- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Мета і завдання курсу
- •Розподіл годин за семестрами
- •Структура залікового кредиту
- •Теми, основний зміст та завдання лабОраторних занять Модуль 1. Історія та теорія редагування газети
- •Лабораторне заняття №1 «Теорія і практика редагування газет» як навчальна дисципліна
- •Лабораторне заняття №2 Аспекти редагування
- •Лабораторне заняття №3 Історія виникнення газети та газетного редагування
- •Народовська журналістика.
- •Радикальна журналістика.
- •Російськомовна українська журналістика.
- •Лабораторне заняття №4 Сучасне законодавство в Україні про пресу
- •Лабораторне заняття №5 Газета в системі засобів масової комунікації
- •Лабораторне заняття №6 Особливості редагування газетних видань
- •Лабораторне заняття №7 Структура і функціонування редакції газетного видання
- •Лабораторне заняття №8 Інтегрувальні чинники у формуванні ідіостилю газетного видання
- •Взяв і з’їв
- •Лабораторне заняття №9 Система текстових публікацій та дизайн газетного номера
- •Завдання 3. Зіставити та прокоментувати розмірні характеристики одного з регіональних та центральних газетних видань.
- •Лабораторне заняття №10 Види заголовків у газеті
- •Голова як м’яч
- •Модуль 2. Літературне редагування газетного тексту
- •Лабораторне заняття №1 Текст як основний об’єкт редакторського аналізу
- •Народ «безМоВствує»?
- •Лабораторне заняття №2 Місце редактора в комунікативному акті
- •Не вчіть яблуню родити яблука...
- •Лабораторне заняття №3 Особливості редакторського аналізу тексту
- •Лабораторне заняття №4 Види правки тексту й практика засобів масової інформації
- •Об’єднавчі потуги
- •Широкий фронт з прицілом на 2012 рік
- •Опозиція − піар на арештах
- •Лабораторне заняття №5 Логічні засади редагування авторського тексту
- •Лабораторне заняття №6 Класифікація логічних помилок
- •Пам’ять, обпечена пафосом, або як на софіївщині вшановували загиблих воїнів
- •Лабораторне заняття №7 Види журналістських текстів і особливості їх редагування
- •Лабораторне заняття №8 Різновиди журналістських текстів за їх жанрово- та структурно-стилістичними особливостями
- •Не буде переводу фермерському роду
- •Лабораторне заняття №9 Структура й структурні одиниці тексту
- •Про моральних авторитетів
- •Лабораторне заняття №10 Текст і заголовок
- •Програмні баєчки
- •Пироги пече швець?
- •Бюджетна політика: листя і коріння
- •Влада й бізнес: вовки та ягнята
- •Лабораторне заняття №11 Факт у журналістському творі
- •Основа врожаю − високоякісне насіння
- •Лабораторне заняття №12 Фактологічні особливості журналістських текстів різних видів і завдання редактора під час їх аналізу
- •Інвестиції в майбутнє полтавського села
- •Лабораторне заняття №13 Мова засобів масової інформації
- •Здрастуй, дубе!
- •Лабораторне заняття № 14 Редакторський аналіз мовностилістичних особливостей тексту в змі
- •Зелені садиби україни
- •Адреси: Схід - Захід, Північ – Південь
- •Літепло Припсілля
- •«Розорена цілина»
- •Лабораторне заняття №15
- •Варіант №2
- •Мокре місце
- •Варіант №3
- •Звичайно, василь!
- •Варіант №4
- •Співпраця з французьким акцентом
- •Варіант №5
- •Ресурсомор: чому вимирає україна?
- •Варіант №6
- •«Скромність» батьків-завновників
- •Варіант №7
- •Ресурсомор не вдасться пересидіти нікому
- •Варіант №8
- •Наші у збірній
- •Варіант №9
- •Як підрізали крила
- •Варіант №10
- •Команда міськради з футболу – найкраща в україні
- •Тексти для редакторського аналізу останнє літо…
- •Болонська система. Погляд зсередини
- •Олександр турчинов: нові звинувачення проти юлії тимошенко
- •Перелік основних питань до заліку
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова:
- •Короткий термінологічний словник
- •Жанна Василівна Колоїз теорія і практика редагування газет
Літепло Припсілля
Коли весна нуртувала соками та пахощами дерев, що прокинулися від зимової сплячки, мені випала нагода побувати в рідних місцях Припсілля, у Великобагачанському районі, що на Полтавщині. Це край зі славними кобзарськими та мистецькими традиціями. А завдяки найбільшій лівій притоці Дніпра – Пслу, що тут протікає, та мішаним і хвойним лісам довкруг русла річки, Великобагачанщина має чудові природні умови для душевного відпочинку.
Ми зустрілись із сільським підприємцем Павлом Максименком у хутірку для відпочивальників «Козацький стан» – цей чудовий задум втілено за досить тривалий проміжок часу завдяки щоденній, невтомній праці його господаря.
– А почалося все, коли я побачив цю дивну місцину – галявину у зеленому оточенні лісу, та затоку, де гілкою протікало старе русло Псла, – розповідає Павло. – Тоді й вирішив поступово звести стилізований під старовину український хутір.
– У ті часи, на зламі двотисячного року, чи не казали тобі: «Павле, а що воно таке дивнеє ліпиш?!».
– Та було трохи. Навіть дехто біля скроні крутив: випав, мовляв, бідолашний, із хмари на грішну землю. Треба, кажуть, свиней розводити, а не хату зі стріхою лампічити.
Відправною точкою підприємницької діяльності Павла Максименка було кафе «Фортеця», збудоване в козацькому стилі на 280 кілометрі автостради Київ – Харків, в припсільському селі Білоцерківка. Воно відразу набуло неабиякої популярності, бо, крім екзотичного інтер‘єру, пропонує відвідувачам страви часів Івана Коляревського. Поруч Павло облаштував конюшню з манежем для тренувань з верхової їзди.
До речі, про коней. Невеличкий спомин. З Павлом ми майже односельці. Із крайньої вулиці мого рідного села Степанівка, що лежить на високому пагорбі, вже видніється сусіднє село Якимове – батьківщина козацького роду Максименків, де зростав і малий Павло. Між селами великий луг, який і досі ще називають «долиною». Пам‘ятаю, як хлопчаками ми бігали туди гарцювати в плетиві високою травою із нестримним бажанням покрутити коням, що тут мирно паслися, бодай їхні хвости.
Так ось, від «Фортеці» верхи на конях можна пройти пару кілометрів в село Лугове і помилуватися «Козацьким станом». А ліпше – відпочити, половити рибу, сполохати зайця, за бажанням привітатись із диким кабаном, що інколи в гущавині принюхується до ароматів тутешньої кухні. Хоча, даруйте, краще не потрібно. Краще – посидіти і смачно пообідати в ресторанчику, стилізованому під корчму, де приязна господиня Галя у чарівному віночку та національному вбранні подасть вам домашню печеню, грибочки, свіжі овочі з городу і солоні та пахучі – з діжки. Або ж чогось міцненького, настояного на цілющих травах. Я дивлюсь на білу глиняну стіну корчми – вона вся розписана відгуками вдячних відвідувачів, з-поміж яких впадає знайоме прізвище – автограф Сергія Бубки. Своє захоплення оригінально передають гості зі столиці Росії – Москви, котрі сюди вже постійно приїжджають.
– Завітала колись до нас, побувавши на Сорочинському ярмарку, і численна делегація з Японії, – розповідає Павло. – Так знаєте, не захотіли навіть ввечері заходити в будиночки, що у нас зі всіма зручностями та екологічно чисті, а лягли на траві просто неба і заворожено спостерігали за зорями.
– Та в урбанізованих мегаполісах того неба вночі і в підзорну трубу не побачиш, – кажу, знаючи по собі.
А поруч Псел з потоком чистої прохолодної води. Довкруг свіже, напоєне луговими травами повітря. І від всієї цієї атмосфери віє ніжним літеплом…