Питання для самоконтролю

1. Що таке технічний інжиніринг?

2. Які методи оцінки ефективності інвестицій застосовують?

3. Що таке майбутня і теперішня вартість грошей?

4. Для чого проводиться оцінка ефективності інвестицій?

5. Назвять етапи розробки інвестиційного проекту.

Бібліографічний список

[8; 20; 23; 24; 25; 26]

Тема 9. Фінансове забезпечення інвестиційного процесу

Мета роботи:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про залучення інвестиційних ресурсів.

План вивчення теми

1. Способи залучення інвестиційних ресурсів.

2. Фінансовий, операційний та загальний леверидж і структуризація капіталу.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Розглядаючи дану тему студенти повинні з’ясувати, що способи залучення інвестиційних ресурсів поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішнє фінансування (самофінансування) забезпечується за рахунок підприємства, що планує здійснення інвестиційного проекту. Воно передбачає використання власних коштів - статутного (акціонерного) капіталу, а також потоку коштів, що формується в ході діяльності підприємства, насамперед, чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.

Зовнішнє фінансування передбачає використання зовнішніх джерел: коштів фінансових інститутів, нефінансових компаній, населення, держави, іноземних інвесторів, а також додаткових внесків грошових ресурсів засновників підприємства.

Кожне з джерел фінансування має певні переваги і недоліки, студентам треба детально ознайомитись з ними. Також слід стисло охарактеризувати можливі способи залучення інвестиційних ресурсів, такі як акціонування, бюджетне фінансування, інвестиційні кредити, цільові облігаційні позики, іноземні інвестиції, лізинг, франчайзинг, форфейтинг, венчурне фінансування та інші.

Слід також звернути увагу, що для реалізації великих проектів можуть створюватися промислово-фінансові групи, учасники яких, у тому числі банки, стають інвесторами та здійснюють безпосереднє фінансування і розподіляють між собою всі інвестиційні ризики.

Вивчення другого питання необхідно розпочати з з’ясування поняття, отже леверидж (англ. Leverage – важіль) – фінансовий механізм управління формуванням прибутку підприємства, який базується на співвідношенні окремих видів капіталу або витрат. Леверидж – це важіль, при незначному посиленні якого можливо суттєво змінити результати виробничо-фінансової діяльності підприємства. Особливу увагу слід приділити вивченню видив левериджу. Розрізняють три види левериджу: виробничий (операційний), фінансовий, виробничо-фінансовий (загальний).

Операційний леверидж - механізм впливу на прибуток за рахунок різного співвідношення постійних і змінних витрат. Дія операційного левериджу виявляється в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди зумовлює більш суттєву зміну прибутку. Фінансовий леверидж - механізм впливу на прибуток за рахунок різного співвідношення власних і залучених коштів. Фінансовий леверидж — це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу та структури довгострокових пасивів, тобто власного і позикового капіталів. Студентам необхідно детально розглянути механізм зміни плеча важеля, які чинники на нього впливають і до яких результатів призводить його зміна. Узагальнюючим показником є виробничо-фінансовий або загальний леверидж, який являє собою добуток виробничого та фінансового левериджу.

При визначенні оптимальної структури капіталу слід враховувати, що головною метою діяльності будь-якого підприємства є максимізація прибутку в довгостроковому періоді. Ця мета, як правило, конфліктує з іншим важливим завданням – мінімізацією фінансових ризиків, тобто ризиків, пов’язаних з фінансуванням підприємства. Таким чином, оптимальною буде така структура капіталу підприємства, за якої досягається оптимальне співвідношення між ризиком структури капіталу та рентабельністю власного капіталу, наслідком чого буде максимізація ринкової вартості підприємства і його корпоративних прав. Згідно з теорією середньозваженої вартості капіталу (WAСС = Weighted Average Cost of Capital) оптимальна структура капіталу перебуватиме в точці, в якій значення середньозваженої вартості капіталу буде мінімальним. Студентам слід детальніше ознайомитись з цією теорією.