6.Філософія і наукове знання

Філосо́фія нау́ки — розділ філософії, який вивчає поняття, границі і методологію науки. Разом з тим, існують більш спеціальні розділи філософії, наприклад: філософія математики, філософія біології, філософія фізики тощо.

Як напрямок філософія науки представлена оригінальними концепціями, які пропонують різні моделі розвитку науки та епістемології. Вона зосереджена на виявленні ролі і значимості науки, характеристик когнітивної, теоретичної діяльності.

Як філософська дисципліна філософія науки поряд з філософією історії, логікою, методологією, культурологією виникла як необхідність осмислити соціокультурні функції науки в умовах НТР. Ця молода дисципліна заявила про себе тільки у другій половині XX ст. У той же час, напрямок «філософія науки» виник на сто років раніше.

Предметом філософії науки є загальні закономірності і тенденції наукового пізнання, як особливої діяльності по творенню нових наукових знань, взятих у їх історичному розвитку і розглядуваних у історично змінному соціокультурному контексті.

7.Філософія Стародавньої Індії (осн.Школи)

Індуси вражають, що в основі всесвіту знаходиться психічна енергія в пасивному стані – брахма. Цю енергію розглядають подібно до людини: живе 100 років. 1 рік склад. з 1000 діб, 1 доба склад. з 8640 земних років, доба поділ. на день і ніч. Коли закінчується день – гине все живе, коли закінчується рік – гине все живе. Деякі боги і навіть планети, коли помре брахма – зникне абсолютно все. Брахма склад. з 4х частин.

Дев'ять класичних шкіл індійської філософії поділяють на ортодоксальні та неортодоксальні.

Ортодоксальних шкіл шість:

-Ньяя — школа логіки

-Вайшешика — атомістична школа

-Самкх'я — школа перечислень

-Йога — школа Патанджалі, яка приймає метафізику самкх'я

-Пурва міманса — школа ведичних ритуалів

-Веданта — школа традиції Упанішад з наголосом на ведичній філософії

Три неортодоксальні школи:

-Буддизм

-Джайнізм

-Чарвака

Буддизм. Буддисти проголошують: краще життя є сон, краще сну – смерть, а найкраще – не народжуватись взагалі. Засновник буддизму - будда Сіддгартха Ґаутама.

Будда – просвітлена будь-яка людина, яка проходить шлях просвітлення.

Основні положення буддизму викладені в Чотирьох шляхетних істинах:

1. життя це страждання;

2. існує причина страждання;

3. цю причину можна пізнати – це жадоба життя;

4. є шлях, ідучи яким можна позбавитись страждань.

Цей шлях 8ми-ступенчатий. 4ри з них вимоги – правила співжиття в суспільстві, інші 4ри – вимоги медитування. Вкінці очікується досягнення стану надлюдської насолоди – нірвана.

Джайнізм.Основою джайнізму як дгармічної релігії є віра в низку перероджень (дхармачакра), можливість звільнення від сансари (мокша), суворий аскетизм, незмінна цінність життя в будь-якому його прояві та, як наслідок, нечинення шкоди живим істотам — ахімса. Джайнізм відкинув авторитет Вед, відкрив доступ в свою громаду представникам усіх варн. Новим у джайнізмі є принцип власних зусиль, власного праведного життя, власної аскези — ці умови в брахманізмі не були вирішальними і наближують джайнізм до буддизму. Але на відміну від буддизму джайнізм стверджує, що не всяке життя є злом і стражданням — таким є лише погане життя. Звідси нірвана в джайнізмі — це досягнення душею вічного блаженства, в якому джайни бачать сенс людського існування.