kaf_philosofpidruchkirychok

думки, не схиляючись ні до чого. Починаючи з Аркесілая, скептицизм був модним у Платонівській академії. У часи розквіту Римської імперії скептицизм переживає піднесення (неоскептицизм, пірронізм, філософія Секста Емпірика).

5. Еклектики (течія у Платонівській академії заснована Філоном із Ларісси, яскравими представниками були також Антіох із Аскалона та римський філософ Ціцерон (106–63 до н.е.), які намагалися поєднати між собою всі вищеперераховані течії інколи без внутрішнього зв’язку між ними.

Неоплатоніки. Засновником школи неоплатоніків був єгипетський філософ Плотін (205–270, головний твір «Енеади» – афоризми зібрані і впорядковані його учнем Порфирієм). Плотін є засновником Римської школи неоплатонізму. Він вважав, що джерелом усього видимого світу є ідея Блага, яка є Єдиним. З неї шляхом емана- ції (випромінювання) народжуються всі інші речі. Речі можуть перебувати близько або далеко від ідеї блага (як круги на воді). Таким чином, усе у світі підпорядковане ієрархії. Є речі близькі до джерела еманації, а є далекі. Еманація відбувається в наступному порядку: ро-

проіснував до VII ст.

Закінченням періоду Античності, як ви знаєте з історії, є 476 рік, коли під натиском варварів падає Західна Римська імперія, однак антична філософія після цього ще продовжувала жити. Закінченням античної філософії вважають 539 р. н.е., коли римський імператор Юстиніан припинив діяльність платонівської академії.

4. Відмінності і подібності у філософіях Стародавньої Індії, Китаю та Античності

Філософія Стародавнього Світу є тим фундаментом, на якому ґрунтуються ідеї і теорії всієї філософії більш пізніх часів, і в значній мірі сучасна світова філософія. Не дивлячись на майже повну ізольованість у стародавню епоху Індії, Китаю та Греції, неповторність і самобутність кожної з трьох версій стародавньої філософії, цілком очевидним є те, що спосіб мислення, філософська проблематика, система понять у цих трьох філософіях була досить подібна. Наведена нижче таблиця ілюструє деякі спільні моменти всіх трьох філософій.

Роки життя провідних філософів Античності

Фалес (бл. 624–546 рр. до н.е.)

Анаксімандр (бл. 610/11–547/546 рр. до н.е.)

Анаксімен (585–525 рр. до н.е.)

Піфаґор (бл. 585–497 рр. до н.е.)

Геракліт (544–483 рр. до н.е.) Парменід (540–450 рр. до н.е.)

Зенон із міста Елеї (490–430 рр. до н.е.)

Емпедокл (483–423 рр. до н.е.) Анаксагор (500–428 рр. до н.е.)

Левкіп (бл. 500–440 рр. до н.е.) Демокріт (460–360 рр. до. н.е.)

Архелай (сер. V cт. до н.е.)

Діоген Аполонійський (2-а половина V cт. до н.е.) Протаґор (481–411 рр. до н.е.)

Сократ (470/69–399 рр. до н.е.)

Антісфен (445–360 до н.е.) Арістіп (435–356 до н.е.)

Евклід (близько 435–365 до н.е.)

Федон (4 ст. до н.е.)

Платон (427–347 рр. до н.е.) Арістотель (384/83–322 рр. до н.е.)

Діоген Синопський (400–325 рр. до н.е.)

Епікур (341–270 рр. до н.е.)

Зенон (333/332–262 до. н.е.)

Піррон (360–275/270 рр. до н.е.)

Аркесілай (315–240 до н.е. й ін.) Ціцерон (106–63 до н.е.)

Плотін (205–270)

Питання до семінарського заняття

1.Філософія Індії ведичного періоду.

2.Філософія Індії шраманської епохи.

3.Золотий вік індійської філософі.

4.Філософія в Індії після «золотого віку».

5.Філософські ідеї у стародавніх китайських текстах.

6.Золотий вік китайської філософії.

7.Китайська філософія після «золотого віку».

8.Досократівська філософія.

9.Філософія класичного періоду Греції.

10.Філософія доби еллінізму.

11.Що таке класична філософія?

Завдання для читання

Прочитайте фрагмент із твору Платона «Держава», який прийнято називати «Міфом про печеру» (Платон Держава, 514в – 517с), і дайте відповіді на запитання:

Що символізує печера?

Що символізує світ за межами печери?

Хто є ті люди, що знаходяться у печері?

Що символізують кайдани, в які закуті люди?

Що символізують статуї й інші предмети, які проносять повз печеру?

Що символізує сонце?

Хто є та людина, що покидає печеру?

Чому ця людина повертається до печери?

Чи радо приймають її інші люди?

Завдання, вправи, тести

1. Вставте пропущені слова

Індійські філософи прагнули до ... людської душі із ....

... у китайській філософії – це шлях, закон, божественна першооснова.

2. З’єднайте прізвища грецьких філософів у лівому стовпці зі словами, що найбільше відповідають їх вченням у правому

Тексти, першоджерела:

1.Древнеиндийская философия.– М.: «Мысль», 1972– 271 с.

2.Древнекитайская философия.– М.: «ПринТ», 1994.– Т. 1.– 361 с.

3.Древнекитайская философия.– М.: «ПринТ», 1994.– Т. 2.– 384 с.

4.Дао де цзин // Древнекитайская философия.– М.: «ПринТ», 1994.– Т.1.– С. 114–138.

5.Лунь Юй // Древнекитайская философия.– М.: «ПринТ», 1994.– Т.1.– С. 139–174.

6.Мо-цзы // Древнекитайская философия.– М.: «ПринТ», 1994.– Т.1.– С. 175–200.

7.Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов.– М., 1986.– 576 с.

8.Геркліт. Фрагменти// Філософська і соціологічна думка.– № 4.– 1991.– С 153–199.

9.Тихолаг А.Г. Геракліт: навчальний посібник із історії давньогрецької філософії.– К.,1995.

10.Платон. Апологія Сократа// Платон. Діалоги.– К.,1995.– С. 20–41

11. Платон Крітон. Діалоги.– К.,1995.– С. 42–53.

12.Платон. Протагор // Діалоги.– К.,1995.– С.108–154.

13.Платон. Федон // Діалоги.– К., 1995.– С. 234–292.

14.Платон. Федр // Діалоги.– К., 1995.– С. 293–339.

15.Платон. Бенкет.– Львів: Вид-во Українського католицького університету, 2005.–

178с

16.Платон. Діалоги; Держава.– К.: Основи, 1999–2000

17.Арістотель. Поетика.– Київ. 1967.– 134 с.

18.Арістотель. Ніковмахова Ектика / Пер. Віктор Ставнюк.– К, 2002

19.Арістотель. Політика. / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка.– К, 2005

20.Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія.– К.,1995.– 603 с.

21.Ціцерон. Про державу. Про закон. Про природу Богів.– К.– 1998.