118. Сутність та зміст істотних порушень кпз як підстав до скасування вироку.

Стаття 370. Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову. Вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо: 1) за наявності підстав для закриття справи її не було закрито; 2) вирок винесено незаконним складом суду; 3) порушено право обвинуваченого на захист; 4) порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача; 5) розслідування справи провадила особа, яка підлягала відводу; 6) справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого частиною другою статті 262 цього Кодексу; 7) порушено правила підсудності; 8) порушено таємницю наради суддів; 9) вирок (постанову) не підписано будь-ким із суддів; 10) у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судового процесу у передбачених цим Кодексом випадках не фіксувався технічними засобами; 11) порушено вимоги статей цього Кодексу про обов’язковість пред’явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення; 12) обвинувальний висновок не затверджений прокурором чи він не був вручений обвинуваченому; 13) порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, надання підсудному права виступити в дебатах і з останнім словом. Стаття 371. Неправильне застосування кримінального закону Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку (постанови), є: 1) незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту. Стаття 372. Невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого Невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м’якості, так і суворості.

119. Особливості збирання, перевірки та оцінки доказів в апеляційному провадженні.

Перевіряючи правильність вироку по суті та по формі у їх взаємодії апеляційний суд включає до цієї перевірки перевірку та оцінку зібраних у справі доказів. Ця оцінка проводиться лише у частині рішення суду 1 інстанції, яка оскаржується в апеляційному порядку. якщо під час судових дебатів, проголошення останнього слова засудженого або при ухваленні рішення апеляційним судом виникає необхідність дослідження нових обставин справи або доказів, які їх підтверджують або спростовують, і якщо ці обставини і докази стосуються частини вироку суду 1 інстанція, яка оскаржується, апеляційний суд своєю ухвалою поновлює судове слідство. Апеляційне провадження, на відміну від касаційного, характеризується тим , що при необхідності є можливим проведення судового слідства, де досліджуються докази за єдиними правилами, які визначені в КПК, як і в суді 1 інстанції, але з тим обмеженням, що дослідження може проводитися тільки в тій частині вироку, законність та обґрунтованість якої оскаржується в апеляції. В судовому слідстві апеляційний суд може досліджувати докази, які існували під час розгляду справи в суді 1 інстанції, але особа не знала про їх існування, або нові обставини з’явилися після прийняття судом 1 інстанції, або суд 1 інстанції помилково виключив з обвинувачення надані та досліджені докази, які могли мати важливе значення для справи, або суд 1 інстанції необґрунтовано відмовив особі у дослідженні таких обставин тощо. Також апеляційна інстанція може прийняти від прокурора або від учасників процесу ті матеріали, яких не було раніше у справі, якщо вони мають значення для вирішення питання про зміну або скасування вироку. Такі матеріали вправі пред’явити будь-який учасник процесу, незалежно від того, оскаржується вирок чи ні.