Операційна діяльність 2015

Література для поглибленого вивчення матеріалу

1.Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 488 с.

2.Збожна О. М. Основи технології: Навчальний посібник / Вид. 2-ге, змін, і доп. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 486 с.

3.Круш П.В., Подвігіна В.І., Гулевич В.О. Організація виробництва: Підручник / За заг. ред. П.В. Круш, В.І., Подвігіна, В.О. Гулевич. — К.: Каравелла, 2010. — 536 с.

4.Організація виробництва: Навчальний посібник / В.О. Оніщенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. — К.: Лібра, 2005. — 336 с.

5.Організація і управління процесами виробництва : Навчальний посібник / В.Г. Васильков, Н.В. Василькова. — К.: КНЕУ, 2011. — 503 с.

6.Петрович Й.М. Організування промислового виробництва: Підручник. — К.:

Знання, 2009. — 328с.

7.Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва : Підручник. — Львів: Магнолія плюс, 2004. — 400 с.

8.Реинжиниринг производства : Учебное пособие / Л.Н. Оголева, Е.В. Черенцова, В.М. Радиковский; под ред. Л.Н. Оголевой. — М.: КНОРУС, 2005. — 304 с.

Тема 5

ОРГАНІЗОВУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ (ВИРОБНИЧИХ) ПРОЦЕСІВ

5.1.Операційний (виробничий) процес і його структура

5.2.Принципи раціонального організовування процесів

5.3.Основи проектування виробничих і сервісних процесів

5.4.Організаційні типи виробничих процесів

Резюме Терміни і поняття

Запитання для перевірки знань Література для поглибленого вивчення

Вивчивши матеріал теми ви

ЗНАТИМЕТЕ:

сутність, зміст і завдання виробничого процесу;

структуру, параметритапорядокформуваннявиробничогопроцесу;

сутність принципів раціональної організації процесів виробництва та сферу їх застосування;

техніко економічні характеристики організаційних типів виробни цтва;

УМІТИМЕТЕ:

ідентифікувати й застосовувати принципи раціональної організа ції процесів;

формувати операційний (виробничий) процес як систему взаємо

пов’язаних операцій;визначати організаційні типи виробничих процесів.

5.1. ОПЕРАЦІЙНИЙ (ВИРОБНИЧИЙ) ПРОЦЕС І ЙОГО СТРУКТУРА

Виготовлення готової продукції чи надання послуг здійснюється на основі спроектованих загальних операційних (виробничих) процесів на підставі креслень

(опису робіт, послуг) та обраних технологічних процесів. Тобто, в загальному сенсі процес — це цілеспрямована робота або діяльність (взаємозумовлені дії), в результаті якої будь-що

створюється або змінюється.

Під операційним (виробничим) процесом розуміють серію взаємозумовлених операцій (видів діяльності), які здійснюються над початковим матеріалом (вхід процесу), збільшують його цінність шляхом надання певних властивостей і приводять до бажаного результату (вихід процесу).

Усі ресурсні складові виробничого процесу потребують певних витрат коштів. У деяких виробництвах використовують природні процеси, які потребують витрат часу (наприклад, сушіння після фарбування, охолодження заготовки деталі). Для пришвидшення природних процесів створюються штучні умови (наприклад, сушіння у спеціальних камерах із заданою температурою), що вимагає додаткових ресурсних вкладень.

Таким чином, операційний (виробничий) процес можна схарактеризувати як сукупність організованих у певній послідовності часткових процесів, що складаються із взаємопов’язаних дій людей, засобів і предметів праці та природних процесів, необхідних для виготовлення корисної продукції (послуги).

Отже, виробничий процес — це передусім трудовий процес, оскільки ресурси, що використовуються людиною на його вході, як інформація, так і матеріальні засоби виробництва, є продуктом попередніх процесів праці.

У виробничих процесах машинота приладобудування використовується велика кількість предметів праці (десятки тисяч типорозмірів матеріалів і напівфабрикатів), засобів праці (тисячі типорозмірів устаткування), технологічного оснащення (десятки тисяч найменувань інструментів прес-форм, штампів), живої праці (сотні наскрізних професій, десятки тарифно-квалі- фікаційних довідників).

Виробничий процес характеризується певною структурою елементів і взаємозв’язків між ними. Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція.

Виробнича операція — це завершена частина виробничого процесу, що виконується одним або кількома робітниками на одному робочому місці і складається з низки дій над одним предметом праці (матеріалом, деталлю, вузлом, виробом) тим самим знаряддям праці (верстатом) без його переналагодження.

Залежно від ролі й характеру участі у виробничому процесі операції поділяють на:

основні (технологічні), в результаті яких змінюється форма, розміри, структура, властивості, обсяги, взаємне розташування предметів праці;

допоміжні, пов’язані з контролем якості, переміщенням предметів праці (заготовок, деталей, складальних одиниць) з одного робочого місця на інше та складуванням.

Для виготовлення різноманітної продукції (надання по- Види процесу слуг) використовують численні технологічні процеси і, відповідно, виробничі процеси. Організація, проектування та планування функціонування виробничих систем передбачає класифікацію

усіх виробничих процесів за певними ознаками (табл. 5.1).

За призначенням продукції (послуг) на кожній стадії загальний процес виробництва на промисловому підприємстві складається з низки взаємопов’язаних основних і забезпечувальних процесів. Забезпечувальні процеси включають допоміжні та обслуговувальні (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Схема загального процесу виробництва

Основні виробничі процеси — це частина загального процесу з безпосереднього виготовлення основної (профільної) продукції підприємства відповідно до спеціалізації, в перебігу відбувається безпосередня зміна форми, розмірів, властивостей, внутрішньої структури предметів праці. Наприклад, процеси виготовлення з вхідного матеріалу заготовок, процеси їх обробки і перетворення на деталі, процеси складання з готових деталей підвузлів, вузлів і виробу загалом. Разом вони утворюють основне виробництво.

До допоміжних виробничих процесів належать процеси виготовлення продукції або надання послуг, які використовуються або безпосередньо в основних процесах, або для забезпечення їх ефективного здійснення (перебігу). Наприклад, виготовлення інструмента, пристосувань, засобів механізації й автоматизації власного виробництва, запасних частин для технологічного устаткування та його ремонт, виробництво всіх видів енергії та енергозабезпечення виробни-

цтва. Допоміжні процеси групують за призначенням, утворюючи такі допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне тощо.

Обслуговувальні виробничі процеси пов’язані з наданням послуг, необхідних для безперебійного здійснення основних і допоміжних процесів. Наприклад, транспортування матеріальних цінностей, здійснення складських операцій, проведення контролю якості та випробувань продукції, метрологічного та матеріаль- но-технічного обслуговування. Залежно від складності продукції та обсягів виробництва створюються відповідні обслуговувальні господарства та підрозділи (транспортне, складське тощо).

Структурні складові основних, допоміжних та обслуговувальних виробничих процесів відображено на рис. 5.4.

Виробничі процеси

Рис. 5.4. Складові виробничих процесів за призначенням

За стадійністю перебігу. Стадія — окрема частина виробничого процесу, на якій предмет праці переходить в інший якісний стан. Наприклад, у машинота приладобудуванні вхідний матеріал у процесі різання переходить у заготівки, заготівки у результаті обробки — в деталі, деталі складаються у вузли і далі шляхом регулювання та налагоджування — у готові вироби.

Таким чином формуються стадії (фази) виготовлення: заготівельна, обробна, складальна (випускна) і регулювально-налагоджувальна, для яких характерні певні технологічні процеси та знаряддя праці (рис. 5.5).

Стадійність перебігу виробничих процесів характерна для основних і в деяких випадках — для допоміжних процесів.

Заготівельна стадія характеризується різноманітними технологічними процесами розкрию або різання заготовок деталей з листового матеріалу, виготов-

лення заготовок методами лиття, штампування, кування тощо. Підвищення ефективності заготівельного виробництва пов’язане з удосконаленням технологічних процесів, спрямованих на наближення заготовок до форм і розмірів готових деталей.

Рис. 5.5. Стадії (фази) основного виробничого процесу

Обробна стадія включає механічну і термічну обробки заготовок, у результаті яких їм надаються розміри і заданий клас точності відповідно до креслень.

Складальна (складально-монтажна) стадія полягає у з’єднанні деталей влас-

ного виготовлення, а також отриманих ззовні (комплектувальних виробів) у складальні одиниці (підвузли, вузли, блоки) чи готові вироби.

Регулювально-налагоджувальна стадія здійснюється з метою надання вузлу або готовому виробу необхідних технічнихпараметрів та функціонального стану.

На практиці всі стадії на підприємствах трапляються не дуже часто. В основному бувають одностадійні (складальне виробництво) або двостадійні (механообробне та складальне виробництво). На металургійних комбінатах вирізняють чавуноливарну, сталеплавильну та прокатну стадії виробництва. Для текстильного комбінату притаманні ткацька, прядильна та оздоблювальна стадії (фази) виробництва.

На змістовий склад кожної стадії впливає складність конструкції продукції, виробнича кооперація у межах галузі, регіону.

Заперебігом учасі. Дискретним (перервним) процесам притаманна циклічність,

яка пов’язана з виготовленням різноманітних деталей, виробів певної форми, що обчислюються у штуках (деталі, машини, прилади, одяг тощо). Дискретність процесів ускладнює організацію виробництва. Безперервні процеси властиві виробництву продукції, яка не має сталого об’єму та форми (сипкі, рідкі, газоподібні речовини), тому їхній перебіг не потребуєтехнологічної циклічності.

За рівнем автоматизації. Ручні процеси здійснюються безпосередньо робітником, фізична сила якого є основним джерелом енергії. Механізовані процеси — це такі, за яких робітник, керуючи машинами, безпосередньо виконує тільки допоміжні операції. Автоматизовані процеси виконуються машинами під наглядом робітника, за яким можуть залишатися деякі допоміжні операції. Автоматичні процеси здійснюються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою. Апаратні процеси здійснюються у спеціальних апаратах в автоматичному чи автоматизованому режимі.

За характером об’єкта виробництва. Прості процеси складаються з низки послідовних операцій виготовлення певного об’єкта, наприклад заготовки, деталі, тобто нероз’ємної частини виробу. Складні процеси — сукупність скоординованих у часі простих процесів, у яких шляхом з’єднання чистин (деталей) на виході отримують готові продукти праці, тобто складні вироби, наприклад верстати, машини, прилади тощо.

На рис. 5.6 схематично зображено структуру простих і складних виробничих процесів.

Рис. 5.6. Загальна схема простого та складного виробничих процесів

За стосунком до праці. Процеси, що виконуються безпосередньо за участі людини, є виробничими процесами.

Природні процеси здійснюються без участі людини, під впливом сил природи (наприклад сушіння, охолодження).

Технологічний процес як сукупність операцій є головною утворювальною складовою певного виробничого процесу. Рух предметів праці у виробничому процесі здійснюється так, що результат одного робочого місця стає вхідним предметом для іншого, тобто кожен попе-

редній дає роботу для наступного — це забезпечується організацією виробництва в часі та просторі.

Доцільність виробничого процесу визначається рівнем використання робочої сили, засобів праці, скороченням терміну переміщення предметів праці із попереднього технологічного процесу до наступного. Досягнення відповідного результату залежить від оптимального врахування умов формування загального виробничого процесу виготовлення профільної продукції за такими етапами:

1.Підбір устаткування відповідно до технології виготовлення продукції.

2.Визначення доцільної кількості окремих спеціалізованих підрозділів.

3.Встановлення оптимального зв’язку між основними виробничими підсистемами (підрозділами).

рівня техніки та взаємодії із зовнішнім середовищем, реалізуються при функціонуванні виробничих систем.

Рис. 5.8. Система принципів раціонального організовування процесу

Розглянемо окремі характеристики принципів раціонального організування процесу:

спеціалізації — мінімізація різновидів робіт, процесів, операцій, режимів обробки та інших елементів виробничого процесу, закріплення за підрозділом (робочим місцем) визначеної номенклатури, яка підбирається, виходячи з конструктивних, технологічних особливостей продукції, заснованих на уніфікації (приведення продукції, способів і методів її виробництва або їх елементів до єдиної форми, розмірів, структури, складу). Дотримання принципу спеціалізації суттєво впливає на здійснення інших принципів раціональної організації виробничого процесу;

диференціації — поділ виробничого процесу на окремі технологічні процеси, операції, переходи, прийоми;

безперервності — мінімізація перерв між суміжними технологічними опе-

раціями або ліквідація їх у виробництві кожного конкретного виробу;

прямоточності — вибір найкоротших маршрутів руху предметів праці в процесі обробки, що передбачає розміщення цехів, дільниць, робочих місць (наскільки це можливо) за перебігом технологічного процесу;

паралельності — одночасне виконання окремих операцій і процесів на різних робочих місцях, що визначається типом виробництва;

пропорційності — наявність рівної пропускної спроможності процесу в кожному підрозділі, на кожному робочому місці;

ритмічності — рівень точності виконання завдання з випуску продукції в рівнихабозростаючих кількостях у рівних абоповторювальних проміжкахчасу;