101. Суть, значення і процесуальний порядок судового слідства.

Судове слідство – основна частина судового розгляду, суть якої полягає в дослідженні судом і учасниками судового розгляду зібраних у справі доказів для встановлення фактичних обставин вчиненого злочину. Всебічно, повно і обєктивно проведене судове слідство забезпечукє постановлення законного, обгрунтованого і справедливого вироку. Останній може грунтуватися лише на доказах, які були розглянуті і дослідженні в судовому засіданні. 1. дії суду до дослідження доказів: 1) після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства, яке починається: а) з оголошення прокурором обвинувального висновку; б) в справах зазначених в ч.1 ст. 27 – з оголошення потерпілим чи його представником скарги потерпілого. 2) розяснення головуючим підсудному суті обвинувачення і зясування його відношення до нього. 3) визначення постановою судді чи ухвалою суду обсягу доказів, які будуть досліджуватися та порядку їх дослідження. 4) суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. 2. дослідження доказів у справі – суд може провадити будь-які процесуальні дії крім тих, виконання яких неможливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду; відтворення обстановки і обставин події, впізнання особи або предмету в СЗ може проводитися лише в тому разі, коли ця слідча дія органами розслідуваня не виконувалася. 3. закінчення судового слідства: 1) опитування головуючим учасників судового розгляду з питання, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме; 2) розгляд і вирішення клопотань в порядку, передбаченому КПК, про що виносить ухвалу, а суддя постанову; 3) оголошення про закінчення судового слідства і перехід до судових дебатів.

102. Межі судового розгляду та процесуальний порядок їх змін.

Стаття 275. Межі судового розгляду Розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення. В разі необхідності доповнити чи змінити пред’явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил, установлених в статтях 276, 277, 278 цього Кодексу. Тобто закон передбачає 2 межі: коло осіб, відносно яких винесено постанову про призначення справи до судового розгляду; 2) зміст висунутих щодо кожної з цих осіб обвинувачень. Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити предявлене особі обвинувачення, змінивши тим самим межі судового розгляду справи лише за умови ящо цим: 1) не будуть порушені правила про підсудність; 2) не будуть порушені правила про обовязковість проведення досудового слідства. Питання про притягнення до КВ за новий злочин чи іншої особи під час судового розгляду справи вправі підняти, заявивши відповідне клопотання, прокурор, потерпілий чи його представник. Суд в таких випадках, розглянувши в нарадчій кімнаті це клопотання, задовольняє його або відмовляє в його задоволенні. Задовольнивши таке клопотання, суд не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора, який і вирішує питання про наявність підстав для порушення КС по новому обвинуваченню чи про наявність підстав для притягнення до КВ іншої особи.