Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра філософії і соціально-політичних дисциплін

Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Релігієзнавство»

для студентів усіх напрямів підготовки денної форми навчання

Полтава 2011

Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Релігієзнавство» для студентів усіх напрямів підготовки денної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2011. – 16 с.

Укладач: В. В. Фазан, доктор теологічних наук, кандидат педагогічних наук, доцент.

Відповідальний за випуск: Г. Є. Аляєв, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін.

Рецензент: В. М. Мартинюк, кандидат філософських наук, доцент кафедри українознавства та гуманітарної підготовки.

Затверджено науково-методичною радою університету

Протокол № 3 від 30.05.2011 р.

В авторській редакції

32.05.17.02

Вступ

Мета семінарського заняття – допомогти студентам самостійно вивчити курс релігієзнавства, глибоко засвоїти найбільш важливі та складні питання цього предмета. На семінарському занятті з будь-якої із запланованих тем за пропозицією викладача можуть бути розглянуті найбільш важливі питання. Головне завдання семінару – забезпечити обговорення студентами теоретичних питань, прищепити їм навички самостійного формування своєї позиції, чіткого викладення думок і на цій основі – вивчення та засвоєння навчального матеріалу програми курсу.

Тема 1 Релігія як предмет наукового дослідження План

1. Релігієзнавство як галузь гуманітарного знання. Предмет релігієзнавства.

2. Визначення релігії. Основні концепції її походження.

3. Структура та функції релігії.

4. Форми релігійного життя. Релігія і суспільство.

5. Класифікація релігій.

Розпочинаючи вивчати перше питання теми “Релігія як предмет наукового дослідження”, слід виходити з того, що на сучасному етапі нашої історії виникають суттєві проблеми, без розв’язання яких суспільство не може рухатися до побудови демократичної держави, необхідним атрибутом якої є національний розквіт і гуманізм. У зв’язку з цим потрібно усвідомити, що релігія є універсальним і обов’язковим духовним явищем у житті суспільства, котре за допомогою моральних та духовних цінностей об’єднує людей.

Виходячи з цього, слід звернути увагу на те, що релігієзнавство, як і будь-яка галузь гуманітарного знання, має свій специфічний об’єкт дослідження. Далі студенти можуть аргументувати актуальність вивчення релігієзнавства. Важливо схарактеризувати релігієзнавство як особливий різновид гуманітарного знання, який вивчає релігійну поведінку людини в її ставленні до Бога. Воно досліджує процес виникнення, функціонування і розвитку релігії, її структуру та компоненти, роль у житті окремої людини і суспільства в цілому.

Розглядаючи друге питання плану, необхідно засвоїти, що релігія – це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять із глибин суспільної історії. Виходячи з цього, слід проаналізувати основні концепції походження релігії.

При підготовці до третього питання важливо зрозуміти, що елементи і структура релігії складаються й змінюються в процесі історичного розвитку. До них належать: релігійна свідомість, релігійна діяльність, релігійні відносини, релігійні організації. Релігія виконує певні функції в суспільстві. Слід назвати й з’ясувати ці функції: компенсаторна, світоглядна, регулятивна, інтегративна, місіонерська та ін.

Розгляд четвертого питання потрібно розпочати з того, що релігійне життя має багато різноманітних проявів у різних релігіях, але в головному воно схоже. Це стосується релігійного досвіду як такого, а також його загальних форм – культу, молитви, жертвопринесення, догмату, церковного переказу, чернецтва, богослужіння тощо. З урахуванням цього необхідно проаналізувати роль релігії в житті окремої людини та суспільства в цілому.

Вивчаючи п’яте питання, студенти мають виходити з того, що в світі існує велике розмаїття релігій і, щоб легше в ньому орієнтуватись, можна умовно розділити релігії на декілька груп: родоплемінні, національні, світові, нетрадиційні. Слід розуміти, які релігії відносяться до тієї чи іншої групи і чому.

Наприкінці вивчення даної теми необхідно зробити висновки.