- •1. Поняття і завдання кримінального процесу.
- •2. Основні напрямки судово-правової реформи в Україні.
- •3. Кримінально-процесуальна форма, її значення та диференціація.
- •4. Питання кримінально-процесуальних гарантій в ку, їх сутність та класифікація.
- •5. Поняття стадій кримінального процесу, їх система. Загальна характеристика кожної з них.
- •6. Поняття кпп. Зв’язок з іншими галузями права та юн.
- •13. Поняття, значення і класифікація принципів кп.
- •14. Принцип особистої недоторканості в кп.
- •15. Принцип публічності (офіційності) в кп.
- •16. Принцип об’єктивної істини.
- •17. Незалежність суддів і народних засідателів, підкорення їх тільки закону при відправленні правосуддя. Ппвсу № 4 від 12.04.1996.
- •18. Принцип гласності і його значення в кп.
- •19. Принцип національної мови в судочинстві і його значення в кп.
- •20. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, осудженому та виправданому права на захист. Ппвсу № 8 від. 24.10.2003.
- •21. Принцип презумпції не винуватості і його значення в кп.
- •22. Принцип змагальності і диспозитивності в кп.
- •23. Принцип усності і безпосередності у кримінальному судочинстві.
- •24. Поняття субєктів кп і їх класифікація.
- •25. Суд та його функції у кп.
- •26. Процесуальний порядок забезпечення безпеки осіб, що приймають участь в кримінальному судочинстві.
- •27. Правові підстави забезпечення безпеки осіб, які здійснюють провадження по кс.
- •28. Процесуальний стан та повноваження прокурора в різних стадіях кп.
- •29. Повноваження слідчого та його процесуальна самостійність.
- •30. Повноваження начальника слідчого відділу, зміст його правовідносин зі слідчим.
- •31. Система органів дізнання, їх повноваження і завдання.
- •32. Обставини, що виключають можливість участі в справі суддів, прокурорів, слідчого і особи, що провадить дізнання. Порядок їх відводу.
- •33. Поняття обвинуваченого та гарантії забезпечення його процесуального статусу в кп.
- •34. Процесуальний стан підозрюваного у кп.
- •35. Підозрюваний та забезпечення його процесуальних прав при затриманні та обранні запобіжних заходів.
- •36. Захисник, його права та обовязки в кп.
- •37. Допуск захисника до участі в справі. Категорія справ, по яких відмова від захисника не може бути прийнята.
- •38. Підстави, які виключають участь захисника у справі та процесуальний порядок його усунення.
- •39. Потерпілий, його права та обовязки в кп. Ппвск № 13 від 2.07.2004.
- •41. Поняття цивільного позову в кп. Підстави і порядок його розгляду разом із кс.
- •42. Цивільний позивач і цивільний відповідач. Їх права і обовязки в кп.
- •43. Процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів звязку, їх огляд та виїмка.
- •44. Сутність доказування, його цілі та завдання в кп.
- •45. Субєкти доказування у кп. Їх права та обовязки.
- •46. Предмет і межі доказування в кп. Співвідношення між предметом та межами доказування.
- •47. Поняття доказів у кп. Належність і допустимість доказів.
- •48. Основні положення оцінки доказів у кп.
- •49. Класифікація доказів і її практичне значення в кп.
- •50. Свідок, його процесуальний статус. Особи, які не підлягають допиту як свідки. Особи, які мають право відмовітися давати показання як свідки.
- •51. Показання свідків. Особливості їх перевірки та оцінки у кп.
- •52. Показання обвинуваченого, їх класифікація. Особливості їх перевірки та оцінки.
- •53. Показання потерпілого, особливості їх перевірки та оцінки.
- •54.Показання підозрюваного та їх оцінка.
- •55. Порядок і підстави призначення експертизи. Випадки обовязкового призначення експертизи.
- •56. Права, обовязки і відповідальність експерта у кс.
- •57. Висновок експерта та його оцінка. Повторна і додаткова експертиза. Комісійна і комплексна експертиза.
- •58. Поняття речових доказів. Порядок їх залучення в кп, особливості перевірки, оцінки та зберігання речових доказів.
- •59. Вимоги до протоколів та інших документів як джерел доказів, особливості їх перевірки та оцінки .
- •60. Процесуальний порядок застосування нтз у кримінальному судочинстві.
- •61. Хараткеристика заходів процесуального примусу, їх види та загальні вимоги щодо їх застосування.
- •62. Взяття під варту: цілі, порядок, процесуальний порядок обрання та оскарження. Ппвсу № 4 від 25.04.2003.
- •63. Поняття затсави як запобіжного заходу: цілі, підстави та процесуальний порядок обрання. Ппвсу № 6 від 26.03.99.
- •64. Суть і значення стадії порушення кс. Приводи і підстави до порушення кс.
- •65. Види рішень, які приймаються в стадії порушення кс. Порядок їх прийняття і оскарження.
- •66. Нагляд прокурора і судовий контроль за законністю рішень в стадії порушення кс. Ппвсу від 11.02.2005 № 1.
- •67. Обставини, що виключають провадження у кс. Їх класифікація та особливості застосування.
- •68. Поняття і значення стадії досудового розслідування.
- •70. Строки тримання обвинуваченого під вартою та порядок їх продовження. Ппвсу № 4 від 25.04.2003.
- •71. Особливості провадження слідства у справі групою слідчих.
- •72. Поняття і види підслідності. Окремі слідчі доручення.
- •73. Підстави і порядок обєднання справ у одному провадженні. Виділення справи в окреме провадження.
- •74. Процесуальний порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна у кп.
- •75. Поняття слідчих дій. Їх види і система.
- •76. Підстави і порядок проведення огляду. Особливості прийняття рішень про окремі види огляду. Провадження освідування.
- •77. Обшук і виїмка. Підстави і порядок їх проведення. Особистий обшук.
- •78. Предявлення для впізнання і його види. Підстави і порядок проведення впізнання.
- •79. Процесуальний порядок допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві.
- •80. Особливості допиту неповнолітнього свідка і обвинуваченого підсудного на досудових і судових стадіях кп.
- •81. Очна ставка, мета, підстави і процесуальний порядок провадження.
- •82. Відтворення обстановки і обставин події. Перевірка показань на місці.
- •83. Підстави і процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Зміст постанови про притягнення особи як обвинуваченого.
- •84. Процесуальний порядок предявлення обвинувачення і допит обвинуваченого на досудовому слідстві.
- •85. Зміна і доповнення обвинувачення в стадії досудового розслідування.
- •86. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи в досудових і судових стадіях кп. Права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при призначенні і проведенні екпертизи.
- •88. Підстави, умови і процесуальний порядок зупинення досудового слідства. Порядок поновлення досудового слідства.
- •89. Підстави і процесуальний порядок закриття кс в стадії досудового слідства. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обгрунтованістю закриття кс.
- •90. Підстави та процесуальний порядок закриття кс зі звільненням особи від кв.
- •91. Ознайомлення потерпілого, цивліьного позивача, цивільного відповідача з матеріалами справи у звязку із закінченням досудового слідства.
- •92. Ознайомлення обвинуваченого і його захисника із матеріалами справи у звязку із закінченням досудового слідства.
- •93. Структура, зміст і значення обвинувального висновку. Співвідношення ов і постанови про притягнення особи як обвинуваченої.
- •94. Повноваження прокурора при перевірці справи, що надійшла до ньго з обвинувальним висновком.
- •95. Поняття і значення стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, що зясовуються у стадії попереднього розгляду справ суддею.
- •96. Рішення, що приймаються в стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, які підлягають вирішенню.
- •97. Стадія судового розгляду, її місце в системі кп. Ппвсу № 11 від 27.12.85.
- •98. Процесуальне положення та повноваження прокурора у судовому розгляді кс.
- •99. Розпорядок сз. Заходи, які застосовуються щодо порушників порядку сз.
- •100. Значення підготовчої частини судового розгляду та питання, які в ній вирішуються.
- •101. Суть, значення і процесуальний порядок судового слідства.
- •102. Межі судового розгляду та процесуальний порядок їх змін.
- •103. Підстави і процесуальний порядок повернення судом першої інстанції кс на додаткове розслідування.
- •104. Судові дебати. Зміст виступу в них учасників судового розгляду.
- •105. Процесуальний порядок постановлення вироку – акту правосуддя. Ппвсу № 5 від 29.06.1990.
- •106. Вирок суду, його структура та правові властивості: законність, обґрунтованість та справедливість.
- •107. Види вироків та особливості їх мотивування. Ппвсу № 5 від 26. 06.1990.
- •108. Окрема ухвала суду, підстави і порядок її винесення.
- •109. Підстави і процесуальний порядок закриття справи в сз.
- •110. Протокол сз, його зміст і значення. Зауваження до протоколу, порядок їх принесення і розгляду.
- •111. Поняття апеляційного провадження та його загальна характеристика.
- •112. Строки і процесуальний порядок подання апеляцій на вироки, ухвали, постанови суду, що не набрали законної сили.
- •113. Доповнення, зміна, відкликання апеляцій та подання зауважень.
- •114. Учасники апеляційного провадження та їх процесуальне становище.
- •115. Процесуальні наслідки подання апеляції. Призначення справи до апеляційного провадження.
- •116. Процесуальний порядок розгляду кс в апеляційній інстанції.
- •117. Підстави для скасування або зміни вироку в апеляційному та касаційному порядку.
- •118. Сутність та зміст істотних порушень кпз як підстав до скасування вироку.
- •119. Особливості збирання, перевірки та оцінки доказів в апеляційному провадженні.
- •120. Рішення суду апеляційної інстанції та їх види.
- •121. Вирок (постанова) апеляційної інстанції та особливості його мотивування.
- •122. Поняття касаційного провадження, його загальна характеристика та відмінність від апеляційного перегляду.
- •123. Учасники касаційного провадження та їх процесуальне становище.
- •124. Строки та процесуальний порядок касаційного оскарження судових рішень.
- •125. Рішення суду касаційної інстанції, їх види та особливості мотивування.
- •126. Процесуальний порядок розгляду кс у касаційній інстанції. Недопустимість «повороту до гіршого».
- •127. Процесуальний порядок перегляду судових рішень у виключному провадженні.
- •128. Поняття і значення стадії виконання вироку в системі кп. Види питань, які вирішуються в цій стадії.
- •129. Процесуальний порядок вирішення питань в стадії виконання вироку.
- •130. Провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру, його поняття та загальна характеристика. Ппвсу № 2 від 19.03.92.
- •131. Підстави та процесуальні умови застосування примусових заходів медичного характеру.
- •132. Види рішень суду щодо скасування або зміни примусових заходів медичного характеру.
- •133. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів. Ппвсу № 6 від 27. 06.86.
- •134. Особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх. Ппвсу № 5 від 16.04.2004.
- •135. Порядок розгляду справ про суспільно-небезпечні дії, вчинені особою, яка не досягла віку кв.
56. Права, обовязки і відповідальність експерта у кс.
Стаття 77. Обов’язки і права експерта Особа, яка призначена експертом, зобов’язана з’явитися за викликом і дати правильний висновок на поставлені запитання. За злісне ухилення від явки до суду, до органів досудового слідства або дізнання експерт несе відповідальність відповідно за частиною 2 статті 185-3 або статтею 185-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків — відповідно за статтями 384 чи 385 Кримінального кодексу України. Експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; порушувати клопотання про представлення нових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, що допитуються, запитання, які стосуються експертизи, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки. Якщо питання, поставлене перед експертом, виходить за межі його компетенції або якщо надані йому матеріали недостатні для дачі висновку, експерт у письмовій формі повідомляє орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок.
57. Висновок експерта та його оцінка. Повторна і додаткова експертиза. Комісійна і комплексна експертиза.
Стаття 75. Висновок експерта Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Як експерт може бути викликана будь-яка особа, що має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань. Питання, які ставляться експертові, і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. У разі необхідності в справі може бути призначено декількох експертів, які дають загальний висновок. Коли експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо. Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов’язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку. Якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові. Коли висновок експерта буде визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справі. Оцінка висновку експерта: 1) висновок, як і будь-який інший доказ, не має наперед встановленої сили і підлягає оцінці за загальними правилами, передбаченими в ст. 67 КПК; 2) висновок експерта для субєктів, які ведуть провадження у справі не є обовязковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку; 3) при провадженні у КС повинні оцінюватися не тільки відповіді експерта на поставлені йому питання. Вступна і дослідницька частини висновку теж мають важливе доказове значення; 3) на підставі проведених досліджень експерт встановлює нові фактичні дані, і саме вони є доказами в справі, якщо вони сформульовані в категоричній формі, а не є припущеннями. Комісійна еспертиза – у разі необхідності в справі може бути призначено декількох еспертів, які дають загальний висновок. Коли екперти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо. Комплексна експертиза – це комісійна експертиза, яку провадять спеціалісти з різних галузей знань.