- •1. Поняття і завдання кримінального процесу.
- •2. Основні напрямки судово-правової реформи в Україні.
- •3. Кримінально-процесуальна форма, її значення та диференціація.
- •4. Питання кримінально-процесуальних гарантій в ку, їх сутність та класифікація.
- •5. Поняття стадій кримінального процесу, їх система. Загальна характеристика кожної з них.
- •6. Поняття кпп. Зв’язок з іншими галузями права та юн.
- •13. Поняття, значення і класифікація принципів кп.
- •14. Принцип особистої недоторканості в кп.
- •15. Принцип публічності (офіційності) в кп.
- •16. Принцип об’єктивної істини.
- •17. Незалежність суддів і народних засідателів, підкорення їх тільки закону при відправленні правосуддя. Ппвсу № 4 від 12.04.1996.
- •18. Принцип гласності і його значення в кп.
- •19. Принцип національної мови в судочинстві і його значення в кп.
- •20. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, осудженому та виправданому права на захист. Ппвсу № 8 від. 24.10.2003.
- •21. Принцип презумпції не винуватості і його значення в кп.
- •22. Принцип змагальності і диспозитивності в кп.
- •23. Принцип усності і безпосередності у кримінальному судочинстві.
- •24. Поняття субєктів кп і їх класифікація.
- •25. Суд та його функції у кп.
- •26. Процесуальний порядок забезпечення безпеки осіб, що приймають участь в кримінальному судочинстві.
- •27. Правові підстави забезпечення безпеки осіб, які здійснюють провадження по кс.
- •28. Процесуальний стан та повноваження прокурора в різних стадіях кп.
- •29. Повноваження слідчого та його процесуальна самостійність.
- •30. Повноваження начальника слідчого відділу, зміст його правовідносин зі слідчим.
- •31. Система органів дізнання, їх повноваження і завдання.
- •32. Обставини, що виключають можливість участі в справі суддів, прокурорів, слідчого і особи, що провадить дізнання. Порядок їх відводу.
- •33. Поняття обвинуваченого та гарантії забезпечення його процесуального статусу в кп.
- •34. Процесуальний стан підозрюваного у кп.
- •35. Підозрюваний та забезпечення його процесуальних прав при затриманні та обранні запобіжних заходів.
- •36. Захисник, його права та обовязки в кп.
- •37. Допуск захисника до участі в справі. Категорія справ, по яких відмова від захисника не може бути прийнята.
- •38. Підстави, які виключають участь захисника у справі та процесуальний порядок його усунення.
- •39. Потерпілий, його права та обовязки в кп. Ппвск № 13 від 2.07.2004.
- •41. Поняття цивільного позову в кп. Підстави і порядок його розгляду разом із кс.
- •42. Цивільний позивач і цивільний відповідач. Їх права і обовязки в кп.
- •43. Процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів звязку, їх огляд та виїмка.
- •44. Сутність доказування, його цілі та завдання в кп.
- •45. Субєкти доказування у кп. Їх права та обовязки.
- •46. Предмет і межі доказування в кп. Співвідношення між предметом та межами доказування.
- •47. Поняття доказів у кп. Належність і допустимість доказів.
- •48. Основні положення оцінки доказів у кп.
- •49. Класифікація доказів і її практичне значення в кп.
- •50. Свідок, його процесуальний статус. Особи, які не підлягають допиту як свідки. Особи, які мають право відмовітися давати показання як свідки.
- •51. Показання свідків. Особливості їх перевірки та оцінки у кп.
- •52. Показання обвинуваченого, їх класифікація. Особливості їх перевірки та оцінки.
- •53. Показання потерпілого, особливості їх перевірки та оцінки.
- •54.Показання підозрюваного та їх оцінка.
- •55. Порядок і підстави призначення експертизи. Випадки обовязкового призначення експертизи.
- •56. Права, обовязки і відповідальність експерта у кс.
- •57. Висновок експерта та його оцінка. Повторна і додаткова експертиза. Комісійна і комплексна експертиза.
- •58. Поняття речових доказів. Порядок їх залучення в кп, особливості перевірки, оцінки та зберігання речових доказів.
- •59. Вимоги до протоколів та інших документів як джерел доказів, особливості їх перевірки та оцінки .
- •60. Процесуальний порядок застосування нтз у кримінальному судочинстві.
- •61. Хараткеристика заходів процесуального примусу, їх види та загальні вимоги щодо їх застосування.
- •62. Взяття під варту: цілі, порядок, процесуальний порядок обрання та оскарження. Ппвсу № 4 від 25.04.2003.
- •63. Поняття затсави як запобіжного заходу: цілі, підстави та процесуальний порядок обрання. Ппвсу № 6 від 26.03.99.
- •64. Суть і значення стадії порушення кс. Приводи і підстави до порушення кс.
- •65. Види рішень, які приймаються в стадії порушення кс. Порядок їх прийняття і оскарження.
- •66. Нагляд прокурора і судовий контроль за законністю рішень в стадії порушення кс. Ппвсу від 11.02.2005 № 1.
- •67. Обставини, що виключають провадження у кс. Їх класифікація та особливості застосування.
- •68. Поняття і значення стадії досудового розслідування.
- •70. Строки тримання обвинуваченого під вартою та порядок їх продовження. Ппвсу № 4 від 25.04.2003.
- •71. Особливості провадження слідства у справі групою слідчих.
- •72. Поняття і види підслідності. Окремі слідчі доручення.
- •73. Підстави і порядок обєднання справ у одному провадженні. Виділення справи в окреме провадження.
- •74. Процесуальний порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна у кп.
- •75. Поняття слідчих дій. Їх види і система.
- •76. Підстави і порядок проведення огляду. Особливості прийняття рішень про окремі види огляду. Провадження освідування.
- •77. Обшук і виїмка. Підстави і порядок їх проведення. Особистий обшук.
- •78. Предявлення для впізнання і його види. Підстави і порядок проведення впізнання.
- •79. Процесуальний порядок допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві.
- •80. Особливості допиту неповнолітнього свідка і обвинуваченого підсудного на досудових і судових стадіях кп.
- •81. Очна ставка, мета, підстави і процесуальний порядок провадження.
- •82. Відтворення обстановки і обставин події. Перевірка показань на місці.
- •83. Підстави і процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Зміст постанови про притягнення особи як обвинуваченого.
- •84. Процесуальний порядок предявлення обвинувачення і допит обвинуваченого на досудовому слідстві.
- •85. Зміна і доповнення обвинувачення в стадії досудового розслідування.
- •86. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи в досудових і судових стадіях кп. Права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при призначенні і проведенні екпертизи.
- •88. Підстави, умови і процесуальний порядок зупинення досудового слідства. Порядок поновлення досудового слідства.
- •89. Підстави і процесуальний порядок закриття кс в стадії досудового слідства. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обгрунтованістю закриття кс.
- •90. Підстави та процесуальний порядок закриття кс зі звільненням особи від кв.
- •91. Ознайомлення потерпілого, цивліьного позивача, цивільного відповідача з матеріалами справи у звязку із закінченням досудового слідства.
- •92. Ознайомлення обвинуваченого і його захисника із матеріалами справи у звязку із закінченням досудового слідства.
- •93. Структура, зміст і значення обвинувального висновку. Співвідношення ов і постанови про притягнення особи як обвинуваченої.
- •94. Повноваження прокурора при перевірці справи, що надійшла до ньго з обвинувальним висновком.
- •95. Поняття і значення стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, що зясовуються у стадії попереднього розгляду справ суддею.
- •96. Рішення, що приймаються в стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, які підлягають вирішенню.
- •97. Стадія судового розгляду, її місце в системі кп. Ппвсу № 11 від 27.12.85.
- •98. Процесуальне положення та повноваження прокурора у судовому розгляді кс.
- •99. Розпорядок сз. Заходи, які застосовуються щодо порушників порядку сз.
- •100. Значення підготовчої частини судового розгляду та питання, які в ній вирішуються.
- •101. Суть, значення і процесуальний порядок судового слідства.
- •102. Межі судового розгляду та процесуальний порядок їх змін.
- •103. Підстави і процесуальний порядок повернення судом першої інстанції кс на додаткове розслідування.
- •104. Судові дебати. Зміст виступу в них учасників судового розгляду.
- •105. Процесуальний порядок постановлення вироку – акту правосуддя. Ппвсу № 5 від 29.06.1990.
- •106. Вирок суду, його структура та правові властивості: законність, обґрунтованість та справедливість.
- •107. Види вироків та особливості їх мотивування. Ппвсу № 5 від 26. 06.1990.
- •108. Окрема ухвала суду, підстави і порядок її винесення.
- •109. Підстави і процесуальний порядок закриття справи в сз.
- •110. Протокол сз, його зміст і значення. Зауваження до протоколу, порядок їх принесення і розгляду.
- •111. Поняття апеляційного провадження та його загальна характеристика.
- •112. Строки і процесуальний порядок подання апеляцій на вироки, ухвали, постанови суду, що не набрали законної сили.
- •113. Доповнення, зміна, відкликання апеляцій та подання зауважень.
- •114. Учасники апеляційного провадження та їх процесуальне становище.
- •115. Процесуальні наслідки подання апеляції. Призначення справи до апеляційного провадження.
- •116. Процесуальний порядок розгляду кс в апеляційній інстанції.
- •117. Підстави для скасування або зміни вироку в апеляційному та касаційному порядку.
- •118. Сутність та зміст істотних порушень кпз як підстав до скасування вироку.
- •119. Особливості збирання, перевірки та оцінки доказів в апеляційному провадженні.
- •120. Рішення суду апеляційної інстанції та їх види.
- •121. Вирок (постанова) апеляційної інстанції та особливості його мотивування.
- •122. Поняття касаційного провадження, його загальна характеристика та відмінність від апеляційного перегляду.
- •123. Учасники касаційного провадження та їх процесуальне становище.
- •124. Строки та процесуальний порядок касаційного оскарження судових рішень.
- •125. Рішення суду касаційної інстанції, їх види та особливості мотивування.
- •126. Процесуальний порядок розгляду кс у касаційній інстанції. Недопустимість «повороту до гіршого».
- •127. Процесуальний порядок перегляду судових рішень у виключному провадженні.
- •128. Поняття і значення стадії виконання вироку в системі кп. Види питань, які вирішуються в цій стадії.
- •129. Процесуальний порядок вирішення питань в стадії виконання вироку.
- •130. Провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру, його поняття та загальна характеристика. Ппвсу № 2 від 19.03.92.
- •131. Підстави та процесуальні умови застосування примусових заходів медичного характеру.
- •132. Види рішень суду щодо скасування або зміни примусових заходів медичного характеру.
- •133. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів. Ппвсу № 6 від 27. 06.86.
- •134. Особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх. Ппвсу № 5 від 16.04.2004.
- •135. Порядок розгляду справ про суспільно-небезпечні дії, вчинені особою, яка не досягла віку кв.
80. Особливості допиту неповнолітнього свідка і обвинуваченого підсудного на досудових і судових стадіях кп.
Стаття 166. Порядок виклику свідка для допиту Свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку свідкові, а в разі його тимчасової відсутності — кому-небудь з дорослих членів його сім’ї, житлово-експлуатаційній організації, виконавчому комітету селищної або сільської Ради народних депутатів чи адміністрації за місцем його роботи. Свідок може бути викликаний також телеграмою або телефонограмою. В повістці повинно бути зазначено, хто викликається як свідок, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки, передбачені статтями 70 і 71 цього Кодексу. Неповнолітній свідок викликається через законних представників. Стаття 167. Допит свідка Свідка можна допитувати про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого та потерпілого. Свідок допитується в місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності — в місці його перебування. Свідок допитується окремо і у відсутності інших свідків. При цьому слідчий вживає заходів до того, щоб свідки, викликані в одній справі, не могли зноситися між собою до закінчення допиту. Перед допитом слідчий встановлює особу свідка, повідомляє його, в якій справі він викликаний, і попереджає про обов’язок розповісти все відоме йому в справі, а також про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. Потім слідчий з’ясовує стосунки між свідком і підозрюваним або обвинуваченим, а також потерпілим і починає допит. Після того як свідок закінчить дачу показань, слідчий ставить йому запитання. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання). Стаття 168. Допит неповнолітнього свідка Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого — віком до шістнадцяти років проводиться за правилами статті 167 цього Кодексу в присутності педагога, а при необхідності — лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього. До початку допиту зазначеним особам роз’яснюється їх обов’язок бути присутніми при допиті, а також право викладати свої зауваження і з дозволу слідчого задавати свідкові запитання. Запитання, поставлені свідкові законними представниками, педагогом або лікарем, і їх зауваження заносяться до протоколу. Слідчий вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесене до протоколу. Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз’яснюється його обов’язок говорити тільки правду, але про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не попереджається. Стаття 307. Допит неповнолітнього свідка Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а за розсудом суду — до шістнадцяти років проводиться в суді за правилами, зазначеними в статті 168 цього Кодексу. По закінченні допиту неповнолітній свідок видаляється із залу суду, крім випадків, коли суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду визнає присутність цього свідка в залі суду необхідною. У виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси справи або безпека свідка, допит неповнолітнього свідка за ухвалою суду може бути проведений у відсутності підсудного.Після повернення підсудного до залу суд зобов’язаний ознайомити його з показаннями свідка і надати йому можливість задавати питання свідкові, а також дати пояснення з приводу показань свідка. Стаття 169. Допит німого або глухого свідка Допит німого або глухого свідка проводиться за правилами статті 167 цього Кодексу з участю особи, яка його розуміє. Про участь цієї особи в допиті свідка зазначається в протоколі. Стаття 170. Протокол допиту свідка Про допит свідка складається протокол з додержанням правил, зазначених у статті 85 цього Кодексу. Крім того, в протоколі допиту вказуються: прізвище, ім’я та по батькові свідка, його вік, громадянство, національність, освіта, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, а також відомості про його стосунки з обвинуваченим і потерпілим. У протоколі зазначається, що свідкові роз’яснені його права, обов’язки і відповідальність за відмову давати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. Показання свідка та відповіді на поставлені йому запитання викладаються в першій особі і по можливості дослівно. Свідкові, коли він про це просить, може бути надана можливість особисто написати свої показання в присутності слідчого, про що зазначається в протоколі. По закінченні допиту слідчий пред’являє свідкові протокол для прочитання. За проханням свідка протокол може бути йому прочитаний слідчим. Свідок і особи, які були присутні при допиті, мають право просити про внесення доповнень і поправок у протокол. Ці доповнення і поправки заносяться слідчим до протоколу. Протокол підписують свідок, слідчий і особи, що були присутні при допиті. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, свідок підписує кожну сторінку окремо. Стаття 171. Виклик і допит потерпілого Виклик потерпілого проводиться за правилами, встановленими статтею 166 цього Кодексу. Допит потерпілого проводиться з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 і 3 статті 167 цього Кодексу. Перед початком допиту слідчий попереджає потерпілого про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за статтею 384 Кримінального кодексу України. Після цього слідчий з’ясовує стосунки між потерпілим і підозрюваним або обвинуваченим і пропонує потерпілому розповісти про все відоме йому в справі. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання). Про допит потерпілого складається протокол з додержанням правил статті 170 цього Кодексу.