§ 2. Форми та зміст аудиторських послуг. Види аудиту

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону «Про аудиторську діяльність» аудиторські послуги можуть надаватись у формі:

1. аудиторських перевірок (аудиту);

2. пов'язаних з ними експертиз;

3. консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності;

4. інших видів економіко-правового забезпечення підприєм­ ницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Аудиторська перевірка (аудит) — це перевірка бухгалтерсь­кої звітності, обліку, первинних документів та іншої інфор­мації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів гос­подарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам (ч. 1 ст. 363 ГК).

З наведеного визначення випливають наступні ознаки аудиту.

а) аудит це перевірка, тобто обстеження і вивчення окре­мих ділянок фінансово-господарської діяльності суб'єктів гос­подарювання або їх структурних підрозділів;

- 507 -

б) об'єктом аудиту є бухгалтерська звітність, облік, пер­винні документи та інша інформація щодо фінансово-госпо­дарської діяльності суб'єктів господарювання.

Бухгалтерська звітність — це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів (наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 31.03.1999 р. № 87).

Публічна бухгалтерська звітність складається із аудиторсь­кого висновку, балансу, звіту про прибутки і збитки, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційну таємницю і визначені законодавством для надання користува­чам та публікації (ч. 1 ст. 8 Закону «Про аудиторську діяль­ність»);

в) метою аудиту є визначення достовірності звітності, об­ліку суб'єктів господарювання, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Достовірність публічної бухгалтерської звітності — це та­кий ступінь точності відомостей бухгалтерської звітності, який дає змогу компетентному користувачу робити на її (звітності) підставі правильні висновки щодо результатів діяльності суб'єктів господарювання і приймати відповідні рішення. Ос­новою достовірності бухгалтерської звітності є відсутність сут­тєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерсь­кого обліку і складання звітності. Експертизи

Аудиторські послуги у вигляді експертиз фінансово-госпо­дарської діяльності (в тому числі судово-бухгалтерська екс­пертиза в редакції статей 7, 10 Закону України «Про судову експертизу») оформляються експертним висновком або актом (ч. 2 ст. 7 Закону).

Консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть нада­ватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів (ч. 2 ст. 7 Закону).

Інші види економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб

Тут мова йде, зокрема, про такі супутні аудиту послуги як: а) Оглядові (експрес) перевірки

Завданням оглядової перевірки фінансової звітності є на­дання аудиторові можливості встановити негативні факти, котрі

приводять його до висновку, що інформація, отримана на підставі прийнятої облікової політики, неправдиво представ­ляється (негативна думка). При цьому він здійснює процеду­ри перевірки, які не забезпечують оцінку подій, оскільки це робиться при аудиті. Все негативне, що потрапляє в коло зору аудитора, розцінюється ним як те, що фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах, не складена у відповідності з встанов­леними правилами її підготовки. Таке саме завдання стоїть перед аудитором під час оглядової перевірки іншої інформації, підготовленої у відповідності з окремими правилами.

Аудитор намагається бути в курсі всіх суттєвих питань. Обмежені процедури оглядової перевірки і аналізу, пов'язано­го з нею, дають меншу ймовірність досягнення поставленої аудитором мети порівняно з аудитом. Тобто під час оглядової перевірки використовується досвід і знання в галузі аудиту, знання техніки аудиту для отримання необхідних доказів. Але при оглядових перевірках не вивчається так детально, як при аудиті, система внутрішнього контролю і обліку підприємства, не перевіряється первинна бухгалтерська документація на дос­товірність, а докази отримуються більшою мірою шляхом інспектування, огляду, підтвердження і розрахунків, що також використовується під час проведення аудиту. Крім того, ауди­тор намагається переглянути всі важливі справи підприєм­ства, процедура оглядової перевірки передбачає менше вивчення цих справ порівняно з аудитом, тому аудиторська гарантія, що надається в звіті оглядової перевірки, відповідно менша по­рівняно з аудитом.

б) Операційна перевірка.

Під час проведення операційної перевірки аудитор зобов'я­заний провести процедури перевірки з окремих питань, про котрі він домовився з клієнтом. Узгоджені між аудитором і клієнтом процедури перевірки здійснюються з метою задово­лення інтересів клієнта стосовно дослідження інформації з ок­ремих питань. Одержувачі такого звіту повинні скласти власні висновки з окремих питань на підставі виконаних аудитором процедур перевірки. Такий звіт має обмежене коло користу­вачів. Він стосується лише тих сторін, котрі домовились про виконання процедур перевірки, тому що інші сторони, які не мають уявлення про причини замовлення таких процедур пе­ревірки, можуть неправильно тлумачити результати операцій­ної перевірки.

в) Компіляція (трансформація бухгалтерського обліку).

- 508 -

- 509 -

Під час здійснення процедур трансформації обліку за інши­ми обліковими стандартами бухгалтер залучається до прове­дення бухгалтерських послуг, що на відміну від аудиторських пов'язано з такими речами, як збереження, класифікація і підсу­мок фінансової інформації. Як правило, така робота складається зі скороченого обсягу деталізації даних і закінчується створен­ням сприятливих у використанні зрозумілих таблиць та фінан­сової звітності. У цьому випадку не вимагається отримання аудиторських доказів стосовно цієї інформації. Однак, корис­тувачі трансформованої фінансової звітності отримують певну вигоду від участі фахівців-бухгалтерів, оскільки такі послуги виконуються з належними професійними навичками і старан­ністю.

Крім того, надання інших послуг аудиторами може мати місце у таких формах як:

— представництво інтересів клієнта (замовника) перед інши­ ми особами за його дорученням з питань економіко-правового забезпечення діяльності клієнта (замовника) відповідно до по­ ложень Цивільного кодексу України.

Представництво інтересів клієнта (замовника) в суді здій­снюється відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України;

• видавництво та розповсюдження (на договірній основі через третіх осіб) методичної (інформаційної) літератури з пи­ тань теорії та практики обліку, оподаткування, аудиту, аналі­ зу, фінансів, правового забезпечення господарської діяльності в Україні (здійснюється після вивчення питання та отримання відповідного дозволу Аудиторської палати України);

• проведення навчальних семінарів та курсів з питань об­ ліку, аудиту, оподаткування, аналізу та економіко-правового забезпечення господарської діяльності в Україні (здійснюєть­ ся без видачі кваліфікаційних сертифікатів після узгодження з Аудиторською палатою України, затвердження програми);

• оцінка майна (за умови наявності відповідної кваліфі­ кації оцінщика);

• розробка, впровадження, супровід бухгалтерських продуктів в електронних системах обробки даних;

• ведення за інших юридичних та фізичних осіб бухгалтерсь­ кого та податкового обліку, складання фінансової (бухгалтерсь­ кої) звітності та декларацій про доходи.

Види аудиту. Аудиторські перевірки можуть бути класифіко­вані за різними критеріями: в залежності від підстав проведення аудиту, від суб'єктів проведення аудиту, від виду діяльності суб'єк­та господарювання, щодо якого проводиться аудит тощо.

Так, відповідно до ч. З ст. 363 ГК та ч. З ст. 4 Закону «Про аудиторську діяльність» аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів (його можна назвати ініціативним аудитом), а також у випадках, передбачених чинним законо­давством (обов'язковий аудит).

Ініціативний аудит проводиться в будь-який час і в тих обсягах, що будуть визначені рішенням органу управління суб'єкта господарювання-юридичної особи, або рішенням гро-мадянина-підприємця.

Обов'язковий аудит відповідно до ст. 10 Закону «Про ауди­торську діяльність» проводиться:

— по-перше, для підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших гос­ подарюючих суб'єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за ви­ нятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємниць­ кою діяльністю.

Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб'єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки;

• по-друге, для перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдінгових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

• по-третє, для емітентів цінних паперів;

• по-четверте, для державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпора- тизації та інших змінах форми власності;

• по-п'яте, для порушення питання про визнання непла­ тоспроможним або банкрутом.

Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випад­ках, передбачених законами України.

Зовнішній і внутрішній аудит. Під терміном «зовнішній аудит» розуміється власне аудит, що здійснюється аудитором (аудиторською фірмою).

- 510 -

- 511 -

Внутрішній аудит — це організована суб'єктом господарю­вання в інтересах його власників і врегульована його локаль­ними актами система контролю за дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Такий контроль здійснюється аудиторською службою суб'єкта господарювання або іншим незалежним внутрішнім підрозді­лом зазначеного суб'єкта і включає, зокрема, нагляд і перевірку:

• дотримання вимог законодавства;

• точності і повноти документації бухгалтерського обліку;

• своєчасності підготовки бухгалтерської документації;

• забезпечення збереження майна тощо.

Залежно від виду діяльності чи особливостей правового ста­тусу суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюється ауди­торська перевірка, можна виділити такі спеціальні види аудиту:

• аудит підприємства, що приватизується;

• аудит ВАТ та підприємств-емітентів облігацій;

• аудит комерційних банків;

• аудит страхових компаній;

• аудит інвестиційних фондів та інвестиційних компаній тощо.