- •1. Поняття і завдання кримінального процесу.
- •2. Основні напрямки судово-правової реформи в Україні.
- •3. Кримінально-процесуальна форма, її значення та диференціація.
- •4. Питання кримінально-процесуальних гарантій в ку, їх сутність та класифікація.
- •5. Поняття стадій кримінального процесу, їх система. Загальна характеристика кожної з них.
- •6. Поняття кпп. Зв’язок з іншими галузями права та юн.
- •13. Поняття, значення і класифікація принципів кп.
- •14. Принцип особистої недоторканості в кп.
- •15. Принцип публічності (офіційності) в кп.
- •16. Принцип об’єктивної істини.
- •17. Незалежність суддів і народних засідателів, підкорення їх тільки закону при відправленні правосуддя. Ппвсу № 4 від 12.04.1996.
- •18. Принцип гласності і його значення в кп.
- •19. Принцип національної мови в судочинстві і його значення в кп.
- •20. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, осудженому та виправданому права на захист. Ппвсу № 8 від. 24.10.2003.
- •21. Принцип презумпції не винуватості і його значення в кп.
- •22. Принцип змагальності і диспозитивності в кп.
- •23. Принцип усності і безпосередності у кримінальному судочинстві.
- •24. Поняття субєктів кп і їх класифікація.
- •25. Суд та його функції у кп.
- •26. Процесуальний порядок забезпечення безпеки осіб, що приймають участь в кримінальному судочинстві.
- •27. Правові підстави забезпечення безпеки осіб, які здійснюють провадження по кс.
- •28. Процесуальний стан та повноваження прокурора в різних стадіях кп.
- •29. Повноваження слідчого та його процесуальна самостійність.
- •30. Повноваження начальника слідчого відділу, зміст його правовідносин зі слідчим.
- •31. Система органів дізнання, їх повноваження і завдання.
- •32. Обставини, що виключають можливість участі в справі суддів, прокурорів, слідчого і особи, що провадить дізнання. Порядок їх відводу.
- •33. Поняття обвинуваченого та гарантії забезпечення його процесуального статусу в кп.
- •34. Процесуальний стан підозрюваного у кп.
- •35. Підозрюваний та забезпечення його процесуальних прав при затриманні та обранні запобіжних заходів.
- •36. Захисник, його права та обовязки в кп.
- •37. Допуск захисника до участі в справі. Категорія справ, по яких відмова від захисника не може бути прийнята.
- •38. Підстави, які виключають участь захисника у справі та процесуальний порядок його усунення.
- •39. Потерпілий, його права та обовязки в кп. Ппвск № 13 від 2.07.2004.
- •41. Поняття цивільного позову в кп. Підстави і порядок його розгляду разом із кс.
- •42. Цивільний позивач і цивільний відповідач. Їх права і обовязки в кп.
- •43. Процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів звязку, їх огляд та виїмка.
- •44. Сутність доказування, його цілі та завдання в кп.
- •45. Субєкти доказування у кп. Їх права та обовязки.
- •46. Предмет і межі доказування в кп. Співвідношення між предметом та межами доказування.
- •47. Поняття доказів у кп. Належність і допустимість доказів.
- •48. Основні положення оцінки доказів у кп.
- •49. Класифікація доказів і її практичне значення в кп.
- •50. Свідок, його процесуальний статус. Особи, які не підлягають допиту як свідки. Особи, які мають право відмовітися давати показання як свідки.
- •51. Показання свідків. Особливості їх перевірки та оцінки у кп.
- •52. Показання обвинуваченого, їх класифікація. Особливості їх перевірки та оцінки.
- •53. Показання потерпілого, особливості їх перевірки та оцінки.
- •54.Показання підозрюваного та їх оцінка.
- •55. Порядок і підстави призначення експертизи. Випадки обовязкового призначення експертизи.
- •56. Права, обовязки і відповідальність експерта у кс.
- •57. Висновок експерта та його оцінка. Повторна і додаткова експертиза. Комісійна і комплексна експертиза.
- •58. Поняття речових доказів. Порядок їх залучення в кп, особливості перевірки, оцінки та зберігання речових доказів.
- •59. Вимоги до протоколів та інших документів як джерел доказів, особливості їх перевірки та оцінки .
- •60. Процесуальний порядок застосування нтз у кримінальному судочинстві.
- •61. Хараткеристика заходів процесуального примусу, їх види та загальні вимоги щодо їх застосування.
- •62. Взяття під варту: цілі, порядок, процесуальний порядок обрання та оскарження. Ппвсу № 4 від 25.04.2003.
- •63. Поняття затсави як запобіжного заходу: цілі, підстави та процесуальний порядок обрання. Ппвсу № 6 від 26.03.99.
- •64. Суть і значення стадії порушення кс. Приводи і підстави до порушення кс.
- •65. Види рішень, які приймаються в стадії порушення кс. Порядок їх прийняття і оскарження.
- •66. Нагляд прокурора і судовий контроль за законністю рішень в стадії порушення кс. Ппвсу від 11.02.2005 № 1.
- •67. Обставини, що виключають провадження у кс. Їх класифікація та особливості застосування.
- •68. Поняття і значення стадії досудового розслідування.
- •70. Строки тримання обвинуваченого під вартою та порядок їх продовження. Ппвсу № 4 від 25.04.2003.
- •71. Особливості провадження слідства у справі групою слідчих.
- •72. Поняття і види підслідності. Окремі слідчі доручення.
- •73. Підстави і порядок обєднання справ у одному провадженні. Виділення справи в окреме провадження.
- •74. Процесуальний порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна у кп.
- •75. Поняття слідчих дій. Їх види і система.
- •76. Підстави і порядок проведення огляду. Особливості прийняття рішень про окремі види огляду. Провадження освідування.
- •77. Обшук і виїмка. Підстави і порядок їх проведення. Особистий обшук.
- •78. Предявлення для впізнання і його види. Підстави і порядок проведення впізнання.
- •79. Процесуальний порядок допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві.
- •80. Особливості допиту неповнолітнього свідка і обвинуваченого підсудного на досудових і судових стадіях кп.
- •81. Очна ставка, мета, підстави і процесуальний порядок провадження.
- •82. Відтворення обстановки і обставин події. Перевірка показань на місці.
- •83. Підстави і процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Зміст постанови про притягнення особи як обвинуваченого.
- •84. Процесуальний порядок предявлення обвинувачення і допит обвинуваченого на досудовому слідстві.
- •85. Зміна і доповнення обвинувачення в стадії досудового розслідування.
- •86. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи в досудових і судових стадіях кп. Права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при призначенні і проведенні екпертизи.
- •88. Підстави, умови і процесуальний порядок зупинення досудового слідства. Порядок поновлення досудового слідства.
- •89. Підстави і процесуальний порядок закриття кс в стадії досудового слідства. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обгрунтованістю закриття кс.
- •90. Підстави та процесуальний порядок закриття кс зі звільненням особи від кв.
- •91. Ознайомлення потерпілого, цивліьного позивача, цивільного відповідача з матеріалами справи у звязку із закінченням досудового слідства.
- •92. Ознайомлення обвинуваченого і його захисника із матеріалами справи у звязку із закінченням досудового слідства.
- •93. Структура, зміст і значення обвинувального висновку. Співвідношення ов і постанови про притягнення особи як обвинуваченої.
- •94. Повноваження прокурора при перевірці справи, що надійшла до ньго з обвинувальним висновком.
- •95. Поняття і значення стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, що зясовуються у стадії попереднього розгляду справ суддею.
- •96. Рішення, що приймаються в стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, які підлягають вирішенню.
- •97. Стадія судового розгляду, її місце в системі кп. Ппвсу № 11 від 27.12.85.
- •98. Процесуальне положення та повноваження прокурора у судовому розгляді кс.
- •99. Розпорядок сз. Заходи, які застосовуються щодо порушників порядку сз.
- •100. Значення підготовчої частини судового розгляду та питання, які в ній вирішуються.
- •101. Суть, значення і процесуальний порядок судового слідства.
- •102. Межі судового розгляду та процесуальний порядок їх змін.
- •103. Підстави і процесуальний порядок повернення судом першої інстанції кс на додаткове розслідування.
- •104. Судові дебати. Зміст виступу в них учасників судового розгляду.
- •105. Процесуальний порядок постановлення вироку – акту правосуддя. Ппвсу № 5 від 29.06.1990.
- •106. Вирок суду, його структура та правові властивості: законність, обґрунтованість та справедливість.
- •107. Види вироків та особливості їх мотивування. Ппвсу № 5 від 26. 06.1990.
- •108. Окрема ухвала суду, підстави і порядок її винесення.
- •109. Підстави і процесуальний порядок закриття справи в сз.
- •110. Протокол сз, його зміст і значення. Зауваження до протоколу, порядок їх принесення і розгляду.
- •111. Поняття апеляційного провадження та його загальна характеристика.
- •112. Строки і процесуальний порядок подання апеляцій на вироки, ухвали, постанови суду, що не набрали законної сили.
- •113. Доповнення, зміна, відкликання апеляцій та подання зауважень.
- •114. Учасники апеляційного провадження та їх процесуальне становище.
- •115. Процесуальні наслідки подання апеляції. Призначення справи до апеляційного провадження.
- •116. Процесуальний порядок розгляду кс в апеляційній інстанції.
- •117. Підстави для скасування або зміни вироку в апеляційному та касаційному порядку.
- •118. Сутність та зміст істотних порушень кпз як підстав до скасування вироку.
- •119. Особливості збирання, перевірки та оцінки доказів в апеляційному провадженні.
- •120. Рішення суду апеляційної інстанції та їх види.
- •121. Вирок (постанова) апеляційної інстанції та особливості його мотивування.
- •122. Поняття касаційного провадження, його загальна характеристика та відмінність від апеляційного перегляду.
- •123. Учасники касаційного провадження та їх процесуальне становище.
- •124. Строки та процесуальний порядок касаційного оскарження судових рішень.
- •125. Рішення суду касаційної інстанції, їх види та особливості мотивування.
- •126. Процесуальний порядок розгляду кс у касаційній інстанції. Недопустимість «повороту до гіршого».
- •127. Процесуальний порядок перегляду судових рішень у виключному провадженні.
- •128. Поняття і значення стадії виконання вироку в системі кп. Види питань, які вирішуються в цій стадії.
- •129. Процесуальний порядок вирішення питань в стадії виконання вироку.
- •130. Провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру, його поняття та загальна характеристика. Ппвсу № 2 від 19.03.92.
- •131. Підстави та процесуальні умови застосування примусових заходів медичного характеру.
- •132. Види рішень суду щодо скасування або зміни примусових заходів медичного характеру.
- •133. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів. Ппвсу № 6 від 27. 06.86.
- •134. Особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх. Ппвсу № 5 від 16.04.2004.
- •135. Порядок розгляду справ про суспільно-небезпечні дії, вчинені особою, яка не досягла віку кв.
63. Поняття затсави як запобіжного заходу: цілі, підстави та процесуальний порядок обрання. Ппвсу № 6 від 26.03.99.
Стаття 154-1. Застава Застава полягає у внесенні на депозит органу досудового розслідування або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобов’язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід. Розмір застави встановлюється з урахуванням обставин справи органом, який застосував запобіжний захід. Він не може бути меншим: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, — однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо особи, обвинуваченої у вчиненні іншого тяжкого, або особливо тяжкого злочину чи раніше судимої особи, — п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо інших осіб — п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У всіх випадках розмір застави не може бути меншим розміру цивільного позову, обгрунтованого достатніми доказами. При внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю — у вчиненні якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застосовується запобіжний захід, і що в разі невиконання нею своїх обов’язків застава буде звернена в доход держави. Міра запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка знаходиться під вартою, до направлення справи до суду може бути обрана лише з дозволу прокурора, який давав санкцію на арешт, а після надходження справи до суду — судом. Заставодавець може відмовитись від взятих на себе зобов’язань до виникнення підстав для звернення застави в доход держави. У цьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого, підсудного до органу розслідування чи суду для заміни йому запобіжного заходу на інший. Застава повертається лише після обрання нового запобіжного заходу. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взяті на себе зобов’язання, застава звертається в доход держави. Питання про звернення застави в доход держави вирішується судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні. В судове засідання викликається заставодавець для дачі пояснень. Неявка без поважних причин заставодавця в судове засідання не перешкоджає розгляду питання про звернення застави в доход держави. Питання про повернення застави заставодавцю вирішується судом при розгляді справи. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Звернути увагу судів на те, що застава (ст. 154-1 КПК має стати дієвим запобіжним заходом. З огляду на це суди на стадії досудового розслідування кримінальної справи, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу чи продовження строків тримання під вартою, а також на стадіях попереднього і судового розгляду справи повинні за наявності відповідних підстав застосовувати заставу за клопотанням обвинуваченого (підсудного), його законного представника чи захисника, заставодавця, прокурора або за власною ініціативою. 2. За змістом ст. 154-1 КПК застосування чи незастосування застави повністю залежить від розсуду особи чи органу, в провадженні яких перебуває справа. Суд повинен вирішувати це питання (з наведенням відповідних мотивів) у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин, зазначених у ст. 150 КПК, і обирати цей запобіжний захід замість тримання під вартою лише тоді, коли є всі підстави вважати, що він може забезпечити належну поведінку підсудного та виконання ним процесуальних обов’язків, а також виконання вироку. 3. Оскільки порядок ініціювання застосування застави, порядок узгодження її розміру та прийняття відповідних рішень законом не регульовано, суд при розгляді та вирішенні цих питань повинен керуватися загальними нормами КПК, які регулюють порядок розгляду питань, що виникають під час перебування справи у провадженні суду першої інстанції, та порядок прийняття рішень. Клопотання обвинуваченого, підсудного, його законного представника чи захисника, заставодавця, прокурора про застосування застави має бути розглянуто в порядку і в строки, передбачені КПК. Якщо підстав для задоволення клопотання немає, суд, виносить мотивовану постанову чи ухвалу про відмову в цьому. Задоволення клопотання залежно від конкретних обставин справи може здійснюватись однією чи декількома мотивованими постановами (ухвалами). Правомірними є, зокрема, постанови (ухвали) про визначення розміру застави, про обрання останньої як запобіжного заходу за умови внесення в певний строк її предмета, про звільнення особи з-під варти у зв’язку із внесенням раніше визначеної застави тощо. З метою забезпечення належної поведінки підсудного у постанові (ухвалі) має бути визначено вимоги до нього, які випливають із ч. 1 ст. 148 КПК, а також взяті ним на себе згідно з ч. 1 ст. 154-1 КПК зобов’язання.