Опозиція − піар на арештах

Кращих умов для об’єднання опозиції, ніж вони є сьогодні, годі чекати. Глухе й поки що приховане невдоволення суспільства діями чинної влади лише наростає. До того ж наростає в усіх без винятку регіонах України. І це − електорат, на підтримку якого може розраховувати нинішня опозиція.

Що ж вона робить для того, щоб заручитися його підтримкою? Анічогісінько, бо намір провести спільні протестні акції до Дня Незалежності навряд чи назвеш вдалим планом дій. А більше нічого не запропоновано.

Не віриться й у те, що ці акції стануть справді масовими, бо є підозра, що опозиційні вожді, котрі залишилися на свободі, почнуть вправлятися у змаганні за звання «лідера опозиції». Адже більшість політичних сил в арештах Тимошенко та Луценка не побачили шансу для початку справжньої програмної співпраці, а сприйняли ті арешти як зручний майданчик для власної «піаррозкрутки». Політики заявили, що дії влади не залишають шансів будь-якій опозиції, проте й «за секунду до розстрілу» вони не готові провести між собою справжні переговори, домовитися про спільні дії. Показово, що місцеві осередки опозиційних політичних партій куди швидше знаходять між собою порозуміння. Вдалі приклади об'єднання зусиль є у Дніпропетровську, Львові, Харкові, Рівному, Сумах. Проблеми там починаються тільки тоді, коли запал партійців штучно й в інтересах власної персони починають стримувати саме вожді.

Є й ще одна проблема, але вона пролягає вже в іншій площині. Впадає в око й те, як низка політиків, просто публічних людей надто вже активно узялася доводити свою відданість передусім Ю. Тимошенко. Звісно ж, сподіваючись продовжити, а хтось і розпочати власну політичну кар’єру. Останні − у розрахунку на те, що слово Юлії Володимирівни багато важитиме навіть у тому разі, якщо вона перебуватиме за ґратами. Конкретних прикладів наводити не буду, проте уважний читач і сам відділить полову від зерен. Усе це також накладає свій відбиток і на ставлення громадян і до судового процесу, і до самих таких політиків, і до акцій, які вони проводять начебто й з добрими намірами.

Вже очевидно, що сама лише «боротьба з політичними репресіями» та «загрозою диктатури» очікуваних дивідендів розрізненим опозиціонерам не дасть. Вкотре доводиться нагадувати, що ще раз люди повірять тільки в чітку програму розвитку країни, де згуртовані партії розподілять між собою сфери відповідальності. Інакше − діла не буде, а сьогоднішнього «об’єднання» опозиції «режимові» справді не варто боятися (Сільські вісті. − 19 серпня. − 2011).

Лабораторне заняття №5 Логічні засади редагування авторського тексту

Питання для самоперевірки

1. Особливості редакторського аналізу додержання в тексті законів і норм логічного мислення.

2. Основні завдання редактора в оцінюванні тексту журналістського твору з логічного погляду.

3. Прийоми виявлення логічних зв’язків.

Практичні завдання

Завдання 1. Знайти в текстах україномовних газет (за вибором студента) логічні помилки. Запропонувати власні способи вдосконалення дібраних (2-3) текстів.

Увага! Тексти мають мати друкований вигляд. Оформлені згідно з вимогами. Допускаються також вирізки з газет, що супроводжуються необхідною паспортизацією.