46. Предмет і межі доказування в кп. Співвідношення між предметом та межами доказування.

Предмет доказування – це сукупність передбачених КПЗ обставин, які порібно встановити по кожній КС, езалежно від її специфіки, і які ають правове значення для правильного вирішення справи по суті. 1) подія злочину; 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, помякшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинногго діяння; 5) причини і умови, які сприяли вчиненню злочину. В рамках предмету доказування повинні встановлюватися ткож: 1) обставини, які виключають злочинність і караність діяння; 2) обставини, які можуть тягнути за собою звільнення від КВ та покарання. Межі доказування – це такий обсяг доказового матеріалу (доказів та їх джерел), який є достатнім для встановлення всіх обставин, які входять до предмету доказування та правильне вирішення справи. Предмет і межі доказування співвідносяться між собою як мета і засіб її досягнення. Межі доказування визначають глибину, ступінь дослідження обставин справи, коло, обсяг доказів та їх джерел, необіхдних для цього. Правильне визначення меж, рамок дослідження залежить від предмету доказування, від активності субєктів доказування, від якості і кількості доказів. Неправильне визначення меж доказування у справі може потягнути за собою звуження чи безпідставне розширення процесу доказування. Межі доказування в ході досудового розслідування міняються в залежності від зміни обставин, що підлягають доказуванню в певний момент. Межі доказування на досудовому слідства і в судовому засіданні можуть не співпадати в результаті необхідності перевірки всіх можливих версій, неоднаковсті визначення предмету доказуванн, відмінності в оцінці належності, допустимості і достовірності зібраних доказів.

47. Поняття доказів у кп. Належність і допустимість доказів.

Стаття 65. Докази Доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами. Належність – визначає наявність звзку між його змістом (фактичними даними) і обставинами, які підлягають доказуванню в справі, що розслідується чи розглядається. Критерієм належності доказів є предмет доказування. Допустимість вказує на відповідність відомостей вимогам КПЗ: по субєкту отримання, по джерелу отримання, по способу отримання, по процесуальній формі, а також на відповідність нормам істинності та моральності.