяльність в Україні базується на таких засадах:
поєднання державного регулювання концесійної діяль ності та здійснення її на підставі концесійного договору;
вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі;
комплексне та оплатне використання об'єкта концесії, участь держави, органів місцевого самоврядування у частково му фінансуванні об'єктів концесії соціального призначення;
взаємна вигода сторін у концесійному договорі, розподіл ризиків між сторонами концесійного договору;
державне гарантування інвестицій концесіонерів;
стабільність умов концесійних договорів;
забезпечення прав та законних інтересів споживачів про дукції (послуг), що надаються концесіонерами.
Крім цього Закон України «Про концесії» визначає ще й такі принципи концесійної діяльності як:
законність здійснення концесійної діяльності;
врахування особливостей надання об'єкта у концесію в окремих сферах господарської діяльності;
забезпечення законних прав та інтересів споживачів то варів (робіт, послуг), що надаються концесіонером.
Пропозиції щодо переліку конкретних об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію, вносяться відповідними центральними органами виконавчої влади. Затвердження пооб'єктного переліку здійснюється Кабінетом Міністрів України1, а затвердження переліку об'єктів права комунальної власності, які можуть надаватися в концесію, здійснюється виключно на пленарних засіданнях відповідних рад.
Концесійна діяльність здійснюється на основі концесійних договорів, що укладаються відповідно до законодавства України з концесіонерами, в тому числі іноземними інвесторами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом державної влади, або визначеними законом органами місцевого самоврядування.
Укладенню концесійного договору передує концесійний конкурс, організація і проведення якого здійснюється концесіє-
1 Див.: Постанову Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. «Про затвердження переліку об'єктів права державної власності, які можуть передаватися в концесію» // Офіційний вісник України. — 1999. — № 50. - Ст. 2473.
давцем відповідно до Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 642і, або відповідно до Порядку проведення концесійного конкурсу на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. № 15212.
Переможцем концесійного конкурсу визнається претендент, який запропонував кращі умови здійснення концесії, відповідно до умов концесійного конкурсу.
З переможцем концесійного конкурсу укладається концесійний договір після погодження всіх його умов.
Строк дії концесійного договору встановлюється сторонами договору залежно від характеру та умов концесії. Цей строк не може бути меншим 10 років та більшим 50 років.
Вимоги до концесійних договорів, порядок їх укладення, а також інші питання правового регулювання концесійної діяльності визначаються Законом «Про концесії», іншими законами.
Кабінет Міністрів України може затверджувати типові концесійні договори для здійснення певних видів концесійної діяльності. На сьогодні затверджено Типовий концесійний договір та Типовий концесійний договір на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги3.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про концесії» істотними умовами договору концесії є:
сторони договору;
види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору;
об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінан сові умови створення об'єкта концесії);
умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності;
перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцен зуванню;
1Офіційний вісник України. — 2000. — № 15. — Ст. 625.
2 Там само. — 2000. — № 41. — Ст. 1750.
3 Див.: Постанову Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. № 1519 «Про затвердження Типового концесійного договору на будів ництво та експлуатацію автомобільної дороги» // Офіційний вісник Ук раїни. — 2000. — № 41. — Ст. 1749.
- 578 -
37»
- 579 -
умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені (надані) концесіонером товари (роботи, послуги);
строк дії договору концесії, умови найму, використання праці працівників — громадян України;
умови використання вітчизняних технологій, техніки, си ровини, матеріалів;
умови та обсяги поліпшення об'єкта концесії та порядок компенсації зазначених поліпшень;
умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів;
порядок використання амортизаційних відрахувань;
відновлення об'єкта концесії та умови його повернення;
відповідальність за виконання сторонами зобов'язань;
страхування концесіонером об'єктів концесії, взятих у кон цесію;
порядок продовження і припинення дії договору;
порядок вирішення спорів між сторонами.
За згодою сторін у концесійному договорі можуть бути передбачені й інші умови, в тому числі передбачені спеціальними законами про концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності.
Якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка, договір оренди земельної ділянки або акт про надання земельної ділянки у користування додаються до концесійного договору.
Умови концесійного договору є чинними на весь строк дії договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавчими актами встановлено правила, які погіршують становище концесіонера.
Відповідно до умов концесійного договору концесіонером незалежно від наслідків господарської діяльності вноситься концесійний платіж. Методика розрахунку та граничні розміри концесійних платежів визначаються Кабінетом Міністрів України1.
У разі, якщо об'єктом концесії є об'єкт права державної власності, орган, уповноважений укласти концесійний договір в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, повідомляє про укладення такого договору Фонд державного майна України, який веде реєстр концесійних договорів. По-
1 Див.: постанову Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 639 «Про затвердження методики розрахунку концесійних платежів» // Офіційний вісник України. — 2000. — № 15. — Ст. 622.
рядок ведення такого реєстру визначається Кабінетом Міністрів
України1.
Дія концесійного договору припиняється у разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
ліквідації концесіонера за рішенням суду, в тому числі у зв'язку з визнанням його банкрутом;
загибелі об'єкта концесії.
Концесійний договір може бути розірвано за погодженням
сторін.
На вимогу однієї із сторін концесійний договір може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законами України.
У разі розірвання концесійного договору, закінчення строку його дії, ліквідації концесіонера у зв'язку з визнанням його банкрутом концесіонер зобов'язаний повернути концесієдав-цю об'єкт концесії на умовах, зазначених у концесійному договорі. Якщо концесіонер допустив погіршення стану об'єкта концесії або його загибель, він повинен відшкодувати концесіє-давцю збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель об'єкта сталися не з його вини.
Концесійний договір може бути визнаний судом недійсним відповідно до цивільного законодавства.
Основні права і обов'язки сторін концесійного договору визначені Законом України «Про концесії».
Так, концесієдавець має право:
здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов концесійного договору;
надавати виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;
вимагати дострокового розірвання концесійного договору в разі порушення концесіонером його умов;
- вимагати від концесіонера відшкодування збитків у разі погіршення стану об'єкта концесії, яке сталося з вини конце сіонера.
Концесієдавець зобов 'язаний:
передати концесіонеру об'єкт концесії у стані та строки, передбачені концесійним договором:
надати концесіонеру своєчасно і в повному обсязі перед бачені концесійним договором документи, які підтверджують
1 Див.: постанову Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р. № 72 «Про реєстр концесійних договорів» // Офіційний вісник України. — 2000. — № 3. - Ст. 82.
- 580 -
- 581 -
право концесіонера на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;
вимагати звіт про використання амортизаційних відрахувань;
зберігати комерційну таємницю концесіонера;
не втручатися у господарську діяльність концесіонера;
якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка, забезпечити її надання у порядку, встанов леному Земельним кодексом України.
Концесієдавець має також інші права і обов'язки, передбачені концесійним договором та законодавством України (ст. 17 Закону).
Концесіонер має право:
здійснювати підприємницьку діяльність на основі ство рення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єкта концесії;
на виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії, якщо це передба чено умовами концесійного договору;
вимагати розірвання концесійного договору у разі пору шення концесієдавцем умов договору і відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору;
на продовження строку дії концесійного договору у разі виконання його умов;
отримувати плату за вироблені товари (роботи, послуги) згідно з умовами концесійного договору;
використовувати амортизаційні відрахування на віднов лення основних фондів, отриманих у концесію;
на контрактній основі залучати до виконання спеціальних робіт на об'єкті концесії третіх осіб. При цьому концесіонер несе відповідальність за виконання такими особами умов кон цесійного договору та законодавства України.
Концесіонер зобов 'язаний:
виконувати умови концесійного договору;
укладати відповідно до законодавства трудові договори (кон тракти), як правило, з працівниками — громадянами України;
використовувати на об'єкті концесії технології, матеріали, техніку вітчизняного виробництва, якщо інше не передбачено умовами договору;
утримувати об'єкт концесії в належному технічному стані;
після закінчення строку, на який було укладено концесій ний договір, передати об'єкт концесії в належному технічному стані концесієдавцю відповідно до умов договору.
Концесіонер має також інші права та обов'язки, передбачені концесійним договором та законодавством України (ст. 19
Закону).
Стаття 20 Закону України «Про концесії» встановлено, що передача об'єктів у концесію не зумовлює перехід права власності на цей об'єкт до концесіонера та не припиняє права державної чи комунальної власності на ці об'єкти.
Майно, створене на виконання умов концесійного договору, є об'єктом права державної чи комунальної власності.
Майно, яке придбав концесіонер на виконання умов концесійного договору, належить йому на праві власності та може переходити у власність держави або територіальної громади після закінчення строку дії концесійного договору відповідно до умов, передбачених зазначеним Законом та концесійним договором.
Концесіонеру належить право власності на прибуток, отриманий від управління (експлуатації) об'єкта концесій, а також на продукцію, отриману в результаті виконання умов концесійного договору.
Амортизаційні відрахування, нараховані на основні фонди, отримані у концесію або створені у зв'язку з виконанням умов концесійного договору, залишаються у розпорядженні концесіонера і використовуються виключно на відновлення основних фондів, отриманих у концесію або створених у зв'язку з виконанням умов концесійного договору.
Концесіонер має право відповідно до умов концесійного договору за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення майна, отриманого в концесію.
Право власності на поліпшене, реконструйоване, технічно переоснащене майно залишається відповідно за державою або територіальною громадою.
Концесіонер має право на адекватне і ефективне відшкодування витрат, зроблених у зв'язку з поліпшенням майна, отриманого в концесію, за рахунок отриманого прибутку, якщо інше не передбачено концесійним договором.