Лабораторне заняття №5 Газета в системі засобів масової комунікації

Питання для самоперевірки

1. Типологічні особливості газети.

2. Проблеми типологізації газети. Мета видання газети.

3. Масові та «якісні» видання.

4. Державні та комерційні видання.

5. Офіційні та неофіційні видання.

6. Спеціалізовані видання.

Практичні завдання

Завдання 1. На прикладі різних зразків україномовних газет («Дзеркало тижня», «Літературна Україна», «Голос України», «Вісті Придніпров’я», «Червоний гірник» і т. ін.) з’ясувати типологічні особливості газети. Схарактеризувати їх за такими основними ознаками: періодичність виходу, універсальність змісту, актуальність інформаційних повідомлень, гласність у подачі новин.

Завдання 2. Диференціювати зразки доступних газетних видань за такими типами: 1) якісні − масові; 2) державні − комерційні; 3) офіційні − неофіційні; 4) владні − опозиційні; 5) загальнополітичні − галузеві. Схарактеризувати газети залежно від географії виходу (центральні, регіональні (районні), місцеві), періодичності виходу (щоденні, дво-, три-, п’ятиразові тощо).

Завдання 3. Зробити письмовий аналіз: а) сучасної регіональної преси (на прикладі видань дніпропетровського регіону); б) періодичних видань, які є органами різних політичних партій.

Лабораторне заняття №6 Особливості редагування газетних видань

Питання для самоперевірки

1. Фактаж у газетних виданнях.

2. Структура газетних видань.

3. Манера викладу в газетних виданнях.

Практичні завдання

Завдання 1. Навести приклади а) газетно-журнальних; б) рекламних; в) інформаційних видань. З’ясувати їхні основні диференційні ознаки.

Завдання 2. Здійснити типологію газетно-журнальних видань. Схарактеризувати їх за періодичністю, призначенням, форматом, стилем представлення матеріалів, накладом тощо. На прикладі одного з номерів регіональної газети з’ясувати: а) структуру газетного видання; б) манеру викладу в газетному виданні.

Завдання 3. Підібрати зразки інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрів газетно-журнальних видань. Запропонувати схему аналізу відповідного матеріалу, за якою можна відчути правильне чи непрофесійне використання можливостей жанру. За умови непрофесійного використання можливостей того чи того жанру продемонструвати власний творчо-організаційний підхід до усунення тих чи тих недоліків.

Завдання 4. У представленій замітці-повідомленні є моменти, які виходять за межі жанру інформації. Прокоментувати відповідні недоліки та відредагувати запропонований текст.

Після довгого і хвилюючого очікування в аеропорту, в 30-градусну спеку, офіційних зустрічаючих з уряду, нарешті, величний іноземний літак Боїнг, дуже несхожий на наші старенькі АНи та ІЛи, доторкнувся української землі. Ще кілька миттєвостей і ось відрилися дверцята Боїнга. На трап важкою, втомленою після тривалого перельоту, ходою ступила нога опецькуватого, лисуватого чоловіка, обперезаного якимось світлим балахоном. Це і був довгоочікуваний гість з далекої нам африканської країни.

Завдання 5. Висловити власні міркування стосовно того, що треба робити редакторові, аби матеріали не просто були прочитані, а й викликали інтерес читацької аудиторії, запам’ятовувалися. У цьому разі можна творчо скористатися своєрідним декалогом видатного діяча українського відродження Івана Огієнка «Десять заповідань простого писання і редагування», суть яких зводиться до такого:

• Ясний і простий стиль − то найкращий стиль.

• Пильнуймо писати так, щоб усі зрозуміли написане.

• Думаймо про це, починаючи писати чи редагувати.

• Ніколи не забуваймо про те, що наше писання може читати навіть не зовсім підготовлений читач.

• «Популярний» виклад корисніший за «науковий».

• Нема стилю «наукового» й «ненаукового» − є тільки стиль ясний і неясний.

• Хто пише неясно, той проповідує в пустелі.

• Поділ способів думання на «інтелігентський» і «народний» є некоректним.

• «Інтелігентського» способу думання широка публіка не розуміє.

• «Інтелігентський» спосіб писання і редагування шкодить розвитку нашої культури, бо його розуміє тільки обмежене коло читачів; кожен працівник пера мусить дбати, аби у його писаннях переважав спосіб простий і ясний.

Завдання 6. У поданому контексті з’ясувати та усунути недоліки.

Із зібраних у районі 28800 тонн зерна 22900 було здано державі, 1200 − залишено як посівний матеріал, а 9300 − відпущено комерційним структурам для перепродажу за кордон.

Завдання 7. Установити різновид видання. З’ясувати та усунути наявні недоліки.

Курси по вивченню іноземних мов −

Німецька, англійська, французька, арабська, мова іврит,

В групах по ускореній програмі:

Для студентів;

Для дітей.

у групах для молоді.

Окремі групи − для пенсіонерів.

Оплата складає 350 гривнів.

Мова івріт − 450 грн.

Звертатися:

Неділя-середа − 9.00-18.00.

Пт-сб − 10.00 - 14.00 годин

Дзвоніть терміново за телефонами: 218-11-71, Київ.