- •1. Поняття світогляду, його структура.
- •2. Історичні типи світогляду
- •3. Філософія і світогляд.
- •4. Функції філософії:
- •5.Виникнення філософії. Специфіка філософського знання.
- •6.Філософія і наукове знання
- •7.Філософія Стародавньої Індії (осн.Школи)
- •8.Соціально–етичні вчення Стародавнього Китаю.
- •9. Характерні риси та періодизація античної філософії.
- •10. Іонійська філософія
- •11.Італійська філософія(школа елеатів, вчення Піфагора)
- •12.Атомістичні вчення античності (Демокріт, Епікур).
- •13. Проблеми пізнання і людина в філософії Сократа.
- •14. Ідеалізм Платона.
- •15. Філософія Аристотеля.
- •16.Філософія римського періоду.
- •17.Теоцентризм середньовіччя
- •18. Номіналізм і реалізм про природу універсалій
- •19. Антропоцентризм та гуманізм філософії Відродження.
- •20. Натурфілософія Відродження.
- •21.Проблема методу пізнання філософії Нового часу.
- •22. Субстанція в філософії Нового часу
- •23. Емпіризм і раціоналізм Нового часу.
- •24. *Коперніканський переворот* у філософії і.Канта
- •25. Метод і система філософії Гегеля.
- •26.Антропологізм Фейєрбаха.
- •27. Марксизм і сучасність
- •28. Філософські ідеї в культурі кр
- •29. Києво-могилянська академія
- •30. Філософія Сковороди
- •31.Філософська думка України 19 – поч. 20 ст
- •32. Філософська думка Росії 19 – поч. 20с
- •33.Філософія позитивізму. Різновиди неопозитивізму.
- •34. Філософія екзистенціалізму
- •35. Психоаналіз Фрейда
- •36.Неотомізм і тейярдизм
- •38.Поняття та основні форми буття.
- •39.Філософське поняття матерії
- •40. Природничонаукова картина світу
- •41. Рух, простір і час як форми існування матерії.
- •42.Виникнення свідомості. Її суть та структура
- •43.Свідомість як функція головного мозку
- •44.Діалектика як учення про універсальні зв*язки і розвиток.
- •45.Філософське поняття закону. Класифікація законів. Закони діалектики.
- •46.Діалектика єдності і боротьби протилежностей. Поняття «суперечність», їх різновиди.
- •47.Діалектика кількісних і якісних змін
- •48.Закон заперечення заперечення.
- •49.Категорії діалектики, їх роль в пізнанні.
- •50. Діалектика одиничного і загального.
- •51. Категорії причини і наслідку. Принцип детермінізму.
- •52. Необхідність і випадковість
- •53. Зміст і форма.
- •54. Система, структура, елемент.
- •55. Сутність і явище
- •56. Можливість і дійсність
- •57. Пізнання як діяльність. Суб*єкт і об*єкт пізнання
- •58. Чуттєве пізнання і його форми.
- •59. Раціональне пізнання і його форми.
- •60.Поняття істини, конкретність істини, критерії істини.
- •61.Практика, її форми та роль в пізнанні
- •62. Природа і суспільство. Матеріальне виробництво
- •63. Спосіб виробництва та його структура
- •64. Нтр. Сутність та основні напрямки
- •65.Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість: основні форми та рівні.
- •66.Форми наукового пізнання
- •67. Методи емпіричного і теоретичного рівнів у науковому пізнанні світу.
- •68. Поняття культура та цивілізація, цивілізаційний підхід у соціальній філософії
- •69. Філософія техніки. Проблема людини в інформаційно-технічному суспільстві.
54. Система, структура, елемент.
"Ціле" і "частина" - це категорії, які схожі і взаємопов'язані з поняттями "система", "структура", "елемент". Елемент (лат. elementum - первинна речовина) - відносно неподільна частина цілого. Поняття "частини" ширше за своїм обсягом, ніж поняття "елемент", що є не будь-якою частиною, а тільки відносно неподільною. Причому поняття "частина" співвідноситься з поняттям "ціле", тоді як поняття "елемент" співвідноситься з поняттям "структура". Структура (лат. structura - будова, розміщення, порядок) - це спосіб закономірного зв'язку між складовими частинами предметів і явищ. Система (грец. systema - поєднання, утворення) - це сукупність певних елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія. Структура кожної системи, передусім залежить від її складових елементів. У свою чергу і властивості елементів значною мірою обумовлюються структурою системи, яку вони утворюють.
За характером елементів і структури вирізняють різні види систем.
Найпоширенішим є поділ систем на матеріальні, що існують в об'єктивній реальності, та ідеальні, що є відображенням її, виразом людської свідомості. За кількістю елементів і зв'язків розрізняють прості і складні системи.
55. Сутність і явище
Будь-якому розвиткові властива взаємодія сутності і явища. Категорія сутності відображає внутрішні, глибинні, стійкі і необхідні зв*язки й відносини предмета, явища чи процесу, які відображають їх природу. Категорія явища відображає зовнішні, більш рухливі, змінювані характеристики предметів. У сутності переважає необхідне і загальне, в явищі – випадкове й одиничне. Явище і сутність – діалектично пов*язані між собою протилежності. Вони не збігаються одне з одним. Разом із тим явище і сутність передбачають одне одного. Сутність проявляє себе в явищах, а явище є проявом сутності. Пізнання сутності досягається шляхом пізнання явищ. Відношення сутності і явища є закон: якщо явище існує, то воно обумовлене певною сутністю і, навпаки, якщо є певна сутність, вона обов*язково має «явитися». Слід підкреслити, що поняття сутності не передбачає якогось певного жорсткого, фіксованого рівня реальності чи межі пізнання. Людське пізнання рухається від явищ до сутності, заглиблюючись далі від сутності першого порядку до сутності другого порядку і так талі. Сутність і явище – це категорії, що вказують напрямок, шлях постійного, безкінечного поглиблення людського пізнання.
56. Можливість і дійсність
Можливість і дійсність – це 2а послідовних ступені, етапи становлення і розвитку явища, його рух від причини до наслідку в природі, суспільстві та мисленні. Категорія дійсності виражає ступінь і форму реалізації можливого. Дійсність є конкретною існуючою формою предмета. Направленість об*єктивного розвитку в світі виключає будь-який варіант крім руху від можливого до дійсного. Сьогодення диктує людству 2а варіанти можливої майбутньої дійсності: або воно сформує таку технологію свого розвитку, за якої буде успішно функціонувати в гармонії з природою, або загине внаслідок глобальної екологічної катастрофи.