настільна книга

Пропонована праця містить методичні рекомендації для адвокатів, які беруть участь у кримінальній справі в якості захисника за правилами КПК 2012 р.

Рекомендації ґрунтуються на аналізі основних норм нового Кримінального процесуального кодексу України, роз'яснено окремі положення його застосування. Особливу увагу приділено ролі слідчого судді як одного з гарантів дотримання прав і свобод людини.

На прикладі реальних справ досліджено особливості захисту щодо певних категорій справ, подано порівняльний аналіз роботи адвоката за нормами КПК 1960 року та чинного Кримінального процесуального кодексу України.

Вид-во 2013 р.

ЗМІСТ

Кому адресовано цю книгу

Вступ до професії

Вміння слухати

12 принципів адвоката

Розділ 1. Консультаційна робота адвоката

Глава 1. Прийом громадян у консультації

Проведення співбесіди Стадії співбесіди

Перша стадія - зустріч і встановлення "правил гри"

Вільний виклад суті звернення З'ясування правової позиції та хронології подій Резюмування Завершення співбесіди Консультування

Приклад резюме у кримінальній справі

Глава 2. Консультування у разі виклику особи до правоохоронних органів

Як поводитися на допиті

Про тактику допиту та поведінку особи

Розділ 2. Адвокат у кримінальному процесі

Глава 3. Загальні положення

Про завдання кримінального судочинства Про верховенство права Про презумпцію невинуватості Про право на захист Про доступ до правосуддя

Змагальність сторін і свобода подання ними до суду своїх доказів Про безпосередність дослідження доказів Обов'язки захисника Докази та доказування Збирання доказів

З'ясування достовірності показів свідка Заходи забезпечення кримінального провадження Запобіжні заходи щодо затримання особи Про затримання

Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду Побудова позиції захисту

Особливості вибору позиції в суді присяжних Оцінка доказів Перевірка дотримання вимог КПК

Про матеріали, зібрані захистом Питання кваліфікації злочинів Необхідна й уявна оборона Про групові справи, співучасть Сукупність злочинів

Глава 4. Захисник на досудовому розслідуванні

Про адвокатське досьє Слідчий суддя: завдання та функції

Слідчий суддя: застосування заходів забезпечення кримінального провадження Про застосування запобіжного заходу, методика написання ухвали Проект ухвали слідчого судді Слідчий судця: обов'язки щодо захисту прав людини

Огляд недоліків практики застосування запобіжних заходів і вимоги у цьому контексті нового КПК Принципи, яких дотримується Європейський суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою

Дещо про габітоскопію або докладний опис особи Про суддівський синдром

Оскарження ухвал слідчого судді в апеляційній інстанції Особливості допиту в апеляційній інстанції Апеляційна скарга на рішення слідчого судді Про процесуальні документи захисника Проведення слідчих дій Психологічні особливості проведення обшуку Про психологічні особливості допиту

Система протидії незаконним діям слідчого Алгоритм поведінки (набір установок) під час допиту Система сита

Проведення експертизи, допит експерта Негласні слідчі дії

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності на досудовому слідстві

Глава 5. Судове провадження у першій інстанції

Загальні положення судового розгляду Допит у суді Форми судового допиту

Допит обвинуваченого Допит свідка

Контрольний список для підготовки свідків в американському суді присяжних Дослідження речових доказів і документів Провадження у суді присяжних Межі судового розгляду Виступ адвоката у дебатах Зміст промови Про сміливість адвоката Вступ

З'ясування фактичних обставин справи Про речові докази Про кваліфікацію

Відомості, які характеризують особу Про міру покарання Про цивільний позов

Заключна частина промови Репліка

Глава 6. Провадження в апеляційній інстанції

Особливості допиту в апеляційній інстанції

Провадження у суді касаційної інстанції

Глава 7. Провадження у верховному суді України Глава 8. Кримінальне провадження на підставі угод Глава 9. Підготовка до участі у справі в суді

Завдання адвоката у процесі Питання колізійного та коаліційного захисту Вивчення справи Обов'язок доказування Виписки та копіі Робота з доказами

Розділ 3. Особливості захисту в окремих категоріях справ

Глава 10. Загальні положення

Що має знати адвокат, вступаючи у резонансну справу Підготовка до процесу Поведінка у процесі

Про роботу захисту на випередження

Глава 11. Окремі категорії справ

Про вмисне вбивство. Фабула справи Документи, що подавались адвокатами у справі

Письмові пояснення до касаційної скарги на ухвалу і вирок у справі Особливості справи у випадку її розслідування і розгляду за правилами КПК 2012 р.

Кримінальна справа розбійний напад (ч. 1ст. 187 КК України). Історія захисту Процесуальні документи, які подавались у справі Ц. захистом

Апеляція на постанову про продовження строку тримання під вартою (Дніпровський суд міста Києва, суддя Ластовка)

Скарга на постанову слідчого від 9 лютого 2009 року Заперечення на обвинувальний висновок (повторно)

Апеляція на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06 .2010

Справа по обвинуваченню П. за ст. 191 ч. 5 КПК Адвокатський запит у порядку статей 5, 6 Закону України "Про адвокатуру"

Клопотання про проведення економічної експертизи Клопотання Скарга на дії слідчого

Заява про закриття кримінальної справи Скарга (повторна)

Клопотання про проведення економічної експертизи Скарга на слідчого у зв'язку з відмовою від проведення економічної експертизи Клопотання про проведення економічної експертизи Клопотання про призначення додаткової експертизи

Обвинувачення за ст. ст. 191 ч. 3, ст. 365 ч. 3, ст. 211 ч. 2 КК України Правовий висновок у кримінальній справі, порушеній проти Р. прокуратурою

Хустського району Аналіз справи і висновки

Звернення до уповноваженого з прав людини Звернення на порушення прав людини начальником Н-ського слідчого ізолятора

Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Справа про хабар

Кому адресовано цю книгу

Книга, яку ви тримаєте в руках, може бути використана як керівництво щодо захисту від обвинувачення за правилами КПК 2012 року. Видання розраховано насамперед на практичних працівників (адвокатів, суддів, прокурорів), а також осіб, які не мають юридичної освіти та відповідної попередньої підготовки, утім з тих чи інших причин перебувають у конфлікті з державою та не скористалися допомогою адвоката.

Однією з найбільших проблем сучасної адвокатури є розірвання зв'язків між поколіннями. На адвоката не можна вивчитися за допомогою лише тих знань, які юрист одержує у вищому навчальному закладі. Адвокату недостатньо добре знати

законодавство. Потрібні живі приклади, за допомогою яких можна перейняти досвід, зв'язок поколінь, навички професії. Пропонована книжка - спроба прокласти такий місточок між досвідом адвокатів минулого і реаліями сучасного.

Було б ілюзією вважати, що правоохоронні органи та прокуратура завжди діють безпомилково і бездоганно. Тому адвокат, вступаючи в процес, діє не тільки як захисник у конкретній справі. Його роль значно ширша, бо він діє як правозаступник. Отже, адвокат не може залишатися в межах винятково професійних обов'язків, він неминуче стає на перешкоді порушенням кримінального права і процесу. А це війна, причому в реальних умовах України адвокат змушений вести її в нерівних умовах, іноді заради інтересів клієнта він іде на компроміс, на поступки. Формальна рівність адвоката і прокурора має декларативний характер. Адвокат не повинен мати ілюзій щодо цього. Але закон і Конституція цю формальну рівність проголошує, а тому він має опиратись на них.

Адвокати у суді б'ються не за допомогою зброї (мечів чи пістолетів). Основна зброя адвоката - слово, а боротьба йде за ідеї та правову позицію.

На соціально-правове значення роботи захисника ще в 1885 р. вказав славнозвісний адвокат С. А. Андреєвський: "Упевнений захист є законним противником і слідчої влади, і прокурорського

нагляду, і обвинувальної камери. Він має право сказати їм: досі ви працювали без нас, але ми прийшли як люди свіжі, оглянувши те, що ви зробили, ми ясно бачимо, як ви глибоко помилились, усе, що ви побачили, тільки збиває зі шляху. Істина зовсім не там, де ви її шукали. Ось в якій стороні, ось де вона, на наше переконання, ця істина!".

У книзі слушно наголошується, що діяльність адвоката є творчою, вона важко піддається канонам. Звичайно, книга написана передусім для професіоналів. Спеціаліст побачить у посібнику зразки професійних документів; корисні схеми та таблиці, якими можна скористатись у конкретних справах.

Новий КПК України продемонструє новаторську суть і цінність лише за умови його застосування. Саме практика дасть йому реальну оцінку. Однак ті прийоми і рекомендації, які є в книзі, збережуть свою цінність за будь-яких умов.

Вступ до професії

Тому, як представляти інтереси людини в суді, не вчать в університетах, бо викладачі там переважно самі ніколи або майже ніколи не виступали в судах. Однак навіть якщо викладають в університеті практичні працівники (у багатьох навчальних закладах саме така ситуація), студенти, як правило, не усвідомлюють, як важливо перейняти досвід від таких викладачів. У результаті професії захисника навчаються самотужки вже тоді, коли приступили до роботи на посаді адвоката. Адвокатами не народжуються, ними стають.

Джері Спенс згадує, як суддя Франклін В. Шелдон, який знімав з нього по три шкіри, коли Спенс був адвокатом-початківцем, одного разу відвів його у свій кабінет і промовив: "Колись ти станеш великим адвокатом". У нього було своє бачення, ким може стати переляканий новачок, і він поділився цим баченням з цим невпевненим у собі неофітом. Спенс зауважує, що певний час вважав, що має говорити як Франклін Рузвельт, але це для провінції, де він жив, не годилось. І тоді він зрозумів, що йому потрібно прислухатись до свого внутрішнього голосу. І той внутрішній голос відкине претензійність і удавану авторитетність. Цей внутрішній голос не наслідуватиме когось і з невибагливістю справжньої людини говоритиме в суді правду, навіть якщо це йому завдає болю. Такому голосу віритимуть.

Адвокат має змусити інших людей, передусім суддів, довіряти йому. Але довіру належить заслужити. Отже, адвокат не може бути пройдисвітом або хитрим підлабузником. Він не може брехати і приховувати свої почуття. Адвокат має бути відкритим. І якщо він очікує довіри, то суддя має бачити, хто ви є. Якщо ви заслужите у судді довіру, то і суддя буде відвертий з вами. А це чимало... Отже, в суді, навіть якщо ви озброєні залізною логікою інтелекту, у вас мало шансів для успіху, якщо ви виступите без емоцій. Спенс пише, що почуття поразки або перемоги - це не інтелектуальний процес. Це емоції. І почуття справедливості є емоцією.

І коли суддя дивиться на вас і каже, що в залі суду немає місця емоціям, його слова можнавитлумачити так, що в залі суду немає справедливості. Спенс зауважує, що логіка

іміркування (дискурс) не обов'язково приводять до істини і справедливості. Отже, логіка

іміркування часто перетворюються тільки на інструменти, за допомогою яких можновладці перекладають тягар несправедливості на народ. Жодні іспити на знання права не дають уявлення про найважливіші якості адвоката - чесність, прагнення до справедливості, турботу про клієнта, сміливість і вміння ефективно спілкуватися.

Спенс зауважує: будьте впевнені, попри всі протести і твердження, рішення більшості можновладців, у тому числі суддів, основані на тих почуттях, які вони позірно відкидають. Першими виникають почуття, і саме на цьому рівні приймаються рішення, а вже потім додають розсудливість і холодну, прямолінійну аргументацію.

І судді, і народні засідателі, і присяжні не полюбляють, коли адвокати починають говорити мудровано, використовуючи малозрозумілі слова. Часто за цим ховається некомпетентність. Так само пишномовні слова адвоката віддаляють доповідача від суддів і позбавляють його довіри. Людина перестає бути цікавою для них як особа.

Згадую, як мій добрий товариш, суддя Данюк, спеціально зайшов у залу, щоб послухати, як виступатиме відомий у Закарпатті (і не тільки) адвокат Вассер. Якщо це було цікаво для судді, який і справу цю не розглядав, то тим паче це мало бути цікавим для адвокатів.

Спенс вчить адвокатів, що ніхто з нас не є розумним настільки, щоб вибрати переконливі слова, вірну і точну інтонацію, правильний ритм промови, вираз обличчя та жестикуляцію. Ніхто з нас, адвокатів, не використовує все одночасно - якщо ми не говоримо правду так, як її розуміємо та відчуваємо. І якщо адвокат не зовсім щирий,

слухач, передусім суддя, уловлює щось неправильне - слово, звук, ідею, які здадуться йому фальшивими.

Якщо ж адвокат виступає з відкритим серцем і від нього виходить правда, яка вимагає прояву почуттів, то наша щирість і переживання починають світитись, хай навіть скромним світлом, залишаючи в тіні наші помилки. Спенс зауважує, що адвокату непотрібно визначати свої почуття словами. Якщо почуття щирі, вони очевидні. Гнів на несправедливість прорветься в звуках вашого голосу і проявиться у виборі слів. Прагнення до справедливості демонструє наша енергія. Дехто називає це харизмою. Спенс називає це відкритістю свого "я". Щоб схвилювати інших, адвокат має бути схвильований сам. Щоб переконати інших, адвокат сам має бути переконаним. Щоб викликати довіру, потрібно говорити правду, а правда починається з почуттів. Ці висновки Спенса перекликаються з книгою С. Сергеїча "Мистецтво промови у суді".

Вміння слухати

Очевидно, найкращі слухачі ті, що вміють прислухатись до самого себе, до свого внутрішнього голосу. Вміння слухати важливіше за інші навички. Спочатку потрібно навчитись слухати і чути те, що говоримо ми, і те, що кажуть можновладці нам і оточенню. Спенс пише, що, прислухаючись до себе під час промови, можна почути, як внутрішній голос тихо радить сказати те і те, знизити темп виступу або зробити паузу, щоб слухачі змогли краще зрозуміти наші слова. Якщо слухати себе, коли виступаєш, то можна слідкувати за ритмом промови, знати, коли потрібно підсилити голос, коли наближається кульмінаційний момент, коли його потрібно підкреслити хвилюванням і силою голосу. І коли адвокат слухає себе, то знає, коли потрібно закінчити промову.

Якщо адвокат читає заготовлену промову, то він перестає чути своє внутрішнє вухо, його завчені фрази звучать штучно, промова стає непереконливою. Якщо адвокат заморожений у словах завченої напам'ять промови, втрачаються звуки, мова і драматичний ефект. Водночас слід пам'ятати, що люди не люблять насильства - ні фізичного, ні вербального. А тому внутрішній голос варто контролювати, бо, висловлюючи кожну ідею, подану внутрішнім голосом, можна нажити купу неприємностей. "Ця паскуда, ще й до того ж бреше", підказує внутрішній голос, за яким слідкує і наш внутрішній редактор. Але якщо слухати тільки цей внутрішній голос і ігнорувати редактора, то такий неконтрольований внутрішній голос може призвести до того, що ми втратимо друзів, яких потребуємо, і наживемо ворогів, які нам непотрібні.

Адвокат має набути навичок вислуховування свідків, суддів, прокурора. І ще. Майже неможливо розмовляти з людиною, від якої ви відвернулись. Досить часто окремі адвокати ставлять запитання і тут же, відвернувшись, копирсаються в паперах, поринувши у свої замітки, шукаючи своє наступне питання. Вони не слухають відповідей, не "чують" невисловленого слова і того, як це було сказано.