Перевірте себе:

1. Коли і де виник іслам?

2. Хто є засновником ісламу?

3. Що являє собою Коран?

4. Перерахуйте основні положення віровчення ісламу.

5. Назвіть і дайте характеристику 5 “стовпів” ісламу.

6. На які напрями розділився іслам?

Література

Грюнебаум Г.Э. Классический ислам. Очерк истории (600–1258).–М., 1988.

Ислам: Энциклопедический словарь.–М., 1991.

Климов В. Іслам у політичному контексті // Політика і час. –1994.–№ 8.

Климович Л.И. Книга о Коране, его происхождении и мифологии. –М., 1986.

МассэА. Очерк истории.–М., 1982.

Аляєв Г.Є., Горбань О.В., Мєшков В.М. Лекції з релігієзнавства. –К., 1995.

Тема 6 Виникнення християнства План

1. Біблія: її походження, зміст та релігійно-культурне значення.

2. Виникнення і розвиток християнства.

3. Основи християнського віровчення. Християнський культ.

4. Період Вселенських Соборів.

Розпочинаючи вивчення теми, слід звернути увагу на те, що християнство є однією з найвпливовіших релігій сучасного світу, розвиток якого неможливо уявити без внеску християнства в культуру і цивілізацію людства протягом останніх двох тисячоліть. Виникнення християнства пов’язане з Ісусом Христом, який приніс людям нове віровчення, заснував християнську Церкву.

Розглядаючи перше питання, слід наголосити, що “Біблія” (в перекладі з грецької – “книга”) може бути розглянута як Святе Письмо, як історія народів Стародавнього Сходу і як літературна пам’ятка.

Вона має складну структуру, містить багато самостійних книг. Але головним є поділ на Старий і Новий Завіт. Ці дві частини Біблії, в свою чергу, мають у своєму складі книги законодавчі, книги історичні, книги навчальні і книги пророцькі.

Студент повинен зрозуміти, що існують розбіжності стосовно кількості книг, що складають Біблію, які пов’язані з розподілом на канонічні і неканонічні книги.

Особливу увагу слід звернути на походження та зміст Біблії, історію написання Старого й Нового Завіту, переклади і видання Біблії та її історичне значення.

У другому питанні слід звернути увагу на передумови виникнення християнства, основні періоди його розвитку – від заснування Церкви Ісусом Христом до її визнання державою.

Засновником християнства виступив Ісус Христос, тому треба звернути увагу на основні джерела, що розповідають про його життя: свідчення істориків того часу, апокрифічні Євангелія, антихристиянську традицію, Біблію.

Розглядаючи третє питання, слід наголосити, що Ісус Христос був виключно релігійним діячем у період свого суспільного служіння. Він приніс у світ нове вчення, нове Слово Боже, започаткував християнство та його організацію, окреслив вчення християнської віри та моралі. В той же час він не пориває з іудейською вірою, високо цінує Старий Завіт, постійно звертається до нього. Але додержуючись іудейських обрядів і свят, він у той же час по-своєму тлумачить Старий Завіт, який є лише підготовкою до Нового.

Виходячи з цього, необхідно наголосити, що сутність учення становить любов, як найбільш людське і в той же час Боже почуття. Ісус учить про Бога, який Своєю любов’ю зігріває світ і складає з людьми Новий Завіт за допомогою Свого Сина, який своїми стражданнями і смертю рятує рід людський. Це провідна думка Нового Завіту – вона базується на Його жертовній крові. “Він сам возніс гріхи наші тілом Своїм на дерево, щоб ми, вмерши для гріха, жили для праведності, руками Його ви зцілились” (І Петра 2, 24). Стражданнями, смертю та воскресінням з’явилось спасіння для людини – грішної і смертної.

Засвоюючи питання про християнський культ, треба звернути увагу на те, що таке культ, місце і характер молитви в ньому, форми богослужінь, місця, де традиційно відбуваються богослужіння (будинки, храми і т. ін). Необхідно зважати на те, що в християнському культі важливу роль відіграють таїнства, тобто священні символічні дії, за допомогою яких людина знаходить шлях до Бога, долучається до Нього.

Вивчаючи питання про християнський культ, необхідно розглянути свята, відмінність їх у православ’ї, католицизмі, протестантизмі, звернути увагу на піст як спосіб очищення, посилення молитви прохання. Наголосити на тому, що піст і молитва є однією з найважливіших дій, що виражають перед Богом упокорення, надію, любов людини.

Необхідно зважити на те, що християнська церква, крім свят, відзначає дні, присвячені пам’яті святих, знаменним подіям, уславленню ікон.

Вивчаючи четверте питання слід звернути увагу, що період Вселенських Соборів доходить до розколу між Західною та Східною Церквами 1054 р. Саме в період Вселенських Соборів установлюються всі догматичні вчення та канони Православної Церкви.