7.6.3. Протокол контролю та підтримки норморглікемії у хворих з гпмк

Встановлено, що гіперглікемія є одним з основних факторів вторинного ушкодження нейронів при гострих неврологічних та нейрохірургічних захворюваннях. У недавно проведених дослідженнях показано, що підтримка норморглікемії сприяє зниженню летальності у хворих, що перебувають у критичному стані.

Протокол контролю і підтримки норморглікемії у хворих з ГПМК:

1. Контроль глікемії при госпіталізації в ВІТ:

• якщо глікемія перевищує 6,1 ммоль/л – початок інфузії інсуліну зі швидкістю 2 од/год;

• якщо глікемія перевищує 12,2 ммоль/л – початок інфузії інсуліну зі швидкістю 4 од/год.

2. Наступний контроль глікемії через 1 годину:

• якщо глікемія перевищує 7,8 ммоль/л – швидкість інфузії інсуліну збільшується на 1 – 2 од/год;

• якщо глікемія складає 4,4 – 6,1 ммоль/л – швидкість інфузії інсуліну не змінюється.

3. Контроль глікемії проводиться щогодини до стабілізації глікемії на рівні 4,4 – 6,1 ммоль/л.

4. При стабілізації рівня глікемії контроль глюкози крові здійснюється кожні 4 – 6 годин.

5. Якщо глікемія знижується на 50%, доза інсуліну зменшується на 50%, контроль через 1 годину.

• якщо глікемія складає 3,3 – 6,7 ммоль/л – швидкість інфузії інсуліну зменшують на 50%, контроль через 1 годину;

• якщо глікемія складає менше 3,3 ммоль/л – інфузії інсуліну припиняють, контроль через 1 годину;

• якщо глікемія менше 2,2 ммоль/л – негайно вводять в/в болюсно 10 г глюкози, контроль через 1 годину, повторне введення 10 г глюкози до досягнення рівня глікемії 4,4 – 6,1 ммоль/л.

6. При зниженні рівня глікемії більш ніж на 20% у межах 4,4 – 6,1 ммоль/л, швидкість інфузії інсуліну також знижується на 20%.

7. При підвищенні температури тіла – контроль глікемії через 1 годину.

7.7. Проведення лікувально-діагностичної люмбальної пункції у хворих з підвищеним внутрішньочерепним тиском

Показання:

• отримання спинномозкової рідини (СМР) для дослідження;

• вимірювання лікворного тиску.

Протипоказання:

• пролежні або запальний процес в попереково-крижовій зоні;

• порушення згортання крові, або якщо на час пункції проводиться терапія антикоагулянтами;

• тромбоцитопенія (< 50 х 10⁹/л);

• підозра, або явні ознаки дислокації структур головного мозку;

• несполучна гідроцефалія.

Такі клінічні симптоми як мідріаз, анізокорія, відхилення погляду убік, асиметричне розташування очних яблук, а також набряк сосків очних нервів при дослідженні очного дна являються відносними протипоказаннями. Питання про проведення пункції вирішується за сукупністю показань та протипоказань (відношення користь/ризик). У таких випадках пункція виконується з пересторогою. При виявленні під час КТ, МРТ-дослідження ознак інтракраніальної геморагії проведення ЛП з метою підтвердження геморагічного інсульту не показано. При відсутності даних КТ, МРТ-ознак інтракраніального крововиливу при наявності наявності клінічних симптомів геморагічного інсульту (САК) показано проведення ЛП (ксантохромія, змінені еритроцити в лікворі та ін.).

7.8. Засоби контролю вчт, алгоритм корекції внутрішньочерепної гіпертензії